Справа № 580/2263/23 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО
07 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
суддів: Кобаля М.І.,
Мєзєннцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 )(далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач 2), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у не повідомленні всупереч п. 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» за формою, встановленою додатком ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) повідомити відповідно п. 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» за формою, встановленою додатком ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не прийняті на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (із змінами) «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» наказу про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) прийняти на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (із змінами) «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» наказ про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022;
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.06.2022 року № 104 (гриф) та від 27.06.2022 № 106 (гриф), його направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), де позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і борони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що полягало у виконанні бойових завдань на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - військова частина НОМЕР_2 ).
Таким чином, позивач набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168, що підтверджено довідкою виданою командиром військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2022 № 3188.щ
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року даний адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії - за 15.08.2022 та за період з 31.08.2022 по 30.09.2022 у загальній кількості 15 днів, з врахуванням проведених виплат за цей період.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткову винагороду у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії - за 15.08.2022 та за період з 31.08.2022 по 30.09.2022 у загальній кількості 15 днів, з врахуванням проведених виплат за цей період.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що згідно довідки командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 № 3188 від 14.10.2022, солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвали нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що безпосередня участь у бойових діях або заходах позивача, яка дає право на додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168, підтверджена довідкою виданою військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2022 року №3188. Звертає увагу на те, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2022 року № 3188, складалась з огляду на первинні документи, які підтверджують виконання безпосередніх службових дій кожним військовослужбовцем за визначений відрізок дат. А тому, як зазначено в довідці військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2022 року № 3188, підставою, яка слугувала винесенню даної довідки є Бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №104 гриф від 22 червня 2022 року та бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України № 106 від 27 червня 2022 року, що не було досліджено судом першої інстанції, а внаслідок винесено незаконне рішення.
Крім того, апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року подав представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Апелянт не погоджується з прийнятим рішенням, вважає ного неправомірним та таким, що прийняте внаслідок неповного з'ясування судом обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що за спірний період виплата додаткової винагороди здійснювалась позивачу у серпні 2022 року за липень 2022 року відповідно до наданої інформації з ІНФОРМАЦІЯ_6 (докази наявні в матеріалах справи). В решті періодів виплата додаткової винагороди не здійснювалась в зв'язку з відсутністю в Головного центру інформації про участь позивача в таких діях та заходах. Тому, недотримання НОМЕР_5 прикордонним загоном вимог наказу № 392-АГ в частині обміну інформацією про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не може мати негативні наслідки для Головного центру, а отже, й не може визнаватись його бездіяльність.
Вважає, що позовні вимоги позивача до Головного центру є передчасними з огляду на відсутність повідомлень від НОМЕР_5 прикордонного загону в решті періодів. У Головного центру відсутні повноваження щодо нарахування коштів без відповідних повідомлень. Безпідставне нарахування коштів тягне за собою кримінальну відповідальність.
Представником Військової частини НОМЕР_2 подано відзив на апеляційні скарги, в якому він просить залишити скаргу позивача без задоволення, а рішення суду - в частині відмови в позовних вимогах до Військової частини НОМЕР_2 - без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 19 травня 2022 року №255-ОС зарахований до списків особового складу та поставлений на всі види забезпечення, як військовослужбовець, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 04 липня 2022 року №237-вв позивача направлено для виконання бойових завдань у підпорядкування начальника зведеного відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_6 прикордонного загону до окремого розпорядження.
Наведений наказ видано на підставі розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.06.2022 №Ш/25-1359-Е.
Як вбачається з наданих військовою частиною НОМЕР_1 пояснень, згідно окремих розпоряджень з грифом, зведений відділ прикордонної служби (тип С) НОМЕР_6 прикордонного загону виконував завдання на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 03 листопада 2022 року № 384-вв на підставі розпоряджень від 16.09.2022 №Ш/25-2075-Е, від 07.10.2022 №Ш/25-2267-Е Адміністрації Державної прикордонної служби України з 13 жовтня 2022 року позивачу змінено місце перебування у відрядженні та перенаправлено з ділянки НОМЕР_5 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_7 прикордонного загону для виконання бойових (спеціальних) завдань у складі зведеного відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_6 прикордонного загону.
Командиром ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) позивачу видано довідку № 3188 від 14.10.2022, в тому що він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у такі періоди: з 05.07.2022 по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 по 30.09.2022 року; з 01.10.2022 по 12.10.2022 року.
12 січня 2023 року позивач прибув після виконання бойових (спеціальних) завдань з ділянки НОМЕР_7 прикордонного загону, про що військовою частиною НОМЕР_1 видано наказ №16-вв від 12.01.2023.
Не погоджуючись із розміром грошової винагороди, який виплачений позивачу, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі ст. 1-1 Закону № 2011-XII законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З метою виконання вимог Постанови № 168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ № 392-АГ), пунктом 1 якого передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до п. 4 Наказу №392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу №392-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Згідно з п. 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (п. 12 Наказу № 392-АГ).
Як встановлено судом першої інстанції, Начальник зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_6 прикордонного загону підполковник ОСОБА_3 клопотав перед вищим керівництвом рапортом від 03.08.2022 (вх. №3/1500-22вх від 04.08.2022) щодо виплати винагороди у розмірі 70 000 грн., зокрема для молодшого сержанта ОСОБА_1 , за 26 днів у період з 06.07.2022 по 31.07.2022.
Начальник зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_6 прикордонного загону підполковник ОСОБА_3 клопотав переди вищим керівництвом рапортом від 01.10.2022 (вх. №3928-22-вх від 03.10.2022) щодо виплати винагороди у розмірі 70 000 грн., зокрема для молодшого сержанта ОСОБА_1 , за 13 днів у період з 01.09.2022 по 30.09.2022.
