номер провадження справи 22/18/24
30.04.2024 Справа № 908/56/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Красніковій С.І.
За участю представників учасників справи:
від прокуратури - Мошков Д.І., службове посвідчення № 075799 від 01.03.2023
від позивача - Шмаков І.В., службове посвідчення ПІ № 000219 (АБ № 034738) від 24.03.2024
від відповідача - адвокат Логачов В.В., ордер АР № 1161153 від 30.01.2024
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/56/24
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
позивач: Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, буд. 72-А, м. Запоріжжя, 69035)
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601) в особі Філії “Запорізьке лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” (вул. Чумаченка, буд. 15-В, м. Запоріжжя, 69104)
про стягнення 1 636 302,09 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви прокуратури, позивача
03.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 52-103-12933вих-23 від 28.12.2023) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: позивач - Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” в особі Філії “Запорізьке лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” про стягнення на користь держави збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів у сумі 1636302,09 грн. на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).
До Відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від Філії “Запорізьке лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” про те, що 12.09.2023 на території Запорізького лісництва виявлено незаконну порубку дерев до ступеня припинення росту невідомими особами, без відповідного дозволу. За результатами огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства посадовими особами Філії складено відповідний акт від 12.09.2023 та проведено розрахунок збитків, заподіяних незаконною порубкою дерев, які склали 1642236,35 грн. За вказаним фактом зареєстровано кримінальне провадження № 12023082030000733. Слідчим із залученням представників Держекоінспекції Південного округу та Філії 13.09.2023 проведено огляд ділянок лісу. Спеціалістами Держекоінспекції проведено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок незаконної порубки лісових насаджень на території Запорізького лісництва, відповідно до Такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665. Сума збитків склала 1636302,09 грн. У ході досудового розслідування особи, які вчинили кримінальне правопорушення, не встановлені. Відповідач, як користувач земельних ділянок, на яких виявлено незаконну порубку дерев, не виконав своїх обов'язків по збереженню лісів. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу, залишається невідшкодованою.
23.02.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив. Відхилено заперечення відповідача. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. Відповідачем не забезпечено охорону й збереження лісу, допущено незаконну порубку, внаслідок чого навколишньому природному середовищу спричинено збиток. Твердження про позбавлення можливості у здійсненні заходів державного контролю в сфері охорони лісу є надуманими та необґрунтованими. Огляд місця події здійснювався за участю працівників Філії та інспекторів Держекоінспекції Південного округу, зауважень до протоколу огляду на момент його підписання в учасників не було. Саме протокол огляду місця події є належним письмовим доказом щодо кількості, діаметру та поряд спиляних дерев, на його підставі здійснено розрахунок. Інформація щодо індексу споживчих цін є загальнодоступною. Щодо письмового доказу: викопіювання з планшету, то прокурором у позовній заяві застосовувались надані відповідачем відомості щодо актуальної назви лісництва. Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя здійснює нагляд за додержанням законів у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких здійснюється Відділенням поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області. Постановою прокурора у кримінальному провадженні надано дозвіл на розголошення і використання відомостей та документів досудового розслідування у кримінальному провадженні для здійснення конституційної функції з представництва інтересів держави в суді. Саме на підставі цієї постанови прокурора відповідні матеріали кримінального провадження були використані в позовній заяві. Щодо посилання на форс-мажорні обставини, то в ході здійснення досудового розслідування не встановлено, а відповідачем не доведено, що незаконні порубки відбулися саме в нічний час доби.
19.03.2024 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення прокурора. Здійснення обходів підвідомчої території входить до обов'язку постійного лісокористувача. У розрахунку зазначено діаметр кожного зрубаного дерева, наявність такої ознаки дерев, як сухостійність та кількість зрубаних дерев.
Представник позивача усно позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
12.02.2024 надійшов письмовий відзив. У задоволенні позовних вимог просив відмовити. У позовній заяві не вказано, яке з порушень, перелічених у ст. 105 ЛК України, допустив відповідач. Виявлення порушення (незаконної порубки) відбулося внаслідок активних дій саме з боку відповідача по виконанню своїх обов'язків в сфері охорони лісового господарства. Відповідно до ст. 89 ЛК України, відповідач є органом державної лісової охорони і має статус правоохоронного органу. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» відповідач був позбавлений можливості у здійсненні заходів державного контролю в сфері охорони лісу, що є незалежною від волі відповідача обставиною, та виключає наявність провини з його сторони. Вважає, що відсутній причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та шкідливими наслідками у вигляді завдання шкоди незаконною порубкою, також відсутня й провина відповідача. У витязі з ЄРДР, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 12.09.2023 та в позовній заяві містяться розбіжності щодо кількості виявлених дерев та ділянок, де було виявлено порушення. Відтак, не є очевидним, на чому базуються вимоги прокурора щодо відшкодування вартості 198 дерев. У розрахунку розміру шкоди не зазначено, який індекс інфляції застосовано, та на підставі якого документа його отримано, відтак, не може бути підставою для встановлення розміру шкоди. Письмовий доказ: викопіювання з планшету вважає неналежним і недопустимим доказом. Відповідач у силу дії форс-мажорних (введення воєнного стану на території України та встановлення комендантської години на території Запорізької області) обставин не мав можливості та в повній мірі здійснювати заходи щодо охорони лісів.
