29 квітня 2024 р.Справа № 480/6038/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду та в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2023, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі №480/6038/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області , Сумського районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області третя особа Первинна професійна спілка «Правозахисники країни»
про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (надалі - Сумське РУП ГУНП, відповідач1), третя особа: Первинна професійна спілка "Правозахисники країни", в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Сумського РУП ГУНП від 29 серпня 2022 року № 437 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 ..
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 залучено до участі у справі співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУНП в Сумській області, відповідач2, апелянт)
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 року позов ОСОБА_1 - задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано наказ Сумського РУП ГУНП від 29 серпня 2022 року №437 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у сумі 992 грн 40 коп.
Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати у розмірі суми стягнення за один місяць - 22 781,66 грн, звернуто до виконанню.
Стягнуто з ГУ ДПС у Сумській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 гривень.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУНП в Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт, посилаючись на обставини встановлені в ході проведеного службового розслідування щодо співробітників Сумського РУП ГУНП, стверджує про законність та обґрунтованість застосованого до позивача дисциплінарного стягнення.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи в силу приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши позивача та представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , капітан поліції, проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського РУП ГУНП.
Наказом Сумського РУП ГУНП від 29 серпня 2022 року № 437 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Сумського РУП» до позивача за порушення службової дисципліни, не виконання вимог п.2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося в ігноруванні вимог п.1,2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог ч. 1 ст. 15, п. 1 ч. 1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян», п. 3 р. IV наказу МВС України від 15.11.2017 № 930, а саме проведення повної, об'єктивної та всебічної перевірки за зверненнями громадян, а саме за зверненням гр. ОСОБА_2 , а також прийняття мотивованого та ґрунтованого на підставі зібраних матеріалів перевірки рішення у відповідності до чинного законодавства України, а також ігноруванні вимоги пункту 2 розділу І, пункту 11 розділу II «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 № 100» щодо необхідності при розгляді заяв або повідомлень про іншу подію та прийняття відповідного рішення в межах Закону України "Про звернення громадян" або Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі встановлення в матеріалах відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, невідкладної доповіді рапортом про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки, на підставі статей 11, 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського РУП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
З наказом позивач ознайомлений під особистий підпис.
Не погоджуючись з вказаним наказом та вважаючи, що порушення службової дисципліни він не допускав, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Сумського РУП ГУ НП від 29 серпня 2022 року № 437 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не обґрунтував факту допущення позивачем дисципліни.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію".
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний Статут Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний Статут НПУ), який затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного Статуту НПУ, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного Статуту НПУ, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно ст. 12 Дисциплінарного Статуту НПУ, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного Статуту НПУ, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, дня безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3, 6 ст. 14 Дисциплінарного Статуту НПУ, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
З матеріалів службового розслідування (копія висновку - а.с.82-91) встановлено, що у позивача на розгляді знаходилися матеріали ЖЄО 20609 від 01.06.2022 (29944 від 21.07.2022, 30985 від 27.07.2022), 21073 від 04.06.2022 (29949 від 21.07.2022, 32160 від 02.08.2022), які надходили від слідчого відділу Сумського РУП ГУНП.
Позивач у поясненнях від 10.08.2022, наданих у ході службового розслідування (а.с.38), зазначав, що при направленні матеріалів ЄО до Сумського РУП ГУНП на супровідному листі вказано наступне - «у зв'язку із відсутністю даних, які б указували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв'язку із цим внести відповідну інформацію до ЄРДР, надсилаємо на Вашу адресу матеріали, зареєстровані в ITC ІПНН (журналі ЄО) Сумського ВП для їх розгляду у відповідності із Законом України «Про звернення громадян» або КУпАП».
Тобто, матеріали були направлені позивачу для розгляду їх в порядку Закону України «Про звернення громадян», як такі, що не містять складу злочину.
Однак, як свідчить з обставин викладених в матеріалах службового розслідування, під час розгляду матеріалів ЄО Сумського РУП від 22.04.2022 №14000 ОСОБА_1 було встановлено, що в даних матеріалах вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 КК України, тому такі матеріали були спрямовані позивачем до слідчого відділу Сумського РУП для внесення відомостей до ЄРДР (ЄО Сумського РУП від 18.05.2022 №18392), про що позивачем склав відповідний рапорт.
Однак, направлені позивачем матеріали за підписом т.в.о. начальника сектору дізнання Сумського РУП ОСОБА_3 поверталися на ім'я начальника Сумського РУП для проведення додаткової перевірки знову згідно з Законом України «Про звернення громадян». Після чого позивачем 01.06.2022 повторно підготовлено рапорт на ім'я начальника Сумського РУП про те, що в даних матеріалах містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України (ЄО Сумського РУП від 01.06.2022 №20609). Їх також повернуто на розгляд згідно із Законом України «Про звернення громадян».
