Справа №766/6350/24
н/п 1-кс/766/3248/24
26.04.2024 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання сторони кримінального провадження №62024080200000465 від 23.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024080200000465 від 23.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів.
Мотивуючи клопотання, слідчий вказує, що другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024080200000465 від 23.04.2024 за підозрою: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ананьїв Одеської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, начальника командного пункту - заступника начальника штабу з бойового управління військової частини НОМЕР_1 , майора, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 26.03.2024 № 85 майора ОСОБА_4 призначено на посаду начальника командного пункту - заступника начальника штабу з бойового управління військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, з подальшим неодноразовим його продовженням та до теперішнього часу, відповідно до Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» почав діяти воєнний стан в Україні.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 68 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, майор ОСОБА_4 під час проходження військової служби, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Разом з цим, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, майор ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військове кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, майор ОСОБА_4 проходячи військову службу та будучи забезпечений речовим, грошовим, продовольчим та іншими видами забезпечення, 05 квітня 2024 року вирішив тимчасово ухилитися від військової служби та самовільно залишити місце несення служби.
Реалізуючи свій умисел, майор ОСОБА_4 , 05 квітня 2024 року, перебуваючи у м. Херсон, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 68 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно без поважних причин при переведенні до нового місця проходження служби, а саме до тимчасове розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , убувши до місця свого мешкання у м. Херсон, та, як наслідок, ухилявся від проходження військової служби до 23 квітня 2024 року.
23 квітня 2024 року майор ОСОБА_4 , був затриманий органом досудового розслідування, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, у період з 05 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року, майор ОСОБА_4 без поважних причин обов'язки військової служби не виконував, до місця несення служби безпідставно не прибував, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживав жодних заходів для з'явлення у військову частину, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього. При цьому, майор ОСОБА_4 документів, підтверджуючих поважність залишення військової частини та законності відсутності на військової службі до військової частини не надав.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними досудовим розслідуванням доказами, а саме:
-показаннями свідка ОСОБА_7 від 23.04.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_8 від 23.04.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_9 від 23.04.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_10 від 23.04.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_11 від 24.04.2024;
-іншими матеріалами досудового розслідування.
23.04.2024 ОСОБА_4 був затриманий, в порядку ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України
24.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, відповідно до ч.3 слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Аналізуючи матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до висновку щодо наявності наступних ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і передбачене покарання за його вчинення, після отримання повідомлення про підозру, ОСОБА_4 може умисно ухилятися від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Про вказані наміри ОСОБА_4 , вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх грубе порушення, вчинивши військовий злочин, а саме вчинивши самовільне залишення місце служби в умовах воєнного стану та не вживав жодних заходів для з'явлення у військову частину, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього.
Зазначені обставини свідчать про необхідність його ізоляції, задля припинення можливості переховуватися від суду і слідства та перешкоджати виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_4 буде саме тримання під вартою.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, у тому числі військовослужбовцями його підрозділу, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема, перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх колишніх знайомих по службі тощо.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, підозрюваний ОСОБА_4 вчинив військовий злочин в умовах воєнного стану, що може свідчити про відсутність у останнього бажання підкорятися наказам командування та проходження подальшої служби у Збройних силах України, що як наслідок може призвести до вчинення ним нових військових злочинів або продовжувати вчиняти інші подібні злочини.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням викладеного, найбільш доцільним є застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а інший, більш м'який, запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігти наведеним вище ризикам.
Посилаючись на вищевикладені обставини, слідчий просить клопотання задовольнити.
Вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, вислухавши пояснення прокурора, який підтримав клопотання, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, які просили не застосовувати запобіжний захід, пов'язаний з триманням під вартою, а саме - домашній арешт, слідчий суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
23.04.2024 ОСОБА_4 був затриманий, в порядку ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України
24.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
За матеріалами клопотання маються вагомі докази, які у достатній мірі вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, раніше не судимий, освіта вища, одружений, військовослужбовець військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, начальник командного пункту - заступник начальника штабу з бойового управління військової частини НОМЕР_1 , майор, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обставини вчинення кримінального правопорушення визнав, підозру обгрунтовано вагомим доказами, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п. 5 ст. 183 КПК України слідчий суддя може не визначати розміру застави до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, разом з тим ч. 8 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Отже, за наведених обставин слідчий суддя вважає, що застосування іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, у даному випадку є неможливим, та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, до 23.06.2024 року включно, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання останнім, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.06.2024 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 23.04.2024 року.
Строк дії ухвали - до 23.06.2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено в приміщенні суду 30.04.2024 р. о 12 год. 05 хв.
Слідчий суддяОСОБА_1