04.03.2024 надійшло заперечення на відповідь на відзив. Квартал 9 Запорізького лісництва впродовж 2023 був закріплений за майстром лісу ОСОБА_1 та входив до 2 обходу, закріпленого на підставі наказу. Стан охорони лісу контролювався іншими заходами, такими як планові ревізії лісових обходів, контрольними ревізіями лісових обходів, створенням рейдових груп у вихідні дні. Відтак, відсутня бездіяльність відповідача з виконання функцій охорони лісу та доводи щодо наявності з боку відповідача протиправної поведінки. Щодо розрахунку розміру шкоди, то відсутня інформація про ознаки зрубаних дерев, які потрібні для розрахунку.
У судових засіданнях представник відповідача наголошував на неправомірності складеного розрахунку збитків, зокрема, з розрахунку не вбачається, яким приладом здійснювався замір пнів дерев та чи був він сертифікований.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/56/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/56/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.02.2024.
Підготовче засідання, призначене на 01.02.2024, не відбулося в зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 05.02.2024 у задоволенні клопотання відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву відмовлено. На підставі ст. 119 ГПК України продовжено з власної ініціативи суду встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали. Підготовче засідання призначено на 21.02.2024.
Протокольною ухвалою від 21.02.2024 підготовче засідання відкладено на 21.03.2024; зобов'язано прокуратуру надати для огляду в судовому засіданні оригінал протоколу огляду місця події від 13.09.2023.
Ухвалою суду від 21.03.2024, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження в справі на 30 днів - до 08.04.2024 включно; закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до судового розгляду по суті на 18.04.2024. Представник відповідача у підготовчому засіданні зняв з розгляду своє клопотання про подання для огляду оригіналу протоколу огляду місця події від 13.09.2023.
У судове засідання 18.04.2024 з'явилися представники учасників справи.
18.04.2024 представником прокуратури заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи стенограми протоколу огляду місця події від 13.09.2023.
Представники позивача та відповідача не заперечили проти клопотання.
Враховуючи, що копію протоколу огляду місця події від 13.09.2023 додано до позовної заяви, представник відповідача заявляв про неможливість його прочитання через нерозбірливий рукописний текст, суд задовольнив клопотання представника прокуратури.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.04.2024.
У судове засідання 30.04.2024 з'явилися представники учасників справи.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом продовжено розгляд справи по суті після перерви.
У судовому засіданні 30.04.2024 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню: 12023082030000733 від 12.09.2023, до Відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області 12.09.2023 надійшло повідомлення в.о. директора Філії “Запорізьке лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” про те, що на території Запорізького лісництва, що знаходиться в Заводському районі міста Запоріжжя по вул. Скворцова (квартал 9, виділ 5), при огляді виявлено незаконну вирубку лісів, а саме: 87 пошкоджених дерев різних порід (в основному твердолистяні), діаметром від 8 до 57 см (ЄО 10182).
12.09.2023 лісничим Запорізького лісництва Філії «Запорізьке ЛГ», інженером з лісокористування Філії «Запорізьке ЛГ», лісничим Крутоярівського лісництва Філії «Запорізьке ЛГ» складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, згідно якого у кварталі 9, виділи 4, 5, 6, 7, 8, 9 Запорізького лісництва Філії «Запорізьке ЛГ», Павло-Кічкас, виявлено незаконну порубку дерев у кількості 206 шт.: акації білої - 95 шт., ясен - 43 шт., клен - 51 шт., в'яз - 14 шт., дуб звичайний - 2 шт. до ступеню припинення росту за допомогою бензопил, без відповідного на те дозволу, відповідальність за що передбачена ст. 65 КУпАП, ст. 69 ЛК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761.
Згідно складеного відповідачем розрахунку збитків, заподіяних за фактом незаконної порубки дерев Запорізьке лісництво, квартал 9, виділи 4, 5, 6, 7, 8, 9, загальна сума збитків склала 1642236,35 грн.
13.09.2023 слідчим СВ Відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області складено протокол огляду місця події, за участю спеціалістів: державного інспектора з охорони навколишнього середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська обл.), лісничого Крутоярівського лісництва, та за участю лісничого Запорізького лісництва. Згідно протоколу, проведеним оглядом встановлено: місцем огляду є територія Запорізького лісництва Філії Запорізького лісового господарства, 9 квартал, 5 виділ, за координатами 47.894129, 35.183505 по вул. Скворцова в м. Запоріжжі, в який мається заїзд шириною 4 м. Виявлено 198 спиляних дерев різних порід, вказано розмір пнів дерев (діаметр). Зазначено, що заміри пнів проводились рулеткою у кори біля шийки коріння; огляд проводився в умовах природного освітлення, при ясній погоді, температурі 23 градусів по Цельсію.
