про повернення позовної заяви
08 травня 2024 рокусправа № 380/7959/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» до Львівської митниці із вимогами:
- визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України від 11.10.2023 року №UA209000/2023/100632/2 про коригування митної вартості товарів;
- визнати протиправною і скасувати складену Львівською митницею Державної митної служби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002630.
Ухвалою судді від 15.04.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до суду та перекладу копій документів.
Ухвалою судді від 25.04.2024 продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою судді від 15.04.2024.
07.05.2024 від представника позивача на адресу суду надійшла заява, у якій вона зазначила, що в даному випадку позивач оскаржує рішення, які прийняті з питань державної митної справи, а відтак урахуванням статті 29 Митного кодексу України строк на їх оскарження визначається згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців.
Розглянувши подану представником позивача заяву суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Правова регламентація поновлення процесуального строку забезпечується, серед іншого, приписами частин 1, 3 та 6 статті 121 КАС України. Вказані норми визначають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й на природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно -правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Частиною ж четвертою статті 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суддя встановила, що позивач просить визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України від 11.10.2023 №UA209000/2023/100632/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002630.
Суддя також встановила, що позивачем оскаржувались вищезгадані рішення комісії в адміністративному порядку, за наслідком чого рішенням Державною митною службою України №15-1/15-02-02/14/5884 від 13.12.2023, скерованим на електронну пошта позивача, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Львівської митниці - без змін.
Враховуючи те, що про порушення свого права позивач міг дізнатись саме з моменту винесення рішення Державною митною службою України №15-1/15-02-02/14/5884 за результатом розгляду скарг позивача - 13.12.2023, строк звернення до суду з відповідними позовними вимогами сплив 12.03.2024.
До Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся засобами поштового зв'язку 01.04.2024, що свідчить про пропуск ним тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 КАС України.
Суддя зазначає, що представником позивача не наведено жодного достатнього та переконливого аргументу на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, у зв'язку із чим недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачем не усунуті.
З огляду на вказане, встановивши, що позовна заява подана позивачем до суду після спливу строку звернення до суду, та без підтвердження позивачем обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Позивачем при зверненні до Львівського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в сумі 6056,00 грн., що квитанцією №4228 від 29.03.2024, а тому такий підлягає поверненню на його користь з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 118, 121-123, 169, 171, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень повернути позивачу.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» (ЄДРПОУ 40361551) з державного бюджету сплачений згідно квитанції №4228 від 29.03.2024 судовий збір в сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 20 коп.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Желік О.М.