Справа № 560/15680/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
08 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Залімського І. Г. Кузьмишина В.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2023 №0056960705 (форма "С").
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу є помилковими, не відповідають фактичним обставинам та побудовані виключно на припущеннях, без дотримання вимог законодавства. Акт фактичної перевірки від 19.04.2023 №4300/22-01-07-05/44457650 не містить в собі жодної інформації відносно конкретно встановленого споживача, якому було б здійснено продаж пального без застосування реєстратора розрахункових операцій. Службовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області не виявлено та не задокументовано фактів проведення відпуску товару без застосування реєстратора розрахункових операцій або ж проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості товару.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 06.04.2023 №944-П "Про проведення фактичної перевірки" посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області, на підставі пп. 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, у період з 10.04.2023 року по 19.04.2023 року, проведено фактичну перевірку ТОВ "КАПАБЛАНКА" за місцем здійснення діяльності - АЗС №48 з магазином за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, буд. 2 "В".
Перевірка проведена в присутності директора - ОСОБА_1 та оператора заправних станцій - Мершіна Валерія Сагнайовича.
За наслідками проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу складено акт (довідку) фактичної перевірки від 19.04.2023 №4300/22-01-07-05/ НОМЕР_1 , в якому встановлено порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 №265/95-ВР.
За результатом співставлення даних Х-звіту та фактичних залишків пального, визначених рівнемірами-лічильниками в резервуарах, контролюючим органом встановлено нестачу:
- бензину А-95 Energy встановлено в межах похибки;
- бензину А-92 в кількості 907,44 л. на суму 44464,56 грн;
- бензину А-95 в кількості 610,79 л. на суму 30539,5 грн;
- дизельного пального в кількості 197,68 л. на суму 9884 грн;
- газу скрапленого в кількості 2853,22 л. на суму 55322,77 грн.
Загальна вартість пального, що становить нестачу складає 140210,83 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "С" від 19.05.2023 №0056960705 яким застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 140210,83 грн.
Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДПС у Хмельницькій області податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "КАПАБЛАНКА" подало до ДПС України скаргу.
Рішенням ДПС України від 10.08.2023 №22210/6/99-00-06-03-02-06, податкове повідомлення - рішення від 19.05.2023 №0056960705 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з винесеним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "КАПАБЛАНКА" не надано документального підтвердження щодо причин нестачі паливно-мастильних матеріалів на суму 140 210,83 грн, які згідно даних обліку були відвантажені на АЗС №48 з магазином за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, буд. 2 "В".
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи , оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що акт фактичної перевірки від 19.04.2023 №4300/22-01-07-05/44457650 та інші матеріали перевірки не містять в собі жодних належних прямих доказів відпуску пального без застосування реєстратора розрахункових операцій.
Сам по собі факт нестачі пального не свідчить про непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій або ж проведення їх на неповну суму вартості товарів, оскільки може бути наслідком інших обставин. При цьому, іншими обставинами, на переконання апелянта, в спірних правовідносинах є будь-які пояснення суб'єкта господарювання щодо причини нестачі пального.
Також вказує, що судом першої інстанції без уваги залишилося питання щодо позбавлення позивача реалізації його права на участь у процесі розгляду заперечень на акт перевірки.
Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пп. 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктами 19.1.14, 19.1.19, 19.1.20 пункту 19.1 статті 19 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України, особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з перелічених у даному пункті підстав.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення перевірки позивача слугувала отримана в установленому законодавством порядку інформація від Державної податкової служби України, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України).
У листі ДПС від 24.03.2023 №6320/7/99-00-07-04-03-07 проінформовано Головні управління ДПС в Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях, що "за результатами аналізу фіскальних чеків із СОД РРО та даних ІКС "Єдине вікно подання електронної звітності" встановлено випадки здійснення ТОВ "КАПАБЛАНКА" розрахункових операцій з реалізації пального в об'ємах більших, ніж фактичний об'єм його надходження на АЗС, що може свідчити про ймовірні порушення підприємством ведення обліку товарних запасів.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, у відповідача були обґрунтовані підстави для проведення фактичної перевірки ТОВ "Капабланка".
Положення п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України визначають перелік питань, яких стосується фактична перевірка, зокрема, дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
При призначенні фактичної перевірки, посадові особи контролюючого органу можуть перевірити будь-яке із визначених ПК України питань, незалежно від того, що стало причиною для її проведення.
Такий спосіб, як звірка і співставлення обсягів наявних товарних запасів є одним з інструментів встановлення порушень норм законодавства з питань обігу підакцизних товарів та порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.
Згідно пп.4 п.2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року №891 (далі - Порядок №891) обіг пального - будь-які операції, що передбачають: - фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); - фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
Відповідно до абз.16 ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95) незаконний обіг спирту етилового, коньячного, плодового, зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв і тютюнових виробів - імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання.
З огляду на вищезазначене, встановлено, що обігом підакцизних товарів, зокрема пального, є операції з імпорту, експорту, транспортування, зберігання, торгівлі (придбання, реалізації), комісії, доручення, відповідального зберігання, тощо.
Колегія суддів зазначає, що оскільки підставою для проведення перевірки було отримання від державного органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій та обігу підакцизних товарів, а тому метою перевірки було здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального.
В абз.3 п.102.1 ст.102 ПК України визначено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Норми ПК України не містять обмеження щодо максимального періоду, що може перевірятися з питань порушень вимог податкового законодавства, не пов'язаних з декларуванням, а також порушень вимог іншого законодавства, при цьому такий період не може перевищувати 1095 днів з дня початку перевірки.