На звернення Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, у зв'язку з процесуальним керівництвом досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023082030000733 від 12.09.2023 за ч. 4 ст. 246 КК України за фактом незаконної порубки лісових насаджень на території Запорізького лісництва невстановленими особами, Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) складено розрахунок розміру шкоди від 05.12.2023, заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев породи акація біла, клену, ясеня та в'язу в кварталі 9 виділи 5, 8/9 Запорізького лісництва Філії “Запорізьке лісове господарство” ДСГП “Ліси України”, невстановленими особами. Згідно розрахунку, загальна сума збитків складає 1636302,09 грн. Вказано, що розрахунок здійснений згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», з урахуванням індексації такс у 2023 році.
Філії “Запорізьке лісове господарство” ДСГП “Ліси України” листом від 30.11.2023 № 732 повідомлено Вознесенівську окружну прокуратуру міста Запоріжжя Запорізької області, що підставою користування земельними ділянками Філією “Запорізьке лісове господарство”, на яких була виявлена незаконна порубка дерев (квартал 9, виділи 4, 5, 6, 7, 8, 9), є розділ 8 ст. 5 «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України, права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
5. Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді
Відповідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999, під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформовано правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.
Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Ліси України, згідно статті 1 Лісового кодексу України, є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно приписів ст.ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно ст. 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державному контролю підлягають, зокрема, використання і охорона лісів та іншої рослинності України, стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 31, Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) наділена повноваженнями щодо звернення до суду з відповідними позовами про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
Відтак, Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно матеріалів справи, починаючи з 12.09.2020 Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) не було вчинено жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави щодо відшкодування шкоди.
У листі від 19.12.2023 вих. № 4914/0-12/06/2-34 Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) повідомила Вознесенівську окружну прокуратуру міста Запоріжжя Запорізької області про те, що не планує вживати заходи досудового та судового врегулювання спору щодо відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою лісових насаджень відносно ДСГП «Ліси України».
У матеріалах справи міститься повідомлення від 21.12.2023 вих. № 52-103-12718вих-23, адресоване позивачу, щодо пред'явлення відповідної позовної заяви в інтересах держави.
Отже, при зверненні з даним позовом до господарського суду прокурором дотримано норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі, бездіяльності позивача.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Відповідно частини 5 розділу 8 «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Земельна ділянка, на які здійснено незаконну порубку дерев, перебувала у постійному користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.09.2021 № 509, припинено ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» шляхом реорганізації, а саме: приєднання до ДП «Пологівське лісомисливське господарство», яке є правонаступником прав та обов'язків ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 № 961 припинено ДП «Пологівське лісомисливське господарство» шляхом реорганізації, а саме: приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”; встановлено, що ДСГП “Ліси України” є правонаступником прав та обов'язків ДП «Пологівське лісомисливське господарство».
У складі ДСГП “Ліси України” діє Філія «Запорізьке лісове господарство» ДСГП “Ліси України”, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Згідно п. 7.1 Положення про Філію «Запорізьке лісове господарство» ДСГП “Ліси України”, затвердженого наказом ДСГП “Ліси України” від 16.12.2022 № 42, Філія володіє та користується майном, земельними ділянками, мисливськими угіддями, якими наділило її підприємство для досягнення мети діяльності Філії.
Філія створена з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основним напрямком діяльності Філії є, зокрема, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок (п.п. 2.1, 2.2 вказаного Положення).
Викопіювання з планшету кварталу № 9 ДП «Запорізьке ЛМГ» Хортицьке лісництво, копія якого міститься в матеріалах справи, підтверджує право постійного користування Філії на земельній ділянці, на якій здійснено самовільну рубку дерев. Вказане також підтверджується листом від 30.11.2023 № 732 Філії “Запорізьке лісове господарство” ДСГП “Ліси України”.
Відповідач не заперечив обставини, що він є постійним користувачем земельної ділянки, а також здійснення незаконної порубки дерев на цій ділянці, про що повідомив відділ поліції 12.09.2023.
Спір у цій справі виник у зв'язку з виявленням факту самовільної рубки дерев на території, переданій ДСГП “Ліси України” у користування та під охорону, та покладанням відповідальності за незаконну порубку у вигляді стягнення з відповідача шкоди за порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Ч. 2 ст. 19, ч.ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 ЛК України визначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Відповідно ст. 89 ЛК України, охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління; лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.
Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (ст. 63 ЛК України).
Підприємства, установи, організації і громадяни, відповідно ст. 64 ЛК України, здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей.
Відповідно ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтями 5, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на території України. Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно ч. 1 ст. 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як слідує з ст. 1166 Цивільного кодексу України, відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) причинний зв'язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду. При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то боржник має довести відсутність своєї вини. Для виникнення обов'язку відшкодування шкоди ступінь вини порушника значення не має.
Відповідно до наведених вище приписів законодавства, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
Судом встановлено, що ДСГП "Ліси України" в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП "Ліси України", як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України.
Відповідач визнав факт того, що сталася саме незаконна вирубка дерев.
Відповідачем не доведено відсутність його вини в заподіянні шкоди. Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» судом до уваги не приймається, оскільки дія цієї постанови не впливає на обов'язок відповідача забезпечити належну охорону та збереження лісу на виділеній йому земельній ділянці.
Посилання відповідача на накази Філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП "Ліси України" щодо закріплення лісових обходів за державною лісовою охороною, щодо проведення весняних планових ревізій лісових обходів в лісництвах Філії «Запорізьке ЛГ», щодо створення рейдових груп у вихідні дні місяців, тощо, не спростовують висновків суду. У даному випадку спір стосується не організації роботи відповідача взагалі, а недодержання ним обов'язку щодо забезпечення охорони лісових насаджень, що призвело до незаконної вирубки дерев.
Посилання відповідача на введення на території України воєнного стану та запровадження комендантської години на території Запорізької області судом до уваги не приймається, оскільки з матеріалів справи не вбачається здійснення вирубки дерев саме під час дії комендантської години; неможливості виконання своїх обов'язків щодо забезпечення охорони лісових насаджень та недопущення незаконної вирубки дерев внаслідок запровадження воєнного стану.
У протоколі огляду місця події від 13.09.2023, складеного слідчим СВ Відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, проведеним оглядом встановлено: виявлено 198 спиляних дерев різних порід на місці огляду - території Запорізького лісництва Філії Запорізького лісового господарства, 9 квартал, 5 виділ, за координатами 47.894129, 35.183505 по вул. Скворцова в м. Запоріжжі. Вказано розмір пнів спиляних дерев (діаметр). Зазначено, що заміри пнів проводились рулеткою у кори біля шийки коріння.
Протокол огляду місця події складено за участю спеціалістів: державного інспектора з охорони навколишнього середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська обл.), лісничого Крутоярівського лісництва, та за участю лісничого Запорізького лісництва.
Тобто, огляд проводився за участю представника відповідача. Будь-яких зауважень протокол огляду не містить.
Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) складено розрахунок розміру шкоди від 05.12.2023, заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев. Згідно розрахунку, загальна сума збитків складає 1636302,09 грн.
Розрахунок здійснений окремо за кожним вирубаним або пошкодженим деревом до ступеня припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня. При розрахунку застосовані Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», з урахуванням індексації такс у 2023 році.
Вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 установлено, що починаючи з 1 січня 2009 проводиться індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Затверджено Порядок проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, в якому викладено формулу, за якою здійснюється індексація. Згідно пункту 4 цього Порядку, індекс споживчих цін розраховується Держстатом.
Відтак, позивачем правомірно застосовано індексацію такс у 2023 році. Індекс споживчих цін щороку розміщується на офіційному сайті Державної служби статистики України та друкується в офіційному виданні Кабінету Міністрів України. Отже, ця інформація є загальнодоступною та відповідач мав можливість ознайомитися з нею.
Для проведення розрахунку застосовувались дані протоколу огляду від 13.09.2023, з яким, беручи до уваги його підписання зі сторони лісничого Запорізького лісництва без жодних зауважень, погодився відповідач.
Відповідачем контррозрахунку розміру шкоди не надано; не доведено, що діаметр пнів визначений неправильно чи наявні інші помилки при розрахунку шкоди.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення в судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Суд вважає, що ним у достатній мірі надано оцінку доказам та доводам учасників справи, наведено обґрунтування рішення в цій справі.
Позовні вимоги Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
7. Судові витрати
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, судовий збір у розмірі 24544,53 грн. стягується з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії “Запорізьке лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” (вул. Чумаченка, буд. 15-В, м. Запоріжжя, 69104, код ЄДРПОУ 45027174) на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів у сумі 1636302 (один мільйон шістсот тридцять шість тисяч триста дві) грн. 09 коп. на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, буд. 72-А, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 43877338), зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок № UA358999980333129331000008479, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 37941997, код бюджетної класифікації - 24062100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії “Запорізьке лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” (вул. Чумаченка, буд. 15-В, м. Запоріжжя, 69104, код ЄДРПОУ 45027174) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Матросова, буд. 29а, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02909973) 24544 (двадцять чотири тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 53 коп. судових витрат на сплату судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 09 травня 2024.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко