08 травня 2024 року справа № 340/9913/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (далі - Управління), Новоукраїнського сектору Управління (далі - Сектор) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою до Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області (далі - Управління 2) про визнання протиправним і скасування рішення Сектору від 02 червня 2023 року, яким, на її думку, припинено провадження за заявою стосовно оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
Водночас просила суд зобов'язати Управління 2 в особі Сектору поновити провадження за згаданою заявою.
22 січня 2024 року суд замінив Управління 2 правонаступником владних повноважень, яким стало Управління (а.с.117-118).
21 лютого 2024 року суд залучив Сектор до участі у справі як іншого відповідача (а.с.168-169).
У судовому засіданні позивач підтримала вимоги заяви.
Пояснила, що законодавство не вимагає від іноземців, що набувають громадянство України за територіальним походженням, надати довідку про (не)судимість з країни, громадянами якої є. Однак надала довідку з електронним підписом посадової особи Російської Федерації.
Управління 2 заперечило щодо задоволення позову, надавши відзив на нього (а.с.43-47).
У судовому засіданні представник Управління пояснила, що за заявою позивача не відкривали провадження, а роз'яснили про обов'язок надати довідку Російської Федерації про (не)судимість зі звичайним, а не електронним підписом посадової особи.
Сектор також заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.175-180).
Надав такі ж пояснення як і представник Управління.
01 грудня 2023 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.39-40).
08 січня 2024 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у тому ж провадженні, однак з викликом сторін (а.с.84).
Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у громадянстві Російської Федерації (а.с.19).
24 вересня 2018 року отримала посвідку на постійне проживання в Україні (а.с.24-25).
Проживає на території Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с.11).
13 травня 2023 року подала до Сектору заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (а.с.28).
Разом зі заявою подала перелік документів, серед яких довідку Російської Федерації про (не)судимість з електронним підписом посадової особи від 15 лютого 2023 року (а.с.20).
02 червня 2023 року Сектор повідомив письмово, що провадження за заявою буде припинено, бо не укладено угоди з Російською Федерацією про взаємне визнання електронних довірчих послуг. Документи, котрі створенні Російською Федерацією, є такими, при складанні яких не дотримано обов'язкових реквізитів електронного документа (а.с.9).
Відповідь ґрунтується на листі Міністерства цифрової трансформації України від 21 лютого 2022 року (а.с.48).
Сектор не повернув документи ОСОБА_1 і не прийняв рішення про припинення провадження за зяавою (а.с.124-126).
Позов подано до суду 30 листопада 2023 року (а.с.38).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами частини 2 і 7 статті 8 (набуття громадянства України за територіальним походженням) Закону України «Про громадянство України» (далі - Закон) встановлено, що для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Громадянство України за територіальним походженням не набуває особа, яка відповідно до частини шостої статті 9 цього Закону не приймається до громадянства України (крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 9 цього Закону), та особа, стосовно якої рішення про оформлення набуття громадянства України скасовано на підставі статті 21 цього Закону.
Отже, Законом визначено існування порядку подання і розгляду відповідної заяви.
Порядок може бути встановлено і на рівні підзаконного нормативно-правового акту.
Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).
У заяві про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням позивач стверджує, що батько постійно проживав на території України з 07 травня 1990 року по 25 вересня 1992 року (а.с.127-128).
Приписами пункту 27 Порядку передбачено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку, а також:
а) документ, що підтверджує факт постійного проживання батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;
б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір'ю, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Приписами підпунктів «а»-«в» пункту 24 Порядку визначено подання таких документів:
а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
в) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
- зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
Таким чином ні Закон, ні Порядок не зобов'язують іноземця, що вирішив набути громадянство України за територіальним походженням, надати довідку про (не)судимість з країни, громадянином якої є.
Сектор зробив висновок про існування такого обов'язку, керуючись приписами пункту 49-1 Порядку.
Цією нормою права встановлено, що іноземець разом із заявою про прийняття до громадянства України подає документ (або документи - за наявності в іноземця громадянства кількох держав), виданий уповноваженим органом іноземної держави, про відсутність підстав, передбачених пунктами 1 і 3 частини п'ятої статті 9 Закону, за наявності яких особа не приймається до громадянства України (документ про те, що особа на території іноземної держави не вчиняла тяжких або особливо тяжких злочинів, злочинів проти людства та не здійснювала геноцид).
Норма права регулює питання прийняття до громадянства України (Розділ «Документи, що подаються для прийняття до громадянства України»).
Прийняття до громадянства України врегульовано приписами статті 9 Закону.
Набуття громадянства за територіальним походженням і прийняття до громадянства - різні підстави набуття громадянства (стаття 6 Закону).
Тому Президент України визначив різний перелік документів, що подаються в обох випадках.
Сектор вирішив, що в обох випадках мають надати довідку про (не)судимість з країни, громадянином якої є, так як у набутті громадянства за територіальним походженням і прийнятті до громадянства може бути відмовлено з однієї і тієї ж підстави (вчинення злочину або засудження за вчинення злочину).
Таким чином Сектор втрутився у нормотворчу діяльність Президента України, застосувавши аналогію закону.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини 6 статті 7 КАС України встановлено, що аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність вимоги Сектору щодо надання довідки Російської Федерації про (не)судимість зі звичайним, а не електронним підписом посадової особи, так як приписи Порядку не зобов'язують ОСОБА_1 її подати.
Приписами пункту 93 Порядку передбачено, що територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.
Сектор - територіальний підрозділ, а Управління - територіальний орган.
Суд встановив, що територіальний підрозділ не повертав документи ОСОБА_1 і не прийняв рішення про припинення провадження за її заявою.
Сектор не висунув інших зауважень стосовно поданих документів.
Тому з урахуванням попереднього висновку суду щодо протиправності вимоги про надання довідки Російської Федерації про (не)судимість зі звичайним, а не електронним підписом посадової особи Сектор допустив протиправну бездіяльність, не надіславши документи до Управління.
Захист порушеного права полягає у визнанні протиправною бездіяльності Сектору і зобов'язанні надіслати заяву й документи позивача до Управління.
Отже, позов належить задовільнити частково.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн (а.с.8).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
Судові витрати належить стягнути з Управління, так як Сектор не набув статусу юридичної особи і є його структурним підрозділом (а.с.185-191).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправною бездіяльність Новоукраїнського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби стосовно надіслання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби заяви і документів ОСОБА_1 від 13 травня 2023 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
Зобов'язати Новоукраїнський сектор Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби надіслати до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби заяву і документи ОСОБА_1 від 13 травня 2023 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