Іменем України
08 травня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/451/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 24.04.2024 у ВП №64777842,
01 травня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.04.2024 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 64777842 за виконавчим листом №360/3259/20, виданим Луганським окружним адміністративним судом 23.02.2021.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивачем на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі №360/3259/20 проведено ОСОБА_1 поновлення пенсії з дати припинення шляхом виплати пенсії на банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», за заявою ОСОБА_1 про виплату пенсії або грошової допомоги від 11.02.2022. Виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 01.04.2024, доплату за період з 01.11.2014 по 31.03.2024 у сумі 644227,41 гривень обліковано у Головному управлінні.
12.03.2021 за вхід. № 1162/8 позивачем отримано постанову відповідача від 11.03.2021 про відкриття виконавчого провадження №64777842 за виконавчим листом №360/3259/20, виданим 23.02.2021 Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 15 березня 2018 року.
25.03.2021 Головне управління листом №1200-010301-8/7005 повідомило відповідачу про стан виконання рішення суду та про здійснені заходи для його виконання.
19.04.2024 за вхід. №194/14 позивачем отримано вимогу відповідача від 19.04.2024 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 15 березня 2018 року.
23.04.2024 Головне управління листом №1200-0307-8/10600 повідомило відповідачу про стан виконання рішення суду та про здійснені заходи для його виконання.
24.04.2024 Головним управлінням отримано постанову відповідача від 24.04.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №64777842.
Позивач наголошує на тому, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Позивачем вжиті заходи з метою належного виконання рішення суду, втім затримка у виплаті коштів зумовлена не бездіяльністю Головного управління, а відсутністю належного асигнування, що не належить до компетенції Головного управління.
Зазначено, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється Пенсійним фондом України (головним розпорядником бюджетних коштів), не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 02.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Від відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
11.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64777842. Копії постанови направлено боржнику для виконання, стягувачу - для відома.
Державним виконавцем, керуючись ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, направлено вимоги боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника, в якій, зокрема, зазначено, що виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 01.04.2024, доплату за період з 01.11.2014 по 31.03.2024 у сумі 644227,41 гривень обліковано в Головному управлінні на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів надано не було.
Враховуючи вищезазначене, 24.04.2024 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн, де також було зазначено про обов'язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено боржнику для виконання.
Таким чином, відповідач зазначає, що накладаючи штраф постановою від 24.04.2024 на боржника, виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Отже, відповідач вважає свої дії правомірними та такими, що відповідають нормам Закону України "Про виконавче провадження", а тому жодних законних підстав для задоволення адміністративного позову не існує, обставини, на які посилається позивач, є необгрунтованими.
Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в заявах по суті справи зазначили про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
З огляду на положення статті 205 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 в справі № 360/325/20, яке набрало законної сили 02.02.2021року, видано виконавчий лист від 23.02.2021 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести поновлення та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати припинення, з компенсацією втрати частини доходів
Постановою державного виконавця від 11.03.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 64777842, копію якої направлено боржнику.
Листом від 25.03.2021 №1200-010301-8/7005 позивач повідомив, що виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 360/3259/20 поновлено нарахування пенсії ОСОБА_1 з дати її припинення (з 01.11.2014). Пенсію за період з 01.11.2014 по 28.02.2021 у сумі 270848,82 грн обліковано в Головному управлінні та буде виплачено з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством та здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
19.04.2024 відповідачем направлено на адресу позивача вимогу № 1509 по ВП №64777842 від 11.03.2021 про надання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду по справі № 360/3259/20 у строк до 23.04.2024. У разі виконання рішення надати до відділу копії підтверджуючих документів. У разі невиконання надати документи, які підтверджують хід виконання.
Листом від 23.04.2024 № 1200-0307-8/10600 у відповідь на зазначену вимогу позивач повідомив, що в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 були відсутні реквізити рахунку за стандартом IBAN відповідно до постанови ПНБУ № 162 від 28.12.2018 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні».
Додатково, Головним управлінням здійснено запит від 16.11.2023 № 1200-0505- 8/ НОМЕР_1 до АТ «Ощадбанк» щодо можливості надання до Головного управління заяви ОСОБА_1 про виплату пенсії на поточний рахунок в банку (додаток 1 до Порядку) відповідно до пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.
У відповіді від 20.11.2023 № 110.14-20/82250/2023 АТ «Ощадбанк» повідомив, що ОСОБА_1 не звертався до зазначеної установи для оформлення такої заяви.
