Рішення від 02.05.2024 по справі 529/182/24

Справа № 529/182/24

Провадження № 2/529/169/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в смт Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” (далі - ТОВ “ФК “Кредит-Капітал”) звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 25 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мілоан” та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102556538, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 5000 грн. на загальний строк 15 днів і зобов'язалася повернути його, а також сплатити комісію за надання кредиту та проценти за його користування. Пунктом 7.1 цього договору визначено, що він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. ТОВ “Мілоан” умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка на день передачі права вимоги станом на 27 липня 2023 року становить 20 950,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн., заборгованість за відсотками - 15 000,00 грн., заборгованість за комісією - 950,00 грн.

27 липня 2023 року між ТОВ “Мілоан” та ТОВ “ФК “Кредит-Капітал” було укладено договір відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вищевказаним договором від 25.03.2023. Посилаючись на те, що відповідачем були проігноровані вимоги щодо погашення заборгованості за вказаними договором, надіслані як первинним кредитором, так і новим кредитором, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у загальному розмірі 20 950,00 грн та сплачений судовий збір по справі у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 05.03.2024 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

З наявної у матеріалах довідки про причини повернення на конвертах, які було повернуто до суду вбачається, що надіслані судом відповідачу ОСОБА_1 рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження по справі, копія позовної заяви разом з копіями доданих до документів з повідомленням про розгляд справи було не вручено у зв'язку із відсутністю адресата за надісланою адресою, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вказаний відповідач вважається повідомленим про перебування на розгляді у суді судової справи, учасником якої він являється. Крім цього, відповідач ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 березня 2023 року між ТОВ “Мілоан” та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 102556538 /а.с. 6-11/.

Також, разом з кредитним договором відповідачем було підписано електронним підписом графік платежів до договору від 25.03.2023 та паспорт споживчого кредиту /а.с. 11, 12/.

За умовами вказаного договору про споживчий кредит відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 5 000 грн, строком на 15 днів, з 25.03.2023 з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 09.04.2023. Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язана сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово, та проценти за користування кредитом в розмірі 1500,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожень день строку користування кредитом. Відповідно до п. 1.5.3 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 102556538 від 25.03.2023 року є графік платежів, згідно якого до сплати 08.07.2023 року визначено 20 950,00 грн., з яких 5 000 грн. сума кредиту, 15 000,00 грн. проценти за користування кредитом, та 950,00 грн. комісія за надання кредиту /а.с. 11/.

Додатком № 2 до вказаного договору про споживчий кредит є паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування та зазначено, що відповідно до пункту 6 датою надання інформації є 25.03.2023 та інформація є актуальною протягом 2-х днів /а.с. 12/.

27 липня 2023 року між ТОВ “Мілоан” та ТОВ “ФК “Кредит-Капітал” було укладено договір відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, і за вищевказаним договором про споживчий кредит № 102556538 від 25.03.2023, укладеним між ТОВ “Мілоан” та ОСОБА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаного договору відступлення, акта приймання-передачі Реєстру Боржників від 27.07.2023 за цим договором та витягом з Реєстру боржників до цього договору відступлення /а.с. 18-25/.

З наявного у матеріалах справи витягу з Реєстру боржників до вищевказаного договору відступлення вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102556538, укладеним з ТОВ “Мілоан”, на момент відступлення права вимоги становить 20 950,00 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за виданою сумою кредиту, 15 000,00 грн - заборгованість по відсотках, 950,00 грн - залишок по комісії /а.с. 25/.

Додаткових нарахувань з моменту відступлення права вимоги по цьому договору, позивачем, як новим кредитором, не було здійснено. Всі суми заборгованості за виданим кредитом, відсотками, комісією були нараховані первісним кредитором - ТОВ “Мілоан”.

09 січня 2024 року відповідачу ОСОБА_1 було надіслано претензію про погашення кредитної заборгованості. Надано термін для добровільного врегулювання позивачем зобов'язання. Позивач надіслав поштовим відправленням лист за адресою, вказаною відповідачем в кредитному договорі (а.с. 26).

Вказана претензія відповідачем виконана не була, у зв'язку з чим ТОВ “ФК “Кредит-Капітал” було вимушене звернутися до суду з позовом про стягнення наявної заборгованості з відповідача.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, після укладення договору відступлення прав вимоги від 27.07.2023 у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач набув право вимоги до відповідача.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України “Про електрону комерцію” зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”.

Нормою статті 11 ЗУ “Про електронну комерцію” передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття “підпис у сфері електронної комерції”. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Як вбачається зі змісту укладеного договору, такий підписано за допомогою електронного підпису, а згідно наданої інформаційної довідки, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача.

Отже, у спосіб накладення електронного цифрового підпису позивач прийняв пропозицію укласти договір і з цього моменту договір є укладеним.

З договору про споживчий кредитр № 102556538 вбачається, що комісія встановлена в договорі за надання кредиту є одноразовим платежем та не є Комісією за обслуговування кредитної заборгованості чи надання інформоції про умови кредитування, тому вказана умова погоджена сторонами договору ні є нікчемною.

Тому, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала зобов'язання за договором про споживчий кредит № 102556538, а тому з неї на користь ТОВ “ФК “Кредит-Капітал” підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 5 000 грн, та комісією в сумі 950,00 грн, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо нарахування відсотків, то суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статтей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного договору про споживчий кредит № 102556538 року ТОВ “Мілоан”, як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а остання зобов'язувалася повернути надану позику у повному обсязі до 09.04.2023 року.

Таким чином, новий кредитор, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 09.04.2023 року (включно). Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Досліджений судом розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах позовної заяви свідчить про те, що визначена позивачем заборгованість за процентами, включає в тому числі і період з 10.04.2023 року по 08.07.2023 року, який виходить за межі строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позивачем вимога в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості за процентами - 15 000,00 грн., підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 500 грн. за період з 25.03.2023 по 09.04.2023 (100,00 грн. * 15 днів = 1 500,00 грн.).

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі у вигляді сплаченого позивачем при подачі позову судового збору, пропорційно до задоволених вимог, що становить 861 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” заборгованість за договором про споживчий кредит № 102556538 від 25 березня 2023 року у загальному розмірі 7 450 (сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн 00 коп, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 500 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом та 950,00 грн - нарахованої комісії за наданий кредит.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” судовий збір в розмірі 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 40 коп.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал”, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 352342236, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ “Райффайзен Банк Аваль”.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий О.С. Кириченко

Попередній документ
118913345
Наступний документ
118913347
Інформація про рішення:
№ рішення: 118913346
№ справи: 529/182/24
Дата рішення: 02.05.2024
Дата публікації: 10.05.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Диканський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.05.2024)
Дата надходження: 05.03.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
03.04.2024 00:00 Диканський районний суд Полтавської області
02.05.2024 00:00 Диканський районний суд Полтавської області