Постанова від 08.05.2024 по справі 280/6049/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6049/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року (суддя Сацький Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 24.02.2022 по 02.07.2023.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, та встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 02.07.2023, з урахуванням виплачених сум;

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум;

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень).

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої не було враховано, що діючим військовослужбовцям не підвищувалось грошове забезпечення з 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, при розрахунку грошового забезпечення не застосовувалась така розрахункова величина як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2020, 01.010.2021, 01.01.2022, а застосовується розмір прожиткового мінімуму, встановлений станом на 01.01.2018.

Також зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу які суд першої інстанції стягнув з відповідача, не є співмірними зі складністю справи.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач з 24 лютого 2022 року по 02 липня 2023 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 02.07.2023 № 183 молодшого сержанта ОСОБА_1 , спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці ІНФОРМАЦІЯ_4 , звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 червня 2023 року № 35-РС відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас за підпунктом «г» у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи), вважати таким, що справи та посаду і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

02 липня 2023 року виключити зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 , всіх видів забезпечення.

З 02 липня 2023 року виключити зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 та всіх видів забезпечення.

З 02 липня 2023 року припинити доступ до роботи з відомостями, що містять державну таємницю.

Виплатити щомісячну премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 535 % місячного грошового забезпечення, надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 65 % місячного грошового забезпечення з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 02 липня 2023 року.

Вислуга років у Збройних Силах України станом на 02 липня 2023 року становить: календарна - 04 роки 07 місяців 27 днів, пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 04 роки 07 місяців 27 днів.

Відповідно до пункту 31.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, виплатити грошову компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік та за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік.

Додаткова відпустка, як учаснику бойових дій, тривалістю 14 календарних днів за 2022, 2023 роки не надавалась. Виплатити грошову компенсацію за невикористані 28 (двадцять вісім) календарних днів згідно з пунктом 3 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260.

Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік отримав у розмірі 21 618,15 грн (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.03.2023 № 81).

Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, за 2023 рік не отримував.

Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню в розмірі 4 % від місячного грошового забезпечення за 16 повних календарних місяців.

Військові перевізні документи на проїзд військовослужбовця, членів його сім'ї та перевезення домашніх речей не видавались.

Постійним або службовим житлом за рахунок Міністерства обори України не забезпечувався.

Підстава: витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 30.06.2023 № 35-РС Вх. № 472/ЖП від 01.07.2023, рапорт молодшого сержанта ОСОБА_1 . Вх. № 488/ЖП від 02.07.2023, припис Вих. № К/5617 від 02.07.2023.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійснення розрахунку та виплати позивачу розміру складових грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 24.02.2022 по 02.07.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що у період з 18.05.2022 по 19.05.2023 грошове забезпечення позивача мало обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, відповідно.

Колегія суддів з вказаними висновками суду першої інстанції погоджується. .

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Тобто грошове забезпечення включає в себе усі, встановлені законом, надбавки, доплати та винагороди, передбачені під час проходження служби.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Розмір грошового забезпечення військовослужбовців визначався, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно з п. 4 якої у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постанова Кабінету Міністрів України № 704 набрала чинності з 01.03.2018.

Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

На момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

29 січня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановою у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови № 103, який вносив зміни в п. 4 Постанови № 704.

З дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діяла редакція п. 4 постанови № 704, яка була чинною до внесення вказаних змін, тобто з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2 481,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2 684,00 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з 29.01.2020 оклад за посадою та оклад за військовим званням повинен розраховуватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який з 01.01.2020 було збільшено, внаслідок чого настала подія підвищення розміру винагороди за службу військовослужбовця.

Постановою КМУ від 12.05.2023 № 481 внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та викладено абзац перший в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постанова КМУ від 12.05.2023 № 481 набрала чинності 20.05.2023.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що з 20.05.2023 застосовується редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З 29.01.2020 по 19.05.2023 відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на відповідний календарний рік.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що у період з 18.05.2022 по 19.05.2023 грошове забезпечення позивача мало обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, відповідно.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність правових підстав для перерахунку розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії) позивача, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, та встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 02.07.2023, з урахуванням виплачених сум.

Абзацами 1 -2 пункту 3 розділу XXXI «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 передбачено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Згідно абз. 1 п. 6 розділу XXIII «Виплата грошової допомоги для оздоровлення» Порядку № 260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Пунктом 6 цього ж розділу XXXI Порядку № 260 встановлено, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Згідно п. 4 розділу XXXII «Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби» Порядку № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, при звільненні зі служби після прийняття рішення про демобілізацію виплачується грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 (далі - Порядок № 460).

Згідно пункту 1 Порядку № 460 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Суд першої інстанції вірно зазначив, шо розмір грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні залежить від розміру грошового забезпечення військовослужбовця, а відповідно і його складових.

Як було встановлено судом першої інстанції із розрахунку № 1192 на виплату (утримання) грошового забезпечення ОСОБА_1 позивачу проведено виплату грошового забезпечення, компенсації відпусток за 2022 та 2023 роки і додаткової винагороди у липні 2023 року при звільненні.

Таким чином, вірно суд першої інстанції зазначив, що ефективним способом захисту прав позивача у справі буде зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, та встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 02.07.2023, з урахуванням виплачених сум та здійснити перерахунок та виплату позивачу розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 роки виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат.

Як було встановлено судом першої інстанції, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивач надавав до суду копії Договору про надання правової допомоги від 27.07.2023 № 249, розрахунку витрат на правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 27.07.2023 № 249 на суму 5 000,00 грн, акту прийому-передачі виконаних робіт від 31.07.2023 № 2 по договору про надання правової допомоги від 27.07.2023 № 249 на суму 5 000,00 грн., квитанції від 31.07.2023 № 2 про сплату послуг у наданні правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 27.07.2023 № 249 на суму 5 000,00 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що вважає вартість таких послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах неспівмірною з фактично виконаними послугами та роботами, оскільки дана категорія адміністративних справ є досить поширеною, а отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.

Враховуючи вимоги ст. ст. 134, 139 КАС України, колегія суддів вважає, що розумним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню, є 2500грн.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні.

Пункт 5 резолютивної частини рішення суду першої інстанції слід викласти наступним чином: Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень).

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії змінити виклавши пункт п'ятий резолютивної частини наступним чином: Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень).

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 08 травня 2024 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Я.В. Семененко

суддя В.А. Шальєва

Попередній документ
118903540
Наступний документ
118903542
Інформація про рішення:
№ рішення: 118903541
№ справи: 280/6049/23
Дата рішення: 08.05.2024
Дата публікації: 10.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (06.01.2025)
Дата надходження: 03.01.2025
Розклад засідань:
08.05.2024 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд