про відмову в забезпеченні позову
08 травня 2024 р. № 400/4269/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
прозаява про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 16.04.2024, оформлену довідкою №583; зобов'язання відповідача провести повторний медичний огляд позивача для визначення придатності до військової служби.
Разом з позовною заявою 07 травня 2024 року представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову, шляхом: зупинення дії постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.04.2024 року оформлену довідкою №583 щодо ОСОБА_1 та заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в тому числі вручати повістку про виклик, до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі.
Обґрунтовуючи заяву та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача зазначив, що невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду щодо повторного проведення медичного огляду і розгляд справи втратить будь-який сенс, оскільки відновлення порушеного права буде неможливим. Оскільки відповідачем може бути прийнято рішення про призов на військову службу під час мобілізації, позивач вважає, що на час розгляду справи наявні підстави для забезпечення позову.
Дослідивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову та матеріали, додані до неї, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Із аналізу наведеного вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд звертає увагу на ту обставину, що предметом розгляду адміністративного позову є скасування постанови військово-лікарської комісії, що оформлена довідкою від 16.04.2024 року №583, щодо медичного огляду ОСОБА_1 .
Представник позивача в заяві про забезпечення позову просить суд, зокрема, відповідно до ст. 151 КАС України зупинити дію Довідки військово-лікарської комісії №583 від 16.04.2024 згідно якої ОСОБА_1 є придатним до несення військової служби.
Оцінивши наведені доводи заявника, суд дійшов висновку, щодо їх необґрунтованості, оскільки висновки щодо очевидності ознак протиправності Довідки військово-лікарської комісії №583 від 16.04.2024 р., згідно якої ОСОБА_1 є придатним до несення військової служби можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів у справі під час судового розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає, що будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (громади, невизначеного кола осіб), за захистом яких він звернувся позивач, - у своїй заяві про забезпечення позову не навів.
Поряд з цим, задоволення вимог цієї заяви, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є неприпустимим.
Крім того, матеріали справи не містять жодного належного доказу про те, що відповідачем вчинено дій щодо мобілізації позивача.
З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити
Ухвала набирає законної з моменту її підпитання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В. С. Брагар