На виконання ухвали про встановлення способу виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 по справі № 360/3259/20 проведено ОСОБА_1 поновлення пенсії з дати припинення шляхом виплати пенсії на банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», за заявою ОСОБА_1 про виплату пенсії або грошової допомоги від 11.02.2022.
Виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 01.04.2024.
Доплату за період з 01.11.2014 по 31.03.2024 у сумі 644227,41 гривень обліковано в Головному управлінні на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159. Відповідно до пункту 5 Порядку - сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Обчислення компенсації можливо провести за умови здійснення фактичної виплати боргу.
На підтвердження зазначеного позивачем надано лист Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», протокол перерахунку пенсії по пенсійній справі № ФЕ39150-Міноборони та розрахунок на доплату.
Постановою державного виконавця від 24.04.2024 ВП № 64777842 на позивача накладено штраф в сумі 5100,00 за невиконання рішення суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З вищевикладеного вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання або ж невиконання в повному обсязі. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду.
З наведеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17.
Окрім того, згідно з практикою Верховного Суду (постанова від 21.11.2018 у справі № 373/436/17) невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. В цьому разі накладення державним виконавцем штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем частково виконано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 360/3259/20, а саме: поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2024.
При цьому, в листі від 23.04.2024 №1200-0307-8/10600, який позивач скерував на адресу відповідача, зазначено, що доплату за період з 01.11.2014 по 31.03.2024 у сумі 644227,41 гривень обліковано в Головному управлінні на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Отже, поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тобто виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Разом з цим, позивачем не надано ні державному виконавцю, ні суду доказів стосовно вжиття заходів для виконання рішення суду в повному обсязі.
Як вже було зазначено, виконавче провадження відкрито 11.03.2021 із зазначенням необхідності виконати рішення протягом десяти робочих днів.
Позивач листом від 25.03.2021 повідомив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 360/3259/20 поновлено нарахування пенсії ОСОБА_1 з дати її припинення (з 01.11.2014). Пенсію за період з 01.11.2014 по 28.02.2021 у сумі 270848,82 грн обліковано в Головному управлінні та буде виплачено з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством та здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
До зазначеного листа додано протокол перерахунку пенсії по пенсійній справі № ФЕ39150-Міноборони та розрахунок на доплату.
На виконання вимоги № 1509 по ВП № 64777842 позивач листом від 23.04.2024 повідомив про часткове виконання рішення та додав лист Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», протокол перерахунку пенсії по пенсійній справі № ФЕ39150-Міноборони та розрахунок на доплату, але доказів звернення до Пенсійного фонду України з запитом для надання коштів на виконання рішення суду у справі № 360/3259/20, формування бюджетного запиту відповідачу та суду не надано.
Позивачем зовсім не зазначено та не підтверджено документально, які саме дії ним вчинялись для виконання судового рішення, чи враховувалась ця сума при формуванні бюджету пенсійного органу, чи вносились зміни до бюджету або формувались бюджетні запити до вищого розпорядника бюджетних коштів.
Отже, в даному випадку позивачем не підтверджено, що рішення суду по справі № 360/3259/20 не виконувалось з поважних причин і що ним вживалися заходи для його виконання.
Суд вважає, що відсутність відповідного фінансового забезпечення може вважатися поважною причиною часткового невиконання судового рішення за умови якщо боржник у виконавчому проваджені довів, що він вживав необхідних і достатніх заходів для його виконання.
Однак в межах розгляду цієї справи позивач не зазначив та не надав належних доказів, що ним з дати отримання виконавчого документа до дати накладення штрафу (з 11.03.2021 по 24.04.2024) вживалися заходи щодо забезпечення наявності сум, які підлягають виплаті ОСОБА_1 згідно судового рішення.
Посилання позивача на заходи щодо встановлення способу виконання судового рішення та на Постанову Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» є незмістовним, оскільки саме законами, які регулюють порядок та умови виплати пенсії ОСОБА_1 не передбачені умови, визначені Постановою КМУ від 10.11.2021 №1165. Отже, позивач як суб'єкт владних повноважень повинен був застосовувати положення нормативного акту, який має вищу юридичну сила, а саме: Закон України "Про пенсійне забезпечення" та Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, позивач посилається на неможливість виплати сум, які ним жодним чином не замовлялися для реального виконання судового рішення. Тобто неможливість виплати сум повинна бути обґрунтована певними обставинами при реальній наявності таких сум. Однак по справі було встановлено, що позивач не вживав жодних заходів для отримання сум в цілях виконання судового рішення на користь ОСОБА_1 , що є підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 КАС України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 24.04.2024 у ВП № 64777842 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В. Борзаниця