465/8190/23
2-а/465/52/24
Іменем України
08.05.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Ванівського Ю. М.,
секретаря судових засідань Лозинського Т.-Р. А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, третя особа інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Вірсяк Віра Володимирівна про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області, третя особа інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Вірсяк Віра Володимирівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №064590 від 11.09.2023 р. про притягнення до адміністративної відповідальності водія автомобіля марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за частиною 1 статті 126 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що в зазначений в постанові час, а саме 23 год. 58 хв. 10.09.2023 р. транспортним засобом за вказаною в постанові адресою м. Львів, вул. Манастирського, 9 не керував, інспекторами поліції не зупинявся. У зазначений в постанові час перебував у припаркованому автомобілі на іншій вулиці. Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною, та такою, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності ст.ст.283, 284 КУпАП, порушення норм ст.286 КУпАП, вважає, що оскаржувана постанова не підтверджується належними доказами, відтак підлягає скасуванню.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
21.11.2023 року представник відповідача для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому перераховує норми чинного законодавства, якими керується посадова особа при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, розглянувши адміністративну справу, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що вимога про скасування постанови БАД №064590 від 11.09.2023 р. підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень щодо порушення останнім Правил дорожнього руху та накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
З аналізу положення статті 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів встановлено, що уповноваженою особою (поліцейським) 11.09.2023 р. ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №064590, стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 126 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення - штраф в розмірі 425, 00 грн.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП фактично відбувається у скороченому провадженні. Скорочене провадження у цій справі передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Суд зауважує, що складена стосовно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення, сама по собі, не є достатнім доказом його винуватості у вчинені адміністративного правопорушення.
Водночас, відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України тягар (обов'язок) доказування правомірності зазначеної постанови покладено саме на відповідача.
В оскаржуваній постанові поліцейський обмежився лише описом скоєного правопорушення, без належної мотиваційної оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. До оскаржуваної постанови, як і до відзиву на позовну заяву, не додано жодних доказів, які поза розумним сумнівом доводять вчинення позивачем вказаного адміністративного порушення, зокрема матеріалів відео або фото фіксації, з яких можна було б зробити висновок про винуватість позивача, не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, та не надано жодних інших доказів.
Крім цього суд зазначає, що постанова БАД №064590 від 11.09.2023 р. є предметом спору між сторонами та не може оцінюватися судому в якості належного і допустимого доказу, в розумінні ст. 73 КАС України за відсутності інших доказів, які б підтверджували обставини, вказані в оскаржуваній постанові.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі N 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Суд звертає увагу, що відповідачем та третьою особою в порядку ст. 77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача.
Суд зазначає, що за відсутності належних, допустимих та, у своїй сукупності, достатніх доказів вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення обставини, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, породжують обґрунтовані сумніви у їх достовірності та набувають форми припущень, на яких не може ґрунтуватися процесуальне рішення (постанова).
Таким чином відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП та не спростовано позицію позивача, а судом не отримано доказів, які б свідчили про правомірність винесення оскаржуваного рішення.
З урахуванням зазначеного, аналізуючи норми чинного законодавства, які регулюють зазначені правовідносини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також враховуючи, що відповідач та третя особа будь-яких достовірних доказів чи фактів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суду не надали, а тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування постанови серії БАД № 064590 від 11.09.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Національної поліції у Львівській області, який є відповідачем у даній справі в дохід держави витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн.
Окрім того, позивач у позові просив вирішити питання щодо витрат на правову допомогу.
Згідно з ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч.2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із ч.1 ст. 26 вказаного Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими Законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення).
Так, відповідно до підпункту 12.5. пункту Положення ордер має містити номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.
Наявність вільної графи у затвердженій формі ордеру свідчить про відсутність обов'язкових реквізитів, а тому є порушенням Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Ордер, який не відповідає вимогам Положення не підтверджує повноваження представника в суді, оскільки виданий з порушенням діючого законодавства України.
У даному випадку адвокатом Кушпета І.В. надано ордер про надання правничої допомоги серії ВС №1118421, у графі «назва органу, що видав посвідчення» якого нічого не зазначено.
Отже, всупереч наведеному та вимогам Положення про ордер, ордер серії ВС №1118421 від 05.10.2023 р. не містить всі обов'язкові реквізити, а відтак не підтверджено повноваження адвоката діяти в інтересах позивача.
Також суд зазначає, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, яка реалізує право на справедливий суд.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 03.10.2018 у справі № 826/7342/18, 12.09.2018 у справі № 826/9746/17, від 31.08.2018 у справі № 815/6281/16, від 20.07.2018 у справі № 826/8873/17.
Згідно Постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020 року N 640/18402/19 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Крім того, відповідно до частини дев'ятої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
20.12.2023 р. позивачем подано до суду клопотання про долучення документів на підтвердження фактично понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 4900,00 грн., однак всупереч вимогам ст. 79 КАС України не надано доказів надсилання або надання особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
З огляду на відсутність належним чином оформленого ордеру, який підтверджує повноваження представника в суді, та відсутність підтвердження надсилання клопотання від 20.12.2023 р. іншим учасникам справи в задоволенні витрат на правову допомогу слід відмовити.
На підставі статті 19 Конституції України, статей 222, 247, 251, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись статтями 9, 73-77, 90, 139, 229, 241-246, 268, 271, 272, 286 КАС України
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, третя особа інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Вірсяк Віра Володимирівна про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 064590 від 11.09.2023 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 126 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: 03048, м. Київ, вул. Федорова Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн.
В іншій частині вимог позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19;
Третя особа: Інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Вірсяк Віра Володимирівна, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя Ванівський Ю. М.