Ці обставини встановлено під час службового розслідування, однак під час визначення виду стягнення дисциплінарною комісією не було прийнято до уваги того факту, що позивачем неодноразово направлялися рапорти про наявність в матеріалах ознак кримінального правопорушення, які ігнорувалися керівництвом, а матеріали поверталися для подальшого розгляду в тому ж порядку.
Позивач у позові звертав увагу на те, що направлені ним до розгляду матеріали не вносилися до ЄРДР як злочин, натомість він кожного разу отримував доручення від свого безпосереднього керівника про необхідність розгляду матеріалів у порядку Закону України «Про звернення громадян», незважаючи на подані рапорти про встановлення ознак кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що зокрема, йдеться про матеріали ЄО Сумського РУП від 18.05.2022 №18392 за фактом викрадення невстановленими особами майна АТ "СНВО "Інжинірінг" (висновок службового розслідування - а.с.85), аналогічна ситуація з матеріалами ЄО Сумського РУП від 06.06.2022 №21416 про те, що в ході розгляду матеріалів №17721 від 14.05.2022 за заявою гр. ОСОБА_4 з приводу викраденого невстановленою особою велосипеду з гуртожитку за відповідною адресою. Вказані матеріали декілька разів направлялися до сектору дізнання та слідчого відділу з метою їх подальшого внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, однак поверталися для подальшого розгляду у порядку Закону України "Про звернення громадян". Лише 02.08.2022 після доопрацювання матеріали по гр. ОСОБА_5 внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення.
Також колегія суддів враховує, що у висновку службового розслідування (а.с.59-62) детально описано заходи, які вживав ОСОБА_1 , встановивши наявність в матеріалах ознак кримінального правопорушення. При цьому, не наведено жодних міркувань про те, чому розгляд відповідних матеріалів мав здійснюватись саме у відповідності до ЗУ "Про звернення громадян", тоді як в заявах йдеться про викрадення майна відповідних осіб.
На підставі ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відомості до ЄРДР. Матеріали були направлені для розгляду, але при цьому слідчим не було відкрито кримінальне провадження протягом 24 годин, як того вимагає закон. Більш того, у супровідному листі було вказано, що у зв'язку з відсутністю даних, які б вказували на кримінальне правопорушення, матеріали не було зареєстровано в ЄРДР та направлено для розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Апелянтом не наведено жодний ґрунтовних пояснень щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності у вигляді зауваження. Апелянт лише посилається на те, що спірний наказ прийнятий начальником Сумського РУП ГУНП в межах повноважень наданих останньому чинним законодавством України.
При цьому, колегія суддів вважає, що позивачем доведено вжиття ним усіх можливих заходів і виконання всіх необхідних дій в межах повноважень та доручень, які надавалися безпосереднім керівництвом. Крім того, по окремим заявам ОСОБА_1 подавав рапорти на ім'я керівника, що не заперечується відповідачами та не спростовується правомірність таких заходів з боку позивача.
Відповідач під час проведення службового розслідування не навів належних, допустимих та обґрунтованих доказів, які б свідчили про порушення позивачем службової дисципліни.
Відсутність ознак злочину, встановлена в матеріалах справи, які надходили до розгляду не є свідченням неналежного виконання обов'язків та не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. В іншому випадку, залишення без уваги керівником позивача, поданих ОСОБА_1 рапортів про наявність ознак кримінального правопорушення по окремим заявам, не є свідченням неналежного виконання саме позивачем своїх службових обов'язків, а навпаки ставить під сумнів правильність прийнятих рішень його безпосереднім керівником. При цьому під час проведення службового розслідування, це питання не було з'ясовано дисциплінарною комісією, хоча в поясненнях позивач зазначав про ці обставини.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного Статуту НПУ, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
В порушення ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного Статуту НПУ, зміст наказу за результатами проведеного службового розслідування не було оголошено по особовому складу органу поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Дисциплінарного Статуту НПУ, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Відповідно до п. 2 Розділу 7 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджено наказом МВС України від 07.11.2018р. № 893, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення службової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність в діях особи ознак дисциплінарного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржений Наказ є необґрунтованим, тобто винесений без урахуванням усіх обставин, що мають значення для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. при цьому, висновки про результати службового розслідування та спірний наказ не містять достатніх доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема його протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю).
Посилання апелянта на не оскарження позивачем дій дисциплінарної комісії колегія суддів вважає безпідставними, оскільки неподання рапорту ОСОБА_1 з приводу дій даної комісії не є підставою для ствердженням правомірності оскаржуваного наказу.
Враховуючи вище зазначене колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом ч. 1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 року по справі №480/6038/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 08.05.2024.