08 травня 2024 року справа №200/4705/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року (головуючий суддя І інстанції - Логойда Т.В.), складене у повному обсязі 28 вересня 2023 року, у справі № 200/4705/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати йому повної суми разової грошової допомоги до Дня Незалежності України;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на його користь недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до Дня Незалежності України інвалідам 2-ї групи за 2023 рік у сумі 13844 грн. відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 200/4705/23 відмовлено у задоволені позовних вимог.
Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 сплатив йому як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у меншому розмірі, ніж встановлений Законом, а саме у розмірі 2900 грн., що встановлений Порядком здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 року № 754.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справу в паперовому вигляді не формувалась. Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи; перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до Дня Незалежності України він має право на одержання разової грошової допомоги.
Вказану допомогу у 2023 році відповідач нарахував та виплатив йому в розмірі 2900 грн., розмір якої встановлений Порядком здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 року № 754.
Вказані обставини підтверджуються розрахунком нарахованої та фактично виплаченої разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023 рік по особовому рахунку позивача № НОМЕР_1 .
На звернення позивача від 10 серпня 2023 року №ВЕБ-05001-Ф-С-23-182662 на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, яке зареєстроване за вх. № 15811/М-0500-23, відповідачем надана відповідь від 11 серпня 2023 року №15506-15811/М-02/8-0500/23, в якій підтверджені вказані обставини.
Спірним питання даної справи є правомірність дій відповідача при нарахуванні спірної допомоги.
Суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог, з чим погоджується суд апеляційної інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551).
Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону №3551 (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 розд. ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» внесені зміни, якими, зокрема вказану норму права викладено в редакції, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, вищевказані положення.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, пп. 5 п. 63 розд. І якого розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З 27 лютого 2020 року з дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України по 14 квітня 2023 року включно положення ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” діяли в редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
15 квітня 2023 року набрав чинності Закон України від 20 березня 2023 року № 2983-IX, яким ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Вказані положення Закону України від 20 березня 2023 року № 2983-IX неконституційними не визнавалися, з огляду на що підлягають застосуванню на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 року № 754, відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України, частини п'ятої статей 12-15, частини першої статті 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, частини третьої статей 61-64 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” Кабінет Міністрів України, затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”.
Згідно з пп. 1 п. 3 цього Порядку грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 року (Дня Незалежності України) в такому розмірі: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень.
Внесенням вказаних змін державою запроваджена інша разова грошова виплата - до Дня Незалежності України, яка виплачується у порядку та розмірах, визначених КМУ в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
З огляду на зазначене, суд вважає, що вказані виплати (до 5 травня та до Дня Незалежності України) є різними виплатами, запровадженими на різних умовах. Більш того, про те, що вказані виплати є різними видами виплат прямо зазначено у пояснювальній записці до Закону України № 2983-IX від 20.03.2023.
Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік мала здійснюватися в розмірі, що встановлений Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 року № 754. Вказані положення законодавства відповідачем дотримані.
Колегія суддів, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність права позивача на виплату щорічної разової грошової допомоги інвалідам 2-ї групи за 2023 рік у сумі 13844 грн. відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 200/4705/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 травня 2024 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць