про відмову в задоволенні відводу
08 травня 2024 року Справа № 915/1287/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Адаховської В.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи № 915/1287/23
за позовом
1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017; електронна пошта: kanc@energy.mk.ua; avramenko_oy@energy.mk.ua)
про стягнення коштів в сумі 592069,33 грн.
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1287/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" коштів у сумі 592069,33 грн.
ОСОБА_1 (позивач-1) звернувся до суду з заявою (відвід) б/н від 02.05.2024 (вх.№5283/24 від 02.05.2024), в якій просить відвести суддю Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М. від розгляду справи та розглянути справу до 18.06.2024.
Ухвалою суду від 06.05.2024 (суддя Давченко Т.М.) визнано необґрунтованість заявленого відводу та справу передано для розгляду заявленого відводу складу суду, визначеному у відповідності до порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 102 від 06.05.2024, на підставі ухвали суду від 06.05.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1287/23 в частині розгляду заяви про відвід головуючого судді у зазначеній справі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.05.2024 для розгляду заяви про відвід судді у справі № 915/1287/23 визначено суддю Адаховську В.С.
За приписами ч. 8, 11 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Дослідивши заяву про відвід судді, суд встановив наступне.
До Господарського суду Миколаївської області звернулись позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" коштів у сумі 592069,33 грн. Позивачі також просили про покладення на відповідача всіх судових витрат.
Підставою позову позивачами зазначено невиконання відповідачем обов'язку з виплати позивачам дивідендів за 2018-2021 роки, що порушує права позивачів на отримання частки прибутку від господарської діяльності АТ "Миколаївобленерго".
За порушення виконання грошового зобов'язання з виплати дивідендів позивачами нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, які також заявлено у даній справі до стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. 625 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області (суддя Олейняш Е.М.) від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.09.2023.
Ухвалами суду від 21.09.2023 та від 23.10.2023, підготовче засідання по справі відкладено.
Ухвалою від 08.11.2023 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні по справі до 15.11.2023.
Ухвалою від 15.11.2023 суддею Олейняш Е.М. задоволено самовідвід судді та справу №915/1287/23 постановлено передати для визначення судді в порядку ст. 32 ГПК України.
За розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2023 № 94 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1287/23.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №915/1287/23 від 16.11.2023 суддею у даній справі призначено суддю Давченко Т.М.
20.11.2023 до суду від ОСОБА_3 (позивача-3) надійшла заява про відвід судді Олейняш Е.М. від розгляду справи № 915/1287/23.
Ухвалою від 21.11.2023 суддею Давченко Т.М. прийнято господарську справу №915/1287/23 до провадження, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2023 об 11:30.
Окрім цього, у зв'язку зі зміною складу суду, судом ухвалено повернути без розгляду заяву ОСОБА_3 про відвід судді Олейняш Е.М. від розгляду справи №915/1287/23.
Також суд постановив провести розгляд справи поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
06.12.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_3 (позивача-3) б/н від 04.12.2023 про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи № 915/1287/23. Суд, дійшовши висновку про необґрунтованість вищевказаної заяви ОСОБА_3 , ухвалою від 08.12.2023 передав дану справу, в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
За результатом проведеного автоматизованого розподілу судової справи, 08.12.2023 дану заяву розподілено для розгляду судді Господарського суду Миколаївської області Ковалю С.М.
Дослідивши матеріали даної заяви та справи № 915/1287/23, суддя Коваль С.М. відмовив у задоволені заяви ОСОБА_3 про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи № 915/1287/23.
Судове засідання 26.12.2023 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Тому ухвалою від 26.12.2023 суд повідомив учасників справи про призначення дати наступного судового засідання - 26.02.2024 о 14:20.
Ухвалою від 26.02.2024, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 23.04.2024 о 13:00.
Судове засідання 23.04.2024 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Тому ухвалою від 23.04.2024 суд повідомив учасників справи про призначення підготовчого засідання на 18.06.2024 о 12:00.
ОСОБА_1 (позивач-1) звернувся до суду з заявою (відвід) б/н від 02.05.2024 (вх.№5283/24 від 02.05.2024), в якій просить відвести суддю Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М. від розгляду справи та розглянути справу до 18.06.2024.
Обґрунтовуючи підстави поданої заяви про відвід, заявник зазначив, що суддя Давченко Т.М. затягує розгляд справи та безпідставно не розпочинає підготовче провадження у справі № 915/1287/23 через помсту позивачам, що на думку заявника (викладену без посилань на норми права) свідчить про відверту упередженість судді.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Фізична особа ОСОБА_1 в заяві б/н від 02.05.2024 про відвід судді Давченко Т.М. просить відвести суддю від розгляду справи № 915/1556/21, зазначаючи про те, що суддя Давченко Т.М. затягує розгляд справи та безпідставно не розпочинає підготовче провадження у справі № 915/1287/23 через помсту позивачам, що на думку заявника свідчить про відверту упередженість судді.
