07 травня 2024 рокусправа № 380/815/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 22869069), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 913070803781 від 26.12.2022 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити й здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993року № 3723- XII «Про державну службу», п. 10розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015року №889-УІІІ, починаючи з 22.12.2023, яку обчислити у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 30.11.2023 №2603-вих-1201 про визначення заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2022року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії за період з 22.12.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві протиправно відмовило їй у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки на час звернення до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області позивачка досягла визначеного законом віку, набула необхідного страхового стажу, а стаж роботи на посадах державного службовця станом на дату набрання чинності Закону України «Про державну службу» становив понад 20 років. Позивачка вважає, що виконала всі умови, передбачені законодавством для призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому рішення управління Пенсійного фонду України в м.Києві про відмову у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 є протиправним, у зв'язку з чим звернулася до суду.
Ухвалою від 15.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивачці пенсію за віком призначено з 10.03.2019 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон 1058) як працюючому пенсіонеру. Загальний стаж роботи за матеріалами пенсійної справи складає 40 років 01 місяць. 22.12.2023 позивачка звернулася із заявою щодо переходу на пенсію за Законом України «Про державну службу». За принципом екстериторіальності було визначено орган для розгляду вказаної заяви: Головне управління пенсійного фонду України в м.Києві. Рішенням від 26.12.2023 відмовлено у перерахунку пенсії. Також відповідач зазначає, що Закон №1058-IV не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати. Отже, чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що до Пенсійного фонду із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» звернулася позивачка 30.06.2023, надавши пакет документів. Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві розглянуло подану заяву від 26.12.2023 разом із документами та прийнято рішення №913070803781 від 26.12.2023 про відмову в перерхунку пенсії, оскільки чинним законодавством визначено, що пенсія за віком ( тому числі державним службовцям) призначається виключно на умовах та в порядку Закону №1058. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.12.2023 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо переведення на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу».
До заяви були долучені документи, а саме: паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про складові заробітної пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.11.2023 №2603-вих-1201.
Заява від 22.12.2023 розглянута за принципом екстериторіальності Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
За результатами розгляду поданої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві прийняло рішення №913070803781 від 26.12.2023 про відмову щодо перерахунку пенсії згідно із Законом України «Про державну службу».
Не погоджуючись із таким рішенням про відмову у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернувся до суду.
Вирішуючи цей спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частини першої статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №29, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
В свою чергу, відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:
п'ята категорія - посади заступників голів районних рад, керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами(секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських(міст обласного значення)рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищнихголів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;
шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;
сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.03.2019 у справі №466/5138/17.
Суд встановив, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 позивачка працювала на різних посадах державної служби а саме з:
-15.05.1997 позивач призначена за конкурсом на посаду спеціалістом відділу виплати пенсії та допомоги з присвоєнням 13 рангу шостої категорії державного службовця у Центрі по нарахуванню і виплаті пенсій та допомог при Львівському облсоцзахисті; Прийнято присягу державного службовця;
-07.08.1998 присвоєно другу категорію спеціаліста;
-01.03.1999 присвоєно першу категорію спеціаліста операційного відділу;
-06.05.1999 перевепена спеціалістом першої категорії відділу бухгалтерського обліку і звітності;
-11.10.1999 присвоєно 12 ранг державного службовця;
-12.01.2000 присвоєно 11 ранг державного службовця;
-24.02.2000 переведена начальником відділу бухгалтерського обліку і звітності;
-23.04.2001 прийнята на посаду завсекторром бухгалтерського обліку та виплати компенсацій та допомог сім'ям з дітьми - головного бухгалтера по переведенню до Личаківського районного відділу соціального захисту населення міста Львова;
-04.07.2001 посада віднесена до 6 (шостої) категорії посад органу місцевого самоврядування;
-20.11.2001 збережено 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
-21.11.2001 складена присяга посадової особи місцевого самоврядування;
-04.01.2007 переведена за згодою на посаду головного спеціаліста сектору бухгалтерського обліку і звітності Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у зв'язку з реорганізацією виконавчих органів Львівської міської ради;
-24.02.2009 переведена за її згодою на посаду завідувача сектора призначення всіх видів допомог Галицького відділу соціального захисту, як таку, що перебуває у кадровому резерві;
-10.06.2009 переведена за її згодою на рівнозначну посаду завідувача сектора прийняття заяв Галицького відділу соціального захисту;
-17.09.2009 переведена за її згодою на посаду начальника Сихівського відділу соціального захисту, як таку що перебуває у кадровому резерві. Присвоєно черговий 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п'ятої категорії посад;
-17.09.2011 присвоєно черговий 09 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п'ятої категорії посад;
-02.01.2013 переведена за її згодою на нижчу посаду заступника начальника Шевченківського відділу соціального захисту;
-31.12.2022 звільнена із займаної посади за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України.
Таким чином, посади, які займала позивачка з 15.05.1997, відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пункту 2 Порядку №283 та Порядку № 229 входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби. А тому, станом на 01.05.2016, стаж державної служби позивачки складав 17 років 11 місяців 15 днів.
Ураховуючи наведене та зважаючи, що на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивачка досягла 60-річного віку та мала стаж державної служби понад 20 років, суд дійшов висновку, що позивачка набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
З огляду на вказане, суд дійшов вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві № 913070803781 від 26.12.2023, яким відмовлено у переведенні позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єкті владних повноважень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, то суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії неодноразово було проаналізовано у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-612а14, постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 у справі №511/777/17; від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а, в яких суди дійшли висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка їй обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Суд встановив, що із заявою про призначення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивач звернулася 22.12.2023.
Таким чином, враховуючи вимоги Порядку №622, пенсія позивачу має бути призначена саме з 30.06.2023, тобто з дати звернення.
Щодо позовної вимоги про призначення пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 30.11.2023№2603-вих-1201, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 (далі - Постанова № 1-3) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII Про державну службу.
Такими довідками є: 1) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); 2) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); 3) про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
З матеріалів справи видно, що позивачу видано довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №391 від 30.06.2023 та №390 від 30.06.2023.
Форма вказаних довідок відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затверджених Постановою №1-3 та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці та щомісячна премія, за останнім місцем роботи на державній службі за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому довідки, видані позивачу, мають братися відповідачем до уваги при призначенні та розрахунку розміру пенсії позивачу відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII «Про державну службу».
До аналогічного висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 04.01.2024 у справі 380/11771/21 та від 06.12.2023 у справі №380/753/23.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат в сумі 5000,00грн.
Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки позивач суду не надав доказів витрат на правничу допомогу, суд вважає про відсутність підстав для стягнення таких витрат.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885) Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення №913070803781 від 26.12.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця за нормами та у порядку встановленому Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 30.11.2023 №2603-вих-1201, з часу звернення за призначенням такої пенсії, з 22.12.2023 та провести нарахування/перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) за рахунок бюджетних асигнувань на користь на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.