08 травня 2024 р.Справа № 642/1199/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Вікторов В.В., вул. Полтавський шлях, 20, м. Харків, Харківська, 61052, повний текст складено 08.04.24 року по справі № 642/1199/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 511 від 09.02.2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 та ч. 2 ст. 210-1 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03.04.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог КУпАП, Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України) та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 308 КАС України та керуючись ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до Постанови №511 від 09.02.2024 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 210 та ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог п.п. 5,7 ч. 3 ст 1, ч. 8 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та п. 19 (Додаток 2) Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 30.12.2022 №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Крім того, позивачу інкримінується порушення вимог ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Не погодившись з постановою відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 511 від 09.02.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2ст.210, ч.2ст.210-1КУпАП відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП) розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення серії 5 №84, серії 5 №85 від 25.01.2024, котрі містять підписи позивача про отримання другого примірнику протоколу, вказано, ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 15 год. 00 хв. 31.01.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, позивач належним чином був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 15 год. 00 хв. 31.01.2024.
Водночас, відповідачем 30.01.2024 отримано клопотання позивача, в якому останній просив відкласти на іншу дату розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 210 та ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідачем задоволено дане клопотання позивача, а розгляд адміністративних справ перенесено на 09.02.2024 о 14:00 год. в ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: м. Чернівці, пл. Театральна, 6, 3 поверх, що вбачається з роздруківки текстового повідомлення, котре відповідачем направлено на мобільний номер - 0508169771 зазначений в протоколах про адміністративні правопорушення, в клопотанні ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи позивачем.
Водночас, наявні у матеріалах справи відомості, а саме роздруківка текстового повідомлення, котре відповідачем направлено на мобільний номер - НОМЕР_1 , не дають суду обґрунтованих підстав для встановлення факту належного повідомлення позивача про місце і час розгляду справи у встановлений процесуальний спосіб.
У апеляційній скарзі позивач заперечує отримання повідомлення про перенесення дати розгляду справи на 09.02.2024 за номером телефону. Зазначає, що жодних повідомлень від відповідача не отримував, та відповідно, відповідь на повідомлення не надавав.
Інших належних доказів стосовно належного повідомлення позивача не у спосіб та порядку, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративних справ перенесених на 09.02.2024 о 14:00 год. матеріали справи не містять.
Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
За таких обставин, ураховуючи зазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови та її скасування.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, ураховуючи зазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваної постанови та відсутності підстав для її скасування.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями норм КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України, тому є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні з позовною заявою сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн., при подачі апеляційної скарги - 908,40 грн.
Колегія суддів, виходячи з того, що Другим апеляційним адміністративним судом скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено, при цьому враховуючи, що задоволені вимоги охоплюють обсяг порушених прав та законних інтересів позивача, рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, уважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1514 грн (605,60 грн. + 908,40.).
Керуючись ст. ст. 139, 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03.04.2024 по справі № 642/1199/24 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 09.02.2024 № 511 про накладення адміністративного стягнення, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. ст. 210 та ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 250 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 4250 грн., провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк