про повернення позовної заяви
08 травня 2024 рокусправа № 380/5889/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу, про що прийняти відповідне рішення, період з 01.01.1998 по 31.12.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням зарахованого страхового стажу за період з 01.01.1998 по 31.12.2003.
Ухвалою від 25.03.2024 суддя позовну заяву ОСОБА_1 залишила без руху, та надано позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач 05.04.2024 подав заяву про усунення недоліків (вх. № 26171) та долучив квитанцію про сплату судового збору від 04.04.2024 № 6902-2720-7118-6559 на суму 1211,20 грн та позовну заяву у новій редакції, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період з 01.01.1998 по 31.12.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу, про що прийняти відповідне рішення, період з 01.01.1998 по 31.12.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням зарахованого страхового стажу за період з 01.01.1998 по 31.12.2003.
Ухвалою від 10.04.2024 суддя продовжила ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 380/5889/24 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
На виконання вимог ухвали позивач подав заяву про поновлення строку від 23.04.2024 (вх. № 31234) та долучив заяву про уточнення позовних вимог від 23.04.2024 (вх. № 31237), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу періоду з 03.02.1995 по 31.12.2009;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу, про що прийняти відповідне рішення, період з 03.02.1995 по 31.12.2009;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із 01.10.2019 з урахуванням зарахованого страхового стажу за період з 03.02.1995 по 31.12.2009.
У заяві про поновлення строку представник позивача вказує, що норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку виплатою недоплаченої суми пенсії. Зважаючи на те, що непроведення виплати належної суми пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплата недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком. Загальновідомою обставиною є те, що з 12 березня 2020 року в Україні оголошено карантин у зв'язку із пандемією вірусу СОVІD-19. Під час дії карантину було обмежено роботу усіх органів державної влади та самоврядування, було заборонено вільне пересування вулицями та застосовано ще цілий ряд обмежень. Зрозуміло, що ОСОБА_1 в таких умовах не могла вживати заходів до встановлення обставин призначення їй пенсії та перевірити правильність включення відповідних періодів до страхового стажу. Більше того, ОСОБА_1 декілька разів тяжко хворіла під час пандемії на Ковід-19, мала ускладену пневмонію та перебувала на стаціонарному лікуванні. З цього моменту пройшов тривалий період часу, а строк на усунення недоліків був незначним, тому у позивачки не було можливості віднайти усі листки непрацездатності та медичні документи за відповідний період, до даного клопотання додаємо один листок непрацездатності, а інші будуть додані додатково. З того часу стан здоров'я ОСОБА_1 лише погіршувався і на даний момент у позивачки діагностовано онкологічне захворювання. 24.02.2022 розпочалося широкомасштабне військове вторгнення РФ на територію України. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався і триває на даний час. Зазначені обставини були істотними та непереборними для позивачки, а тому перешкоджали як можливості перевірити правильність зарахування стажу роботи до страхового стажу та розрахунку пенсії, так і можливості захистити. своє право в судовому порядку.
Оцінюючи наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними, виходячи з такого.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).
Щодо посилання позивача на те, що в спірний період тривала епідемія COVID-19, то слід зазначити, що продовження процесуальних строків у зв'язку з введення карантину, то слід зазначити, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 - під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, на строк дії карантину продовжено процесуальні строки.
17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Вказаним Законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
У такій редакції пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України діє дотепер.
Отже, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов'язкову наявність двох вищенаведених умов.
Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв'язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відповідно до листка непрацездатності № 951517 позивач перебувала на стаціонарному лікуванні з 28.10.2020 по 06.06.2020.
Так, з вказаного листка непрацездатності не вбачається того, що позивач хворіла на короновірусну інфекцію COVID-19.
Суддя зазначає, що жодних інших доказів на підтвердження того, що позивач декілька разів тяжко хворіла під час пандемії на Ковід-19, мала ускладнену пневмонію та перебувала на стаціонарному лікуванні, не надала.
Також варто зазначити, що позивачем не долучено жодних доказів на підтвердження інших обставин, на які він посилається у своїй заяві, зокрема, що у позивачки діагностовано онкологічне захворювання.
Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які свідчать про неможливість звернення до суду саме через обмеження, пов'язані з введеним карантину, а також не доведено, що вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Щодо посилань позивача на введений в країні воєнний стан суд зазначає таке.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України, не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів.
Проте позивачем не наведено доводів та доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов'язок своєчасно подати позовну заяву.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, остання підписана та подана до суду адвокатом Описко Миколою Васильовичем.
Правова допомога надається на підставі договору про надання правової допомоги від 03.06.2023 № 1-0306/23-а та ордеру про надання правничої (правової) допомоги від 28.08.2023.
Суддя зазначає, що позивачка не надала доказів відсутності у неї можливості вчасно звернутися за професійною правничою правовою допомогою.
Жодних інших обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивачем не наведено, а судом не встановлено.
У той же час, суддя враховує, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Так, суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 щодо застосування строків звернення до адміністративного суду, викладеним у постанові від 31.03.2021.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки вказані позивачем у заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не обґрунтовані належними та допустимими доказами, визнані судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутись до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кедик М.В.