08 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/30777/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового
провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024р. в адміністративній справі №160/30777/23
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
23.11.2023р. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дзісь А.Р., за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 1-9/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/30777/23 і справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін /а.с. 29/.
Позивач у адміністративному позові, з яким звернувся до суду, просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 17.10.2023р. перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки..
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024р. у справі №160/30777/23 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю (суддя Боженко Н.В.) /а.с. 63-64/.
Позивач - ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дзісь А.Р., не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав 12.02.2024р. за допомогою системи «Електронний суд» безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024р. у справі №160/30777/23 /а.с. 68-72/, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В. /а.с. 76/.
У апеляційній скарзі посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було неповне з'ясовано обставини, справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 29.01.2024р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024р. у справі №160/30777/23 з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/30777/23 /а.с. 77/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 22.02.2024р. /а.с. 79/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024р. у справі №160/30777/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024р. у справі №160/30777/23 /а.с. 80/ і розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 25.04.2024р. /а.с. 81/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб було повідомлено учасників справи / а.с. 82, 83, 84, 85/.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вимоги позивача, є необґрунтованими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 29.01.2024р. залишити без змін /а.с. 86-88/.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 - позивачу у справі, з 28.04.2014р. призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV та позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Позивач у справі, 17.10.2023р. звернувся з заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, щодо здійснення перерахунку пенсії, як особі , що продовжила працювати після призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021рр., а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016рр.. /а.с. 23-24/.
Листом від 15.11.2023р. вих. №56638-45406/Р-01/8-0400/23 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило про те, що «…Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 40 Закону №1058 визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р. За бажанням пенсіонер та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000р. становить 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підрід по 30.06.2000р. незалежно від перерв.
На підставі вищезазначеного застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022роки для розрахунку пенсії при здійснені перерахунку відповідно до ст.42 Закону №1058 не має законних підстав. ». /а.с. 25-26/.
Позивач, ознайомившись з наданою відповідачем відповіддю не погодившись з нею, вважає, що відповідачем порушено його права при здійсненні обмеження у перерахунку пенсії і саме це обумовило звернення позивача до суду за захистом порушеного права.
Спеціальним законом, який регулює спірні відносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що норми Закону №1058-IV дають підстави для висновку, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію за віком у 2014 році. З 31.03.2022р. року було проведено перерахунок загального трудового стажу який становить 47 років 10 місяців 23 дні, та враховано середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислено як середній за 2014-2016 роки з 01.03.2022р. та складає 6158,79грн. /а.с. 45/.
Позивач продовжив працювати, та в подальшому звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за ст.42 Закону №1058-ІV.
Статтею 42 Закону №1058-IV передбачено, що перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Також Законом №1058-IV визначено, що пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Враховуючи вищезазначене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Також, з матеріалів справи встановлено, що з 01.03.2023р. позивачеві було проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», при цьому, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески залишився незмінним, тобто за 2014-2016 роки, що відповідає вищенаведеним проаналізованим судом положенням Закону №1058 - IV.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з рішенням відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, оскільки абз.2 ч.4 ст.42 Закону №1058-IV чітко визначає, що перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, тобто показник середньої заробітної плати є таким, яким він був на час призначення пенсії і він є незмінним.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 01.11.2018 р. у справі № 804/9874/14, від 13.06.2019 р. у справі №265/84/16-а та від 21.10.2021 р. у справі № 2-а-2430/11.
Отже, оцінюючи усі доказі, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, враховуючи наведені норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, що виникли між сторонами у справі колегія суддів вважає, щодо вимоги позивача стосовно перерахунку та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, тобто за 2019, 2020, 2021роки є безпідставними, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, і суд першої інстанції постановив у даній справі правильне рішення про відсутність підстав для задоволення позову через його необґрунтованість та безпідставність.
З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції від 29.01.2024р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 311,315,317,321,322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024р. у справі №160/30777/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано - 08.05.2024р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов