Дата документу 07.05.2024Справа № 554/1557/24
Провадження № 2/554/3128/2024
(З А О Ч Н Е)
07 травня 2024 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Грай К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якому просила стягнути аліменти з відповідача на її користь щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду .
Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона з відповідачем перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 29 липня 2020 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка з 29 липня 2020 року і по даний час проживає з позивачкою. ОСОБА_1 вказує, що вона самостійно несе усі витрати на утримання доньки. Відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку по утриманні їхньої дитини, тому вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити (а.с.24).
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про дату, місце та час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак повістки повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.20-21, 27-28) .
Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з'явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 29 липня 2020 року шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано, справа № 527/11758/20 (а.с.10-11).
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 16.11.2016 (а.с.9).
Сторони в сімейно-шлюбних відносинах не перебувають, проживають окремо.
Донька проживає із матір'ю - позивачем ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні і ця обставина відповідачем не спростована.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно положень частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, суд відповідно до вищенаведених вимог закону, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини та відповідача, те, що останній є особою працездатного віку, відомості про перебування у нього інших осіб на утриманні у суду відсутні, однак останній матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча зобов'язаний це робити відповідно до ст. 180 СК України, прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Вказаний розмір, на думку суду, є необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та є не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму на дитину віком з 6 років встановлено у сумі 3196 грн.
При цьому суд зазначає, що обмеження в 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не означає, що розмір аліментів стягуваних з відповідача повинен дорівнювати саме такому розмірі.
У задоволенні вимог щодо обмеженого розміру аліментів у 50 % прожиткового мінімуму суд вважає за необхідне відмовити, оскільки визначений позивачем розмір аліментів у твердій грошовій сумі є більшим, ніж встановлений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину, тобто не менший, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та таке обмеження застосовується до аліментів, які стягуються у частці від заробітку.
Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 223, 263-265, 280, 430 ЦПК України, ст.ст. 7, 180, 182, 184, 191 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з 16 лютого 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцятиднів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Л.І.Савченко