вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"09" травня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/436/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали заяви
Боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
про неплатоспроможність фізичної особи
Фізична особа ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , звернулась до Господарського суду Закарпатської області із своєю заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, в якій зазначає, що її сума загальної заборгованості перед кредиторами складає 260 179.03 грн., і вона просить прийняти таку заяву до розгляду і відкрити провадження у справі про свою неплатоспроможність; затвердити кандидатуру ОСОБА_2 та призначити його керуючим реструктуризацією її боргів; ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 .
Розглянувши дану заяву, суд вважає за потрібне залишити її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим КУзПБ.
Книгою четвертою КУзПБ регулюються питання відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим КУзПБ.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (ст. 113 КУзПБ).
ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , як фізична особа звернулась до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.
Проте, вказана заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд" 04.05.2024 та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" за вх. №02.03.1-05/461/24 від 06.05.2024 року.
Так, згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Як вказано у частині 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Суд також звертає увагу на те, що у відповідності до п. 9 ст. 6 ГПК України, суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно підпунктів 17.3 п. 17 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021р. №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
У відповідності до рішення Ради суддів №26 від 05.08.2022р. вирішено з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувати судам: у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі; закликано усіх учасників судових проваджень: з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану; при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) додатково подавати їх суду в паперовій формі.
Відповідно до п.113 розділу V Перехідні положення Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Враховуючи обмеженість можливості у суду роздруковувати документи, які надійшли в електронній формі через їх значний обсяг, у зв'язку з проблемами фінансового забезпечення, суд зобов'язує заявника надати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами в паперовому вигляді.
Отже, суд зазначає, що заявнику необхідно подати суду заяву та додані до неї додатки (в разі якщо до матеріалів справи долучаються копії, вони повинні бути належним чином засвідчені), в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбаченим Кодексом України з процедур банкрутства.
Положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі № 915/36/20, згідно якого, на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Таким чином, відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
У порушення п.5 ч.3 ст.162 ГПК України заява не містить викладу хоча б однієї конкретної обставини (факту) про те, що боржник припинив погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, та у заяві не вказано конкретні докази, які підтверджують передбачену п.2 ч.2 ст.115 Кодексу обставину, які відповідно до п.14 ч.3 ст.116 Кодексу повинні бути додані до заяви і які повинні бути перелічені кожен конкретно відповідно до п.4 ч.2 ст.116 Кодексу та п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Закон же зобов'язує заявника вказати такі факти за кожним з кредитних та інших зобов'язань.
Крім того, у порушення п.5 ч.3 ст.162 ГПК України заява не містить викладу конкретних обставин (фактів) про те, що існують інші (конкретні і підтверджені доказами) обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності) та у заяві не вказано конкретні докази, які підтверджують передбачену п.4 ч.2 ст.115 Кодексу обставину, які відповідно до п.14 ч.3 ст.116 Кодексу повинні бути додані до заяви і які повинні бути перелічені кожен конкретно відповідно до п.4 ч.2 ст.116 Кодексу та п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Відтак, заявнику слід додатково надати суду редаговану версію заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи із зазначенням доказів, які б підтверджували підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, вказані вище. Так, боржнику слід вказати конкретні обставини (факти) про те, що він припинив погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, підтвердивши дані факти відповідними доказами, поданими до суду. Також, боржнику слід зазначити інші (конкретні і підтверджені доказами) обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). Крім того, боржнику слід надати суду первісну документацію, на підставі якої виникла заборгованість та де були б зазначені суми такої заборгованості (договори, акти, тощо).
Нормами ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 34,37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи, - залишити без руху.
2. Встановити строк п'ять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
3. Боржнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у спосіб, встановлений у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити боржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.
Суддя Л. В. Андрейчук