Натомість аналогічні рапорти про виплату позивачу підвищеної винагороди за серпень та жовтень 2022 року не подавались. Начальник зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_6 прикордонного загону клопотав про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у період серпня-жовтня 2022 року в розмірі 30 000 грн.
Витяги з вищенаведених наказів надані на адвокатський запит представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) супровідним листом №21/2389-23-Вих від 31.03.2023.
На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 30.11.2023 відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) супровідним листом №44/223ДСК-23-вих від 05.12.2023 надав до суду засобами спеціального зв'язку належним чином засвідчену копію журналу обліку бойових дій інв. №3915дск, на 94 арк. та копії рапортів і службових листів на 51 арк.
Як зазначено у рішенні, вказані документи досліджені судом, однак до матеріалів справи не приєднані, оскільки містять відомості про бойові дії та розташування підрозділів Збройних Сил України під час виконання бойових завдань зі стримування збройної агресії російської федерації на території України.
Судом встановлено, що згідно відомостей, які містяться в журналі обліку бойових дій інв. №3915дск зведеного загону прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону, який розпочато 29.06.2022 та закінчено 05.01.2023, військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , які відряджені до військової частини НОМЕР_2 виконували в окремі дні бойові завдання.
Вказаний журнал містить відомості про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях в липні та 15 серпня 2022 року.
Зазначене не заперечується відповідачами.
Вирішуючи питання про виплату позивачу додаткової винагороди військова частина НОМЕР_1 керувалась рапортами начальника зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_6 прикордонного загону підполковника ОСОБА_4 від 13.11.2022 №1631, №1632, №1633, які вже не містили клопотання щодо виплати винагороди у розмірі 70 000 грн. для молодшого сержанта ОСОБА_1 за вересень 2022 року.
Тобто, як встановлено судом першої інстанції, дві службові особи, які в різний час займали посаду начальника зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_6 прикордонного загону: підполковник ОСОБА_3 та підполковник ОСОБА_5 , подали суперечливі відомості щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях.
На виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 31.07.2023 військовою частиною НОМЕР_8 надано довідку №44/4002/23-Вн від 14.08.2023, згідно якої за результатами перевірки наявності інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в наявних журналах бойових дій (Журнал службово-бойових дій зведений загін ВПС (тип С) 24 прикз №394 (розпочато 06 липня 2022р., закінчено 25 серпня 2022 р., прошитий та пронумерований посадовими особами зведеного загону на 57 аркушах 25 червня 2022року), (Журнал службово-бойових дій зведений загін ВПС (тип С) 24 прикз №395 (розпочато 25 серпня 2022р., закінчено 11 жовтня 2022 р., прошитий та пронумерований посадовими особами зведеного загону на 57 аркушах 25 червня 2022 року), у період 01.08.2022 року по 12.10.2022 року, встановлено, що відносно ОСОБА_1 , в одному випадку обліковано факт прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах 31.08.2022, а тому надається відповідний витяг з журналу службово-бойових дій.
Як вбачається з витягу з журналу бойових дій наданого військовою частиною НОМЕР_8 , ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях 31.08.2022, оскільки піддавався артилерійському обстрілу з боку населених пунктів російської федерації.
Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 № 3188 від 14.10.2022, солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022.
Вказана довідка не містить кількості днів в які позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області, так зазначено лише період такої участі, однак судом першої інстанції вірно зауважено, що в рапорті про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань також зазначається кількість днів такої участі. Крім того, наведена інформація міститься у журналах бойових дій, які надані на вимогу суду.
Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20.10.2011, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Виплаті спірної допомоги передує отримання інформації про відряджених військовослужбовців про дні їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у Наказі № 392-АГ.
В той же час, недотримання військовими частинами та формуваннями вимог Наказу № 392-АГ в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
Судом першої інстанції зауважено, що на виконання вимог ухвалу суду про витребування доказів 31.07.2023 військовою частиною НОМЕР_2 не надано доказів належного оформлення документообігу щодо участі військовослужбовців у бойових діях, однак вказане не може бути підставою для односторонньої відмови держави від взятих на себе зобов'язань.
При цьому, наявні суперечності в рапортах двох службових осіб, які в різний час займали посаду начальника зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_6 прикордонного загону, тлумачаться судом на користь позивача, оскільки позивач не повинен зазнавати негативних наслідків від організації документообігу у військовій частині.
Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує можливість нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно пункту 1 Постанови № 168, але за умови надання підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Водночас, відсутність зазначеної інформації не змінює та не відміняє доведених обставин виконання позивачем у зазначені періоди бойових (спеціальних) завдань, що підтверджується відповідними документами, наявними в матеріалах справи, що не спростовано відповідачем.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), не вчинив дій, які передбачені законом, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії 15.08.2022 та за період з 31.08.2022 по 30.09.2022 у кількості 15 днів, з врахуванням проведених виплат за цей період.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткову винагороду у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії 15.08.2022 та за період з 31.08.2022 по 30.09.2022 у кількості 15 днів, з врахуванням проведених виплат за цей період.
Щодо вимог позивача про виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень за період з 01.08.2022 по 30.08.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022 слід зазначити, що наявні матеріали справи та витребувані судом першої інстанції докази, зокрема, рапорти керівників підрозділу де проходив службу позивач, не містять відомостей про безпосередню участь позивача у бойових діях за вказаний період, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: М.І. Кобаль
Є.І. Мєзєнцев