Справа № 635/2862/18
Провадження № 1-кп/545/410/24
08.05.2024 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, -
У провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває обвинувальний акт за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220430000612 від 17.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
На адресу суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про участь в підготовчому судовому засіданні, яке відбудеться 08.05.2024 о 14-00 год., в режимі відеоконференції.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження регламентовано ст. 336 КПК України, відповідно до частини першої якої, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов'язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров'я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов'язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК.
Так, дійсно відповідно до п. 10 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, якщо за об'єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.
Крім того, якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків (п. 7 листа Верховного Суду №1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»).
Водночас проведення судового розгляду у кримінальному провадженні за допомогою власних засобів зв'язку, у тому числі з використанням програми EasyCon, положеннями чинного законодавства не регламентовано (ухвала Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №442/3912/19).
Аналіз наведених норм свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони. Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції суд має право вирішувати з урахуванням всіх об'єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку. Разом із тим, клопотання має бути обґрунтованим, тобто містити причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також підтверджене відповідними доказами неможливості такої участі.
Крім того, у зв"язку з військовим станом в Україні, наявне велике завантаження технічної системи для здійснення режиму відеоконференції в Полтавському районному суді Полтавської області.
Водночас, прокурор ОСОБА_3 не надав доказів, які унеможливлюють його явку до суду для участі в судовому засіданні щодо розгляду кримінального провадження.
За таких обставин, клопотання щодо розгляду справи в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 336 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1