Ухвала від 29.04.2024 по справі 759/4415/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 29 квітня 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Хутори Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317,ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України,

за участі: в режимі відеоконференцзв'язку захисника підозрюваного прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, а саме до 10 квітня 2024 року, включно, без визначення розміру застави, з утриманням його в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт в нічний час за місцем його фактичного проживання, або визначити розмір застави.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення норм закону та невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження.

На думку апелянта, слідчий суддя вийшов за межі предмету розгляду клопотання, оскільки надав оцінку достатності та належності матеріалів доданих до клопотання та встановив наявність в діях підозрюваного складу злочину.

Слідчим суддею не надано оцінку долученим до клопотання стороною захисту доказів та не спростовано доводи щодо необгрунтованності підозри.

Крім того, органом досудового розслідування не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.

Вважає, що слідчий суддя безпідставно прийшов до висновку про необхідність продовження до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки зміст повідомлення про підозру та матеріали кримінального провадження не місять даних, обставин та обґрунтування, які можуть переконати в можливій причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 15 січня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023250000000018, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317,ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

10 січня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України та останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11 січня 2024 року Святошинським районним судом міста Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 09 березня 2024 рок включно.

12 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, таким чином останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора від 26 лютого 2024 року строк досудового розслідування продовжено до 10 квітня 2024 року.

Оскарженою ухвалою підозрюваному ОСОБА_6 продовжено раніше застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 10 квітня 2024 року, включно без визначення розміру застави.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для продовження цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримано.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.

Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати його у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Крім того, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у організації та вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, а тому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, це може спонукати його до втечі на тимчасово непідконтрольні Україні території або за кордон та тривалого переховування від органів слідства та суду з метою уникнення зазначеного вище покарання.

Також, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даному етапі невстановлені всі кримінальні правопорушення, вчинені підозрюваним, невстановлені всі співучасники, а тому перебуваючи на волі він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, таким чином перешкодити кримінальному провадженню. Окрім того, перебуваючи на волі, володіючи відомостями досудового розслідування, які стали йому відомі під час проведення слідчих дій за його участі та отримання копій документів кримінального провадження, може попередити невстановлених осіб, які є співучасниками, з метою уникнення ними кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки знає особисто інших підозрюваних, та може вчинити дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування їх, спонукати свідків, які надали викривальні покази відносно нього чи інших підозрюваних у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час судового засідання.

Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, створенні штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій

Разом з тим, ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення вказаних кримінальних правопорушень, так як незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин може приносити швидкий стабільний заробіток.

Також вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 125, 187, 263, 257, 115, 289, 307, 342, 343 та 345 КК України.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Доводи захисника щодо необгрунтованності підозри, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Посилання захисника на безпідставність висновку про необхідність продовження до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є необґрунтованими.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.

Крім того, слідчим суддею відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначено розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки дане кримінальне провадження стосується особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 за наявності обставин, які виправдовують подальше обмеження права його на свободу, що не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Таким чином підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Даних, які б унеможливили подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять.

Крім того, колегіє суддів враховано те, що строк дії оскаржуваної ухвали закінчився 10 квітня 2024 року.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року, відносно ОСОБА_6 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12

Унікальний номер справи 759/4415/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Провадження № 11-сс/824/2662/2024 Доповідач: ОСОБА_1

Категорія ст.183 КПК України

Попередній документ
118903378
Наступний документ
118903380
Інформація про рішення:
№ рішення: 118903379
№ справи: 759/4415/24
Дата рішення: 29.04.2024
Дата публікації: 10.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (29.04.2024)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 04.03.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
05.03.2024 15:00 Святошинський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЯСЕЛЬСЬКИЙ АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
ЯСЕЛЬСЬКИЙ АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