ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2024Справа № 910/1408/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. при секретарі судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення суду у справі №910/1408/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ РЕЙ"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 540 999,19 грн.
Представники сторін: не з'явилися
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Рей" - задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ РЕЙ" 240 560 грн. 74 коп. - 3% річних, 300 438 грн. 45 коп. - інфляційних витрат та 8 114 грн. 99 коп. - судового збору.
08.04.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення в якій просить відстрочити виконання рішення суд від 05.05.2024 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення суду по справі №910/1408/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.05.2024.
23.04.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення, мотивовані тим, що посилання відповідача на рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 №18-рп/2012 щодо зупинення виконавчого провадження, що полягає у відстроченні, не має відношення до підприємств паливно -енергетичного комплексу. Відповідачем не подано жодного доказу у розумінні ст.76 ГПК України, на підтвердження викладених у заяві обставин.
Представник позивача та відповідача в засідання суду не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Розглянувши заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1408/24, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В зв'язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник вказує на особливий порядок виконання зобов'язань ДП "Гарантований покупець" з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом, що встановлений Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019; залучення підприємства до функціонування критичної сфери інфраструктури в період воєнного стану; надання регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій у період дії воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022. Зокрема заявник зазначає, що виконання судового рішення залежить не лише від волі боржника, а в більшій мірі - від виконання спеціальних обов'язків ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке має значну заборгованість перед ДП "Гарантований покупець", щодо забезпечення надходження грошових коштів підприємству для оплати електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом. При цьому в Положенні про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану, затвердженого постановою КМУ № 775 від 07.07.2022, відсутнє визначення джерел для покриття витрат на оплату трьох процентів річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання цього Положення. Також заявник вказує на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України господарська діяльність учасників ринку електричної енергії ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасне постачання електричної енергії та несвоєчасна оплата у повному обсязі вартості послуг підприємства.
Крім того, у період воєнного стану Гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. Разом з іншими учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов'язків, Гарантований покупець здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим, пільговим тарифом 2,64 грн за 1 кВт/год.
Відповідно до алгоритму розрахунків, визначених Положенням, Гарантований покупець спрямовує отримані від виробників електричної енергії, які виконують ПСО кошти на розрахунки з постачальниками універсальних послуг. В умовах неотримання коштів від виробників електричної енергії в порядку, визначеному Положенням, відсутній альтернативний механізм отримання коштів для виконання відповідачем ПСО (виділення державних дотацій, субвенцій тощо).
Станом на час розгляду заяви до відповідача звернулися ряд постачальників універсальних послуг з позовами про стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат, та штрафних санкцій.
Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви про відстрочення виконання рішення суду твердження відповідача зводяться до відсутності відповідного фінансування.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування заявника та заперечення позивача, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Недостатність чи відсутність коштів у Державного підприємства "Гарантований покупець" не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.
Так, згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Суд також звертає увагу на положення частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.
Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) та "Бакалов проти України" (заява № 14201/02).
Наведені заявником доводи щодо відсутності його вини у невиконанні зобов'язання не є підставою для відстрочення виконання рішення.
Водночас заявником, у розумінні наведених вище приписів законодавства, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо відстрочення виконання рішення.
Судом серед іншого також враховано відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення.
Судом також враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого негативно впливають наслідки, пов'язані з військовою агресією російської федерації.
Окрім того, судом враховано, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" заява № 18357/91).
З огляду встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи баланс інтересів сторін, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 у справі №910/1408/24.
За таких обставин, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 у справі № 910/1408/24.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 у справі №910/1408/24, відмовити.
Ухвала набрала законної сили з моменту оголошення та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 06.05.2024.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА