П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28863/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бітова А.І., суддів: Ступакової І.Г., Лук'янчук О.В., розглянувши моливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
12 березня 2024 року на зазначене рішення ГУПФ України в м. Києві подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року апеляційна скарга була залишена без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 296 КАС України, а саме: при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянтом не сплачений судовий збір та пропущено строк на апеляційне оскарження, та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
03 березня 2024 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ГУПФ України в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вищезазначеного клопотання апелянт посилається на воєнний стан введений на території України.
Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення розглянуто судом першої інстанції 25 грудня 2023 року, тоді як вищезазначене рішення було направлено в електронний кабінет 26 грудня 2023 року, що підтверджується довідки про доставку електронного листа від 27 грудня 2023 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Як зазначено у п.6 ч.5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України продовжувався строк дії правового режиму воєнного стану. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст.30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Відповідно ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється, введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства. При цьому, станом на момент винесення зазначеної ухвали, суб'єкт владних повноважень, який є учасником адміністративної справи, відновив свою роботу та здійснює свої функції, в тому числі при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, доводи апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно довідки про доставку електронного листа від 22 січня 2024 року, ГУПФ України в Одеській області отримано копію ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху - 20 січня 2024 року.
У встановлений термін вказані в ухвалі недоліки не усунуті, заявником не подано до суду докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами КАС України, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись п.4 ч. 1 ст. 299, ст.ст. 325, 329 КАС України, суд -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головноого управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 08 травня 2024 року.
Суддя-доповідач А.І. Бітов
Судді І.Г. Ступакова О.В. Лук'янчук