07 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/29273/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 в адміністративній справі №160/29273/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати: рішення № 04605001776 від 18.08.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та рішення про результати розгляду заяви №1 від 14 вересня 2023 року прийняте комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати з 11.08.2023 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши періоди його роботи з 29.04.1992 р. по 30.06.1992 р. - монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій на період виробничої практики; з 12.11.1993 р. по 31.10.1994 р. - майстром по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій; з 01.11.1994 р. по 31.10.1995 р. - виконавцем робіт; з 01.11.1995 р. по 05.06.1998 р. в.о. старшого виконавця робіт до пільгового стажу за Списком №2, що дає позивачу право на вихід на пенсію на пільгових умовах з 11.08.2023 року, тобто з дати звернення.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням про відмову в призначенні пенсії № 04605001776 від 18.08.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області йому відмовило у призначенні пенсії з причин відсутності необхідного стажу. У рішенні зазначено, що страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 05.07.1985 р., оскільки трудова книжка оформлена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: - з 02.07.1985 по 30.07.1985 - виправлення в даті наказу про звільнення з роботи, - з 28.04.1992 по 30.06.1992 - період роботи не завірений печаткою підприємства. Крім того, рішенням про результати розгляду заяви № 1 від 14 вересня 2023 року комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення підтвердити пільгові періоди роботи з 29.04.1992 р. по 30.06.1992 р., з 12.11.1993 р. по 31.12.1993 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком №2, але не зараховані інші періоди пільгового стажу за Списком №2. Так, згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював у Криворізькому спецуправлінні №106 ЗАТ "Трест "Криворіжстальконструкція", яке реорганізовано у Дочірнє підприємство "СУ-106 ЗАТ "Криворіжстальконструкція": з 29.04.1992 р. по 30.06.1992 р. - монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій на період виробничої практики; з 12.11.1993 р. по 31.10.1994 р. - майстром по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій; з 01.11.1994 р. по 31.10.1995 р. - виконавцем робіт; з 01.11.1995 р. по 05.06.1998 р. в.о. старшого виконавця робіт. Також комісією зазначено, що факт зайнятості протягом повного робочого дня в шкідливих умовах не підтверджено. Позивач уважає рішення відповідачів протиправнимими, які порушують його право на пенсію.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 в адміністративній справі №160/29273/23 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 04605001776 від 18.08.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії. Визнано протиправним та скасовано рішення про результати розгляду заяви №1 від 14 вересня 2023 року прийняте комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву від 11.08.2023 року ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши періоди його роботи з 01.01.1994 р. по 31.10.1995 р. та з 01.11.1995 р. по 05.06.1998 р. до пільгового стажу за Списком № 2, що дає позивачу право на вихід на пенсію на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області , посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
За результатами розгляду заяви було прийнято рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії № 04605001776 від 18.08.2023 року з причин відсутності необхідного стажу. У рішенні зазначено, що страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 05.07.1985 р., оскільки трудова книжка оформлена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: - з 02.07.1985 по 30.07.1985 - виправлення в даті наказу про звільнення з роботи, - з 28.04.1992 по 30.06.1992 - період роботи не завірений печаткою підприємства. Страховий стаж особи становить 36 років 4 місяці 10 днів. Пільговий стаж по списку № 2 - 11 років 6 місяців.
Крім того, рішенням про результати розгляду заяви № 1 від 14 вересня 2023 року комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення підтвердити пільгові періоди роботи з 29.04.1992 р. по 30.06.1992 р., з 12.11.1993 р. по 31.12.1993 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2, але не зараховані інші періоди пільгового стажу за Списком № 2.
Позивач не погодившись із вказаними рішеннями звернувся до суду з із вказаним позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон N1058-IV).
Відповідно до п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону N1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Частиною 1 статті 114 Закону N1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
У силу вимог п.п.2 ч.2 ст.114 Закону N1058-IV, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Ця норма кореспондується із положеннями п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 N1788-XII (далі - Закон N1788-XII).
Статтею 62 Закону N1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N637 (далі - Порядок N637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 N383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за N1451/11731) затверджено Порядок застосування Списків N1 і N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок N383).
Згідно з пунктом 3 Порядку N383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 Порядку N383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 N637 (далі Порядок №637).
Пунктом 20 Порядку N637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 13.06.2019 в справі №195/443/17 та від 22.05.2018р. в справі №683/977/17, право на зарахування до стажу для призначення особі пільгової пенсії підтверджується, зокрема, відомостями трудової книжки.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
При цьому, період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство, яке видає уточнюючу довідку.
Якщо підприємство, установа чи організація, в якій працювала особа, що звертається за пенсією, ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, довідки видаються правонаступником із зазначенням підстав їх видачі.
Постановою управління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 право підтверджувати періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у разі ліквідації підприємства надано комісіям, які утворюються при головних управліннях Пенсійного фонду України.
До заяви про розгляд документів на комісії надаються документи, які підтверджують факт припинення діяльності підприємства, установи, організації у результаті їх ліквідації, копія трудової книжки, архівні документи про період роботи, документи щодо проведення атестації, архівні документи про заробітну плату. У разі необхідності заявник може подати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт на пільгових умовах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 №1451/11731 (далі - Порядок №383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 був затверджений Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з приписами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
Встановлено, що згідно з трудової книжки НОМЕР_1 від 05.07.1985 р, позивач працював у Криворізькому спецуправлінні №106 ЗАТ "Трест "Криворіжстальконструкція", яке реорганізовано у Дочірнє підприємство "СУ-106 ЗАТ "Криворіжстальконструкція": з 29.04.1992 р. по 30.06.1992 р. - монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій на період виробничої практики; з 12.11.1993 р. по 31.10.1994 р. - майстром по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій; з 01.11.1994 р. по 31.10.1995 р. - виконавцем робіт; з 01.11.1995 р. по 05.06.1998 р. в.о. старшого виконавця робіт. Частина вищевказаного періоду зарахована до пільгового стажу позивача, тобто відповідачем спірний період не зарахований, тільки через відсутність відомостей про нараховану заробітні плату.
Варто вказати на те, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція зокрема викладена у постановах Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З приводу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області, щодо не зарахування до страхового стажу роботи період роботи позивача з 02.07.1985 по 30.07.1985, через виправлення в даті наказу про звільнення з роботи, з 28.04.1992 по 30.06.1992 період роботи не завірений печаткою підприємства, слід зазначити, що на позивача не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про судове рішення в адміністративній справі” від 20.05.2013 №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 в адміністративній справі №160/29273/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун