Справа № 456/659/24
Провадження № 2-о/456/84/2024
іменем України
26 квітня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря судового засідання Сімонової-Мацигін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 456/659/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересованої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Наталії Костянтинівни про встановлення факту спільного постійного проживання, -
Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Попченкова І.М., яка діє на підставі ордеру серії ВА № 1071127, звернувся до суду із заявою про встановлення факту того, що ОСОБА_1 , постійно проживав з ОСОБА_2 , починаючи з 2008 року до дня її смерті, з метою вирішення питання подальшого оформлення спадщини.
Заяву обґрунтовано тим, що заявник з метою оформлення спадкових справ та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.Н., однак згідно постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , має місце пропущення строку на прийняття спадщини, так як офіційне зареєстроване місце проживання заявника не відповідає останньому місцю проживання покійної - ОСОБА_2 , зокрема зареєстрованим місцем проживання заявника - АДРЕСА_1 , а останнім місцем проживання спадкодавця є АДРЕСА_2 . При цьому, заявник зазначає, що з 2007-2008 року та до цього часу він із своєю дружиною та сином фактично проживали спільно з його матір'ю - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , а тому вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамка Р.Т. від 05.02.2024 року вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у цій справі - 29.03.2024 року о 14:30 год.. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Наталії Костянтинівни, належним чином завірену копії спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , спадкова справа №17/2023.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.03.2024 року підготовче провадження у цій справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Визначено місце, дату та час судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті - 26.04.2024 року о 10:00 год.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.04.2024 року було задоволено клопотання представника заявника - адвоката Попченкової І.М. про проведення судового засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Розгляд справи по суті відбувся без участі сторін.
Представник заявника ОСОБА_1 , - адвокат Попченкова І.М., подала до суду заяву, згідно якої просила розгляд справи проводити за їхньої відсутності, заяву задоволити.
Заінтересована особа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К., будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала, правом на подання відзиву не скористалась.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи із оцінкою відповідних доказів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.08.2021 року, про що був зроблений актовий запис №17558.
Як вбачається із свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 , від 29.05.1960 року, ОСОБА_2 є матір'ю заявника.
Судом встановлено й те, що внаслідок смерті матері заявника - ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу котрої увійшла квартира АДРЕСА_3 . Факт належності даної квартири спадкодавцеві підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 06.12.1993 року №4966.
Відповідно до укладеного 02.02.2018 заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудік Н.М., ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті заповіла все належне їй майно, своєму синові ОСОБА_1 .
Як вбачається з довідок про реєстрацію місця проживання особи №80208803 від 22.02.2022 року та №7998959 від 19.02.2022 року дружина заявника - ОСОБА_3 та син заявника - ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2
При цьому, заявою дружини заявника - ОСОБА_3 , яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шершун Наталії Костянтинівни, стверджується, що заявник ОСОБА_1 проживав разом із своєю сім'єю за адресою: АДРЕСА_2 , а також вони спільно вели господарство та здійснювали догляд за ОСОБА_2 .
Факт проживання заявника у м. Києві також підтверджується записами у трудовій книзі серії НОМЕР_3 , виданій на ім'я ОСОБА_1 , де зазначено основне місце роботи - ТОВ «СІЛЬПО-55», а згодом - Інститут електрозварювання ім.. Є.О. Патона НАН України, де заявник працював з 2008 року.
Крім цього, згідно довідки № 52 від 21.02.2022 року, яка видана Інститутом електрозварювання ім.. Є.О. Патона НАН України, заявник - ОСОБА_1 справді працює в Інституті електрозварювання ім.. Є.О. Патона НАН України на посаді заступника начальника служби слабкострумового комплексу.
Факт спільного проживання заявника із спадкодавцем на момент її смерті підтверджується також колективним зверненням мешканців будинку АДРЕСА_4 , у якому стверджується, що заявник - ОСОБА_1 починаючи з 2007 року разом із сім'ю проживав у квартирі АДРЕСА_5 даного будинку, а також те, разом з ними проживала та була на утриманні сина - покійна ОСОБА_2 .
Крім того, долученими до матеріалів справи письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , також підтверджується факт спільного проживання заявника із своєю матірю, за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом також встановлено, що заявник здійснював постійну оплату за послуги ЖКГ, електроенергії, водопостачання та водовідведенням, а адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується, долученими до матеріалами справи копіями відповідних квитанцій.
Також, згідно довіреності від 02.02.2018 року, ОСОБА_2 , уповноважила заявника - ОСОБА_1 бути її представником з метою внесення змін та/чи виправлення помилки у правовстановлюючому документі на квартиру, тож заявник фактично представляв інтереси своєї матері.
Крім того, заявник здійснив заходи щодо зняття ОСОБА_2 з місця реєстрації після смерті, що стверджується описом документів, які надано до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА м. Києва від 21.08.2021 року.
Відтак, з метою оформлення свої спадкових прав заявник 15.12.2023 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте, як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.01.2024, ОСОБА_1 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку із пропущенням строку прийняття спадщини.
Норми та джерела права, а також роз'яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. рішення Європейського Суду з прав людини від 21.02.1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
За загальним правилом, наведеним у ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування в Україні здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст. 1259 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В силу ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Стаття 1297 ЦК України встановлює обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для усіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на усій території України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України вимоги про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.
Чинним ЦПК України (ст. 315 ЦПК України) передбачено можливість захисту цивільного права чи інтересу шляхом встановлення фактів, що мають юридичне значення, а також наведено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом.
Як роз'яснюється у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
При цьому обов'язок доказування та подання доказів встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Окрім того, місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником та оцінені судом.
Висновок суду.
За встановлених у судовому засіданні обставин справи та перевірки доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, а також беручи до уваги інтереси заявника щодо захисту його права на спадкування, суд вважає за необхідне задовольнити пред'явлену заяву, зокрема встановити факт постійного проживання заявника із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті, за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлення даного факту необхідно для оформлення спадщини, так як відповідно до ст. 1264 ЦК України право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Керуючись ст.ст 7, 10, 12, 13, 18, 259, 263-268, 279 ЦПК України суд, -
Заяву до ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Наталія Костянтинівна про встановлення факту спільного постійного проживання - задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 2008 року та станом на день відкриття спадщини після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_6 .
Зацікавлена особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Наталія Костянтинівна, адреса: 03035, м. Київ, площа Солом'янська, 2, офіс 102.
Суддя Р. Т. Шрамко