Так, в заяві про відвід заявник вказує на безпідставне і невмотивоване затягування судового розгляду справи, проте не вказує мотивів (чітких обставин), з яких його заявлено, не зазначає конкретних існуючих підстав для відводу, передбачених ч. 1 ст. 35 ГПК України, які викликають сумнів у неупередженості судді Давченко Т.М.
Вказані заявником підстави відводу судді у поданій заяві про відвід є виключно голослівними твердженнями сторони у справі, без належних та достатніх доказів на їх підтвердження, які виникли через незгоду із процесуальним рішенням головуючого судді у справі, а саме - зняттям судового засідання з розгляду у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою та призначення судового розгляду на 18.06.2024. Посилання на обставини упередженості судді є безпідставними, не підтвердженими жодними доказами.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Водночас, у місті Миколаєві періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").
Разом з тим, при розв'язанні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
При цьому, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Такі висновки суду викладені в постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21(910/12050/21).
Зважаючи на наведену позицію Верховного Суду та порядку виконання інструкцій та правил цивільного захисту, з метою забезпечення процесуальних прав сторін при оголошенні повітряної тривоги 26.12.2023 та 23.04.2024 судом було знято судові засідання у даній справі з розгляду та призначено дати наступних засідань, у визначений час та у визначеній судом черговості (порядку).
Щодо твердження заявника про відсутність пояснень причин відкладення підготовчого засідання 26.02.2024 суд зазначає, що відповідно до протоколу судового засідання від 26.02.2024, станом на час розгляду справи у матеріалах справи були відсутні докази повідомлення сторін (позивачів 1 та 2) про час та місце проведення судового засідання у справі, що й стало підставою для продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання, про що було повідомлено учасників справи ухвалою суду від 26.02.2024.
Також суд зазначає, що поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012 суд зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [. . .] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Австрії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема "Іззетов проти України", "Паскал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Враховуючи наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою надання учасникам судового процесу можливості для реалізації їх процесуальних прав, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним ч. 2 ст. 2 ГПК України, судом здійснюється розгляд справ, заяв в розумні строки.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що, як слідує з усталеної практики Європейського суду з прав людини, за умови конкуренції у судовій практиці двох принципів вимог процесуального законодавства, а саме: дотримання змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи, суд має зберегти баланс забезпечення справедливого публічного розгляду справи та дотримання розумного строку.
Так, у своїй діяльності суд виходить з того, що бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальність провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), заява № 104/1995/610/698, п. 30). Застосовуючи зазначений підхід, Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення "Mirolubovs and Others v. Latvia", №798/05, №103).
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
При цьому конкуренція двох принципів змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи повинна вирішуватися шляхом пошуку справедливого балансу між сутнісними та часовими вимогами для суду забезпечити справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Базовим у цьому аспекті є підхід, згідно з яким бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження. В свою чергу, за необхідності отримати належні докази та у разі залучення до участі у справі нових учасників суд має відкласти розгляд справи, оскільки сторонам повинна бути надана можливість повідомити про будь-які докази, необхідні для успіху їх справи.
Суд зазначає, що, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Крім того, судом у даній справі постановлено провести розгляд справи поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Твердження, наведені фізичною особою ОСОБА_1 у заяві про відвід судді є необґрунтованими належним чином та не доведені жодними належними та допустимими доказами, тоді як відповідно до норм ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Наведені в даній заяві обставини щодо сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді у зв'язку з розглядом справи №915/1287/23 стосуються виконання судом своїх функцій щодо розгляду справи з дотриманням норм чинного законодавства. При цьому, наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено.
Суд звертає увагу заявника на те, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 р.). Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" від 15.07.2010 р., заява № 16695/04).
Отже, обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість судді стосовно заявника чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявником не було наведено.
Як уже було наведено вище, у своїй заяві про відвід судді заявник не зазначив та до заяви не надав належних і допустимих доказів про наявність підстав для відводу. Заявником у поданій заяві документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами ст. 35, 36 ГПК України.
Таким чином, заявлений відвід є необґрунтований та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 35, 38, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви фізичної особи ОСОБА_1 №б/н від 02.05.2024 (вх.№5283/24 від 02.05.2024) про відвід судді Господарського суду Миколаївської області Давченко Тетяни Миколаївни у справі № 915/1287/23 відмовити.
Ухвала суду, у відповідності до ч. 2 ст. 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Адаховська