Згідно абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення, зокрема, копії наказу про проведення перевірки.
Враховуючи, що до початку перевірки оператор АЗС ОСОБА_2 ознайомився з наказом, отримав його копію та підписав направлення на проведення фактичної перевірки, що слугувало підставою для початку проведення такої перевірки (п.81.1 ст.81 ПК України), а перевірка проведена у присутності директора ОСОБА_1 та оператора АЗС ОСОБА_2 , суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач мав законні підстави для проведення перевірки згідно виданого наказу.
Водночас, правомірність проведення перевірки позивачем не ставиться під сумнів та не є спірним питанням у даній справі.
З матеріалів справи встановлено, що в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача встановлено порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон №265/95), а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій.
Перевіряючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 19.05.2023 №0056960705 (форма "С") колегія суддів зазначає таке.
В ході проведення фактичної перевірки ТОВ "КАПАБЛАНКА" за місцем здійснення діяльності на АЗС №48 сформовано Х-звіт денний за 10.04.2023 року, відповідно до якого залишки: бензину А-95 Energy в резервуарі становить 1156,00 л.; бензину А-92 в резервуарі становить 7357,63 л.; бензину А-95 в резервуарі становить 18452,54 л.; дизельного пального в резервуарі становить 20569,51 л.; газу скрапленого в резервуарі становить 5501,22 л.
Результати перевірки фактичних залишків пального, станом на 10.04.2023 відображені у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), що є додатком №2 до акта фактичної перевірки. Відомість підписана посадовими особами контролюючого органу, а саме директором ТОВ "КАПАБЛАНКА" ОСОБА_1 .
Відповідно до показів рівнемірів-лічильників, що встановлені у відповідних резервуарах з пальним (додаток №3 до акта) фактичні залишки пального: залишки бензину А-95 Energy в резервуарі становить 140 л.; залишки бензину А-92 в резервуарі становить 6459,19 л.; залишки бензину А-95 в резервуарі становить 17841,75 л.; залишки дизельного пального в резервуарі становить 20371,83 л.; залишки газу скрапленого в резервуарі становить 6648,06 л.
За результатом співставлення даних Х-звіту та фактичних залишків пального, визначених рівнемірами-лічильниками в резервуарах, контролюючим органом встановлено нестачу: бензину А-95 Energy встановлено в межах похибки; бензину А-92 в кількості 907,44 л. на суму 44464,56 грн; бензину А-95 в кількості 610,79 л. на суму 30539,5 грн; дизельного пального в кількості 197,68 л. на суму 9884 грн; газу скрапленого в кількості 2853,22 л. на суму 55322,77 грн.
Загальна вартість пального, що становить нестачу складає 140 210,83 грн.
Згідно з п.1 ст.3 Закон №265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №265/95 у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведения розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання до суб'єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі: -100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Таким чином, оскільки ТОВ "КАПАБЛАНКА" не надано документального підтвердження щодо причин нестачі паливно-мастильних матеріалів на суму 140 210,83 грн, які згідно даних обліку були відвантажені на АЗС №48 з магазином за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, буд. 2 "В", перевіркою зроблено висновок, що товарно-матеріальні цінності на суму 140210,83 грн. реалізовані без застосування реєстратора розрахункових операцій.
Апелянт зазначає, що сам по собі факт нестачі пального не свідчить про непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій або ж проведення їх на неповну суму вартості товарів, оскільки може бути наслідком інших обставин, якими є будь-які пояснення суб'єкта господарювання щодо причини нестачі пального.
При цьому будь-яких пояснень чи документів, які б спростовували розбіжності між фактичними залишкам пального на АЗС та які відображені у денному Х-звіті реєстратора розрахункових операцій, позивачем не надано ні під час перевірки, ні під час судового розгляду справи.
Водночас колегія суддів відхиляє посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.11.2018 року у справі №826/27957/15, оскільки в межах вказаної справи підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем пункту 2.6 Положення № 637 стало вилучення з блоків фіскальної пам'яті та непред'явлення до перевірки працівниками АЗС готівкових коштів у сумі 32 300 грн., а в межах даних правовідносин висновки податкового органу здійснені в результаті співставлення сформованого денного Х-звіту за 10.04.2023 року та фактичних залишків пального, визначених рівномірами-лічильниками в резервуарах, що жодним чином не може бути кваліфіковано як припущення контролюючого органу.
Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано питання щодо позбавлення позивача реалізації його права на участь у процесі розгляду заперечень на акт перевірки, колегія суддів звертає увагу на те, що дії контролюючого органу щодо невчасного повідомлення позивача про розгляд заперечень на акт перевірки, свідчать про недотримання процедури встановленої ПК України, водночас зазначені порушення не можуть слугувати достатньою підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням встановлених судом обставин щодо порушення позивачем вимог законодавства в частині реалізації товарно-матеріальних цінностей без застосування реєстратора розрахункових операцій.
Колегія суддів вважає, що дії контролюючого органу щодо невчасного повідомлення позивача про розгляд заперечень на акт перевірки не могли істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно, на підставі висновків акта перевірки, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.05.2023 №0056960705 на суму 140210,83 грн враховуючи ч.1 ст.17 Закону №265/95 яким застосував штрафну санкцію в розмірі 100 відсотків вартості проданих товарів, оскільки таке порушення позивачем було вчинено вперше.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Залімський І. Г. Кузьмишин В.М.