Справа № 606/1102/23 року
29 квітня 2024 року м.Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Малярчука В.В.
при секретарі Зіньковській Н.Д.
розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, з дня пред'явлення позову до суду, посилаючись на те, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю знаходяться на утриманні позивача, а відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає хоча зобов'язаний це робити, при цьому домовленості щодо утримання дітей між сторонами не досягнуто в повній мірі, у зв'язку з чим аліменти необхідно стягувати з відповідача в примусовому порядку, оскільки права та обов'язки кожного з батьків по утриманню дітей є рівними за законом.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гриців О.Я. в судове засідання не з'явилися, однак подали до суду заперечення на відзив, в якому позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила вирішувати справу за наявними матеріалами справи при цьому не брати до уваги поданий стороною відповідача відзив на позов оскільки такий не відповідає вимогам ст.. 178 ЦПК.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пацула В.О. у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без його участі та без участі позивача, просив у задоволенні позову відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.03.2023 року.
Від даного шлюбу у сторін народились: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого 29.10.2007 року та свідоцтвом про народження від 12.10.2010 року.
Згідно довідки від 15.08.2022 року виданої з місця навчання Маргот-Барнард-Середня школа учень Гевко Анастасія навчається в класі 06А запланована дата закінчення 31.07.2023 року.
Згідно довідки від 15.08.2022 року виданої з місця навчання Маргот-Барнард-Середня школа учень Гевко Павло навчається в класі 09, запланована дата закінчення 31.07.2023 року.
Згідно розрахунку зарплати брутто-нетто за листопад 2022, 21.11.2022 ОСОБА_2 , його заробіток становить 2497,37 євро.
Згідно розрахунку зарплати брутто-нетто за листопад 2022, 19.12.2022 ОСОБА_2 , його заробіток становить 1564,02 євро.
Згідно електронної довідки про доходи за 20.12.2022 ОСОБА_2 його заробітна плата становить 15872,50 за період з 01.01-30.12.
Згідно відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.06.2023 року номер витягу 5003815470908 земельна ділянка площею 0,0088 га належить як спільна часткова власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії номер 2818.
Згідно відомості про об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 26267237 - нежитлова будівля магазин промислово- продовольчих товарів належить на приватній спільній частковій власності частка ОСОБА_2 .
Положеннями статті 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною другою статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин першої, другої статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог статі 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що батько бере участь у забезпеченні та утриманні дітей, оскільки згідно повідомлення з "Центру зайнятості м.Бонн" (вул. Рохусштрассе, 6, 53123 м.Бонн) ОСОБА_2 сплачує щомісячне утримання у розмірі 300 євро, як для ОСОБА_5 так і для ОСОБА_6 .
Суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 здійснює щомісячне утримання дітей та сплачує аліменти на їх утримання.
У судовому засіданні не знайшов підтвердження факт ухилення відповідачем ОСОБА_2 від обов'язку надання матеріальної допомоги неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Враховуючи вказане, доводи представника відповідача знаходять своє підтвердження в матеріалах справи (а.с.98).
Звертаючись з позовом до суду позивачка ОСОБА_1 вказує у позовній заяві те, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на яких просить стягнути аліменти, перебувають на повному її утриманні.
Однак, позивачка ОСОБА_1 не представила суду доказів та не долучила їх до матеріалів справи про те, що діти перебувають на її утриманні та проживають разом з нею.
Представник позивача у відзиві посилається на те, відповідальність батьків щодо утримання та забезпечення дітей не залежить від їх проживання разом чи окремо від дитини.
Судом не вдалося встановити те, що діти перебувають на утриманні матері, а також остаточне місце проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом їх матерю.
У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності суд приходить до висновку про наявність підстав відмовити у задоволенні позовної заяви.
Враховуючи наведене, у задоволенні позовуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, слід відмовити.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст. 141, 150, 180, 181 СК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Розяснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua
Головуючий: В.В. Малярчук