Справа № 758/8131/23 Суддя в І-й інстанції Казмиренко Л.В.
Провадження № 33/824/436/2024 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
01 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Чубко Ю.М., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Чубко Ю.М. на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року, -
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 25 червня 2023 року, о 22 год. 05 хв, в м. Києві, на перехресті проспектів Правди та Свободи керував автомобілем марки «BMW X1», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, який був визначений за допомогою технічного засобу - алкотестеру «DRAGER» 7510.
В апеляційній скарзі захисника указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Заперечуючи вину ОСОБА_1 у порушенні вимог ПДР України звернув увагу на те, що огляд на стан сп'яніння працівниками УПП в місті Києві проведено з порушенням, оскільки з показниками Драгера на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не погодився. Окрім цього, в порушення вимог ст. 266 КУпАП працівники поліції, після того, як ОСОБА_1 не погодився із результатами газоаналізатора Драгера, не роз'яснено про право на проходження огляду в медичному закладі у разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки та не склали направлення в медичний заклад. Звернув увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складений на іншу особу, а саме на « ОСОБА_2 », що не відповідає даним зазначених у паспорті, а саме: ОСОБА_1 . Окрім цього, направлення, яке долучено до матеріалів справи заповнено частково, оскільки не зазначено за допомогою якого приладу проводився огляд, які його результати, що суперечить Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09 листопада 2015 року та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Працівниками поліції не було зафіксовано та не надано суду відеозапис із фрагментом з якого можливо встановити, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан сп'яніння. Крім цього, з відеозапису не вбачається, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права у разі не згоди з результатом. Просила постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши пояснення:
ОСОБА_1 та його захисника Чубко Ю.М., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Ухвалюючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння суд першої інстанції виходив із того, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння був проведений у відповідності до вимог нормативних документів, які регламентують проведення такого огляду. Однак, із таким висновком погодитись не можливо оскільки він зроблений на неповно досліджених доказах, неправильній їх оцінці та внаслідок неправильного застосування положень нормативних документів, які регламентують порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Підстави, умови та порядок огляду водіїв на стан сп'яніння, у тому числі і алкогольного, виявлення такого стану регламентують наступні нормативні документи: ст. 266 КУпАП, «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду»,затверджений постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. N 1103 ( в подальшому - Порядок 1103) та «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (в подальшому - Інструкція 1452/735). Порядок фіксації процедури проведення огляду, фіксації його результатів та складання процесуальних документів регламентують такі нормативні документи: «Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 (в подальшому - Інструкція 1376) та «Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затверджена наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 (в подальшому - Інструкція 1026).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, Порядку 1103 та Інструкції 1452/735 для виявлення у водіїв стану сп'яніння, у тому числі і алкогольного, передбачено два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів та лікарем у закладі охорони здоров'я. За змістом ч.3 ст. 266 КУпАП, п.6 Порядку 1103 та п.7 Розділу І Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я проводиться у випадку відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу або у випадку непогодження водія із результатами такого огляду. Вимогами п. 6 Порядку 1103 передбачено те, що у випадку непогодження водія із результатами огляду проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу поліцейський направляє водія для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Аналіз указаних правових норм дає підстави стверджувати про те, що непогодження водія із результатами огляду на стан сп'яніння проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу породжує у поліцейського обов'язок направлення цього водія для проходження огляду на стан сп'яніння до відповідного закладу охорони здоров'я. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що підставою для направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я є саме незгода водія із результатами огляду за допомогою технічного засобу, яка висловлена у будь-якій формі достатній для усвідомлення того, що водій або категорично не погоджується із результатами огляду або піддає ці результати сумніву. Зміст указаних вище нормативних документів дає підстави стверджувати, що підставою для направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння є саме непогодження із результатами огляду, а не заявлення водієм із цього приводу будь-яких клопотань (прохань). Самі по собі дії водія, які свідчать про його незгоду із результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу виражені як у висловлюваннях про незгоду із результатами цього огляду, а також вчинення будь-яких дій, які дають підстави для висновку про незгоду водія із результатами огляду на стан сп'яніння проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу є підставами для направлення цього водія для проведення огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я. Мінімальною гарантією дотримання поліцейськими права водія у випадку непогодження ним із результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу є роз'яснення поліцейським водію його права на проходження такого ж огляду у закладі охорони здоров'я. При цьому суд повторно констатує те, що направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я або роз'яснення йому такого права за наведених вище обставин є саме обов'язком поліцейського, а не його правом.
Із переглянутого у ході апеляційного розгляду відеозапису огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу вбачається те, що після отримання результатів огляду за допомогою технічного запису ОСОБА_1 неодноразово висловлював свою незгоду із результатом цього огляду. Окрім цього як перед, так і у ході складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 неодноразово з'ясовував питання про те, як може бути оскаржений результат проведеного огляду на стан сп'яніння (відеозапис 22 год. 26 хв., із 23 год. 03 хв. по 23 год. 05 хв.). Наведені обставини безмовно указують на те, що ОСОБА_1 не погоджувався із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу. Не піддаючи сумніву правомірність висунутої поліцейським вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння апеляційний суд звертає увагу на те, що фактичні дані, які встановлюються виключно із зазначеного відеозапису не дають підстав стверджувати про наявність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, оскільки із цього відеозапису вбачається те, що поведінка ОСОБА_1 є адекватною і такою, яка відповідає обстановці, мова чітка, судження та вислови логічні і обґрунтовані, його ходьба рівна та він належно орієнтується у просторі. Непогодження ОСОБА_1 із результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу у поєднанні із зазначеними даними про фізичний стан останнього покладало на поліцейського обов'язок направити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проведення там огляду на стан алкогольного сп'яніння та доставити його до цього закладу або, як мінімум, роз'яснити йому можливість та його право пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Проте, цих дій поліцейським вчинено не було у тому числі і не було роз'ясненого право на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
На думку суду апеляційної інстанції процедура огляду на стан сп'яніння у випадку непогодження особи із результатами огляду проведеного на місці зупинки транспортного засобу завершується виключно у закладі охорони здоров'я і лише за результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного у закладі охорони здоров'я можливо стверджувати про перебування особи у стані сп'яніння. Оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я не проводився, право на такий розгляд у зв'язку із його непогодження щодо результатів огляду на місці зупинки транспортного засобу поліцейським роз'яснено не було, то відсутні підстави стверджувати про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Наведене указує на недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Неврахування цих обставин призвело до ухвалення судом першої інстанції рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, яке не ґрунтується на зібраних у справі доказах і суперечить вимогам зазначених вище нормативних документів. За таких обставин, постанова судді Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Чубко Ю.М. задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ігнатюк