Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/7424/2024
м. Київ Справа № 760/2827/23
01 травня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Болотова Є.В.
- Музичко С.Г.
при секретарі - Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Бреуса Сергія Михайловича на рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Ковбасюк О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним,-
У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, в якому просив визнати недійсним Договір № 133750 від 05 липня 2020 року, що був укладений між ним та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 вересня 2020 року та повторно 12 листопада 2021 року позивач дізнався про існування фінансових претензій (вимог) від відповідача щодо сплати заборгованості за ніби то укладеним ним з відповідачем Договором № 133750 від 05 липня 2020 року.
Вимагаючи сплату заборгованості, позивач вважає, що відповідач таким чином порушує право на свободу волевиявлення, примушуючи позивача до виконання дій (сплати заборгованості) за зобов'язанням, яке позивач не набував, а саме кредитний договір з відповідачем не укладався та грошові кошти у позику позивачем не отримувалась.
Крім того, позивач вважає договір неукладеним, оскільки пропозиції від відповідача не отримував, оферту або договір не підписував, правочинів не вчиняв, фінансову послугу від відповідача не отримував, у зв'язку з чим, останній вимушений був звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_2 адвокат Бреус С.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що суд дійшов помилкового висновку про заявлення позову до неналежного відповідача, не врахувавши, що вимоги про недійсність правочину до нового кредитора є законними та відповідають правовим позиціям Верховного Суду.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - Бреус С.М. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що згідно копії свідоцтва про шлюб, виданого Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 09 вересня 2020 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис № 1374. Після державної реєстрації шлюбу присвоєно прізвища: чоловіку - ОСОБА_1 , дружині - ОСОБА_1 .
Спірний кредитний договір від 05 липня 2020 року укладено між позивачем та ТОВ «ЗАЙМЕР».
Згідно повідомлення директора ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» направленого на ім'я ОСОБА_4 на підставі договору факторингу № 01-28/2021 від 28 жовтня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», право вимоги заборгованості по кредитному договору № 133750 від 05 липня 2020 року відступлене ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ». Заборгованість по кредитному договору перед ТОВ «ЗАЙМЕР» на дату відступлення склала 5200 грн. Отже, внаслідок укладання договору факторингу, за яким по кредитному договору з 28 жовтня 2021 року стало ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», право грошової вимоги до ОСОБА_4 щодо сплати заборгованості за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як на підставу недійсності цього договору позивач посилався на те, що кредитний договір він не підписував, не здійснював жодної реєстрації на сайті з метою отримання кредитних коштів, не вносив на такий сайт жодні відомості та не отримував кошти від відповідача.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Установивши, що позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що він не підписував оспорюваний договір, не отримував кошти за кредитним договором, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком, суд першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки не надано доказів на підтвердження наявності підстав для задоволення позову.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотримання вимог матеріального та процесуального права, а відтак відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бреуса Сергія Михайловича - залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішеннязазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 07 травня 2024 року.
Головуючий: Судді: