08 травня 2024 рокусправа № 380/6165/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-медіа" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал-медіа" (далі - позивач, ТОВ "Кристал-медіа") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна боржника ТОВ “Кристал медіа” при поверненні виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 69081724;
- зобов'язати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з всього майна боржника ТОВ “Кристал медіа” за виконавчим провадженням № 69081724.
Ухвалою судді від 26.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-медіа" залишено без руху.
Ухвалою від 10.04.2024 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.05.2022 Державним виконавцем Мельник Ю.Р. Шевченківського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 69081724. Згідно з якою боржником є ТОВ «Кристал медіа», стягувачем - ОСОБА_1 , виконавчим документом - виконавчий напис № 299 від 18.05.2022 нотаріуса - приватного нотаріуса ЛМНО Глод А.Р., про стягнення з позивача на користь відповідача невиплачені в строк на підставі договору про співпрацю при будівництві житлового багатоквартирного будинку з підземним паркінгом, вбудованими приміщеннями УГКЦ, приміщеннями громадського призначення в м. Львові по вулиці Б.Хмельницького, 249, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Антоновою В.І. 18.09.2015 за реєстровим № 2121, грошові кошти у розмірі 2 047 843 грн, строк повернення яких настав 29.04.2021. Також, 24.05.2022 державним виконавцем Мельник Ю.Р. Шевченківського відділу ДВС у м. Львові винесена постанова про арешт всього майна ТОВ «Кристал медіа».
08.11.2022 відповідач повернув виконавчий документ стягувачу відповідно до п.1. ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач скерував на адресу відповідача листа з проханням скасувати арешт на майно відповідно до ВП № 69081724. 29.02.2024 позивач отримав відповідь від 19.02.2024/В-12/20/24, у якій було зазначено, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для зняття арешту з майна не має, арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що підтверджується звітом про доставку електронного листа надісланого на офіційну електронну адресу. У зазначений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав.
Неподання відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов кваліфікується судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України як визнання позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 24.05.2022 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 69081724 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Глод А.Р. від 18.05.2022 № 299 про стягнення з ТОВ «КРИСТАЛ-МЕДІА» ЄДРПОУ 37613346, що знаходиться за адресою:79015, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, офіс № 206, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , невиплаченої в строк на підставі Договору про співпрацю при будівництві житлового багатоквартирного буднику з підземним паркінгом, вбудованими приміщеннями Української Греко-Католицької Церкви, приміщеннями громадського призначення в місті Львові по вул. Б.Хмельннцького, 249 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.Л. 18 вересня 2015 року за реєстровим № 2121, грошові кошти у розмірі 2 047 843 (два мільйони сорок сім тисяч вісімсот сорок три) гривні 00 копійок, строк повернення яких настав 29 квітня 2021 року.
Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 24.05.2022 виніс постанову про арешт майна боржника № 69081724.
Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 24.05.2022 виніс постанову про стягнення виконавчого збору № 69081724.
Державний виконавець 08.11.2022 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 69081724 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України України «Про виконавче провадження». Відповідно до вказаної постанови у відділ надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документа без виконання. Станом на день подання заяви боржник грошові зобов'язання не виконав.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 22.01.2024, у якій просив, керуючись ст.ст 37, 40 Закону України «Про виконавче провадження», зняти арешт зі всього нерухомого майна, що належить ТОВ «Кристал медіа», код ЄДРПОУ 37613346» за виконавчим провадженням № 69081724.
Відповідач листом від 19.02.2024 проінформував, що ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” передбачені підстави для зняття арешту. Крім того, в листі відповідач зазначив, що арешт може бути знятий за рішенням суду. Також повідомив, що державний виконавцець 21.11.2022 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 70312263 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Кристал медіа» у розмірі 20478430 грн. Станом на 19.02.2024 кошти для погашення заборгованості на депозитний рахунок відділу не находили.
Позивач не погоджуючись із рішеннями та діями державного виконавця звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону Закон № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України “Про державну виконавчу службу”.
Відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 6 Закону № 1404-VIII встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з нормами статті 10 цього Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з положеннями статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (частина четверта статті 27 Закону № 1404-VIII).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню (частина п'ята статті 37 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа до суду, який його видав, а також у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.п. 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». У разі повернення виконавчого документа за інших обставин, законодавчо мотивованих підстав для безумовного зняття арешту з майна боржника не передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2022 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 69081724 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України України «Про виконавче провадження».
Отже, при поверненні виконавчого документа стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа у державного виконавця були законодавчо мотивовані підстави для зняття арешту з майна боржника.
Згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, станом на 18.01.2024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про обтяження, вид обтяження - арешт нерухомого майна, підставою для державної реєстрації вказано постанову від 24.05.2022 № 69081724 про арешт майна, в описі предмета обтяження зазначено - все нерухоме майно.
Відповідно до пункту 22 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція № 512/5), - у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
З наведеної норми вбачається, що у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець повинен, зокрема, зазначити наслідки завершення відповідного виконавчого провадження, яким в даному випадку є зняття арешту з майна позивача.
Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі 817/928/17.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, при поверненні виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 69081724 державний виконавець, мав зняти арешт, який був накладений при відкритті виконавчого провадження. Однак, всупереч п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем арешт фактично знято не було.
У зв'язку з вищезазначеним, суд дійшов висновку, що незняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна позивача.
Аналогічних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 27.03.2020 у справі № 817/928/17 та від 26.05.2020 у справі № 815/7269/15.
Щодо доводів відповідача про відкриття виконавчого провадження № 70312263 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Кристал медіа» у розмірі 20478430 грн, суд зазначає таке.
Арешт на майно накладений постановою від 24.05.2022 про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження № 69081724. У вказаному виконавчому провадженні 08.11.2022 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану № 69081724 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України України «Про виконавче провадження».
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку встановленим виконавчим документом і цим Законом.
Крім того, частинами 1, 2, 3 ст.56 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Таким чином, державний виконавець наділений правом накладати арешт на майно боржника у разі несплати останнім, зокрема, виконавчого збору у рамках виконавчого провадження № 70312263.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 90, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-медіа" (Смаль Стоцького, 1, офіс 206, м. Львів, 79029, ЄДРПОУ 37613346) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Котлярська, 6, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 35009321) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-медіа" при поверненні виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження № 69081724.
Зобов'язати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-медіа" в межах виконавчого провадження № 69081724.
Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-медіа" 3028,00 грн судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 08.05.2024.
Суддя Кедик М.В.