Справа № 544/377/24
пров. № 1-кп/544/71/2024
Номер рядка звіту 387
08 травня 2024 року м.Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010000030 від 25.01.2024, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
26.02.2024 до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024170010000030 від 25.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. До обвинувального акту додані реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.
Прокурор уважає за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження на підставі обвинувального акта та провести його у закритому судовому засіданні, у судове засідання викликати обвинуваченого та його захисника, а також свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування. Прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення та закриття кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не вбачається.
Крім цього прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовано наступним.
Підставами застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину. Метою продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків. Так, ОСОБА_4 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від суду, у зв'язку чим, у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від суду, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Таким чином, наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 може тиснути та впливати на свідків, які до теперішнього часу ще не допитані, у цьому ж кримінальному провадженні. Підґрунтям такого ризику є те, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих військовослужбовців, на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків та інших свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Враховуючи викладене, існує ризик здійснення тиску на вказаних осіб з боку обвинуваченого. Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст.65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки. Вказане також свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків. Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Зважаючи на обставини вчиненого кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає за недоцільне при постановленні судом ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначення альтернативного запобіжного заходу застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що не погоджується на продовження строку тримання під вартою, щодо призначення справи до судового розгляду погодився.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 вважає за можливе призначити справу до судового розгляду. Натомість, захисник заперечував проти клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого, оскільки вважає, що в даному кримінальному провадженні тримання обвинуваченого під вартою є недоцільним, з огляду на те, що обвинувачений раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, негативних характеристик щодо ОСОБА_4 немає.
Вирішуючи питання про призначення судового розгляду, розглянувши надані суду клопотання, вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, підстав для його повернення прокурору чи закриття провадження немає.
Кримінальне провадження підсудне Пирятинському районному суду Полтавської області.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 27 КПК України суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого військовослужбовцем під час воєнного стану, під час подальшого розгляду справи можуть бути оголошені дані, що не підлягають розголошенню та пов'язані з національною безпекою, подальший розгляд справи необхідно проводити у закритому судовому засіданні.
З огляду на зазначене, враховуючи думку учасників судового провадження, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд, який проводити у закритому судовому засіданні.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку захисника та обвинуваченого, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Судом встановлено, що 26.03.2024 ухвалою суду ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 24.05.2024.
Прокурор, обґрунтовуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, зазначає, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наразі продовжують існувати.
Оцінюючи наявність вказаних ризиків суд уважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, є реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, та пов'язаними із цим негативними для обвинуваченого наслідками.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
А тому суд уважає, що суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини обвинуваченого та серйозність висунутого йому обвинувачення, характер висунутого обвинувачення, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і домашній арешт, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 може тиснути та впливати на свідків, які до теперішнього часу ще не допитані.
Крім цього обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, шляхом уникнення від явок до суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший, більш м'який, судом не встановлено. Переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано.
При цьому, питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому суд вирішує у кожному конкретному випадку з дотриманням вимог ст. 177, 178 КПК України шляхом оцінки в сукупності всіх обставин, конкретних аргументів, прав та свобод людини, ризиків та наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, за наявності ознак того, що цього вимагають істинні вимоги суспільного інтересу, які в даному випадку переважають правило поваги до особистої свободи обвинуваченого.
На думку суду, є встановленим факт недостатності застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого, а застосований запобіжний захід - тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Крім цього матеріали кримінального провадження не містять будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою за станом здоров'я.
Отже, у ході розгляду клопотання прокурора знайшло підтвердження наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України.
На підставі викладеного суд уважає необхідним продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Тому, враховуючи те, що до суду не надходили клопотання від обвинуваченого, його рідних або інших осіб про врахування можливостей про внесення застави, суд вирішив не визначати розмір застави.
Керуючись ст.176-178, 183, 194, 315, 350, 372, 395 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на 15 травня 2024 року о 10-00год за участю сторін обвинувачення та захисту.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у закритому судовому засіданні в залі суду м.Пирятин.
Для участі у судовому розгляді викликати прокурора, захисника та доставити конвоєм обвинуваченого ОСОБА_4 .
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Шагласер Азербайджан, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 06 липня 2024 року включно, без права внесення застави.
Копію ухвали вручити ОСОБА_4 , його захиснику, прокурору та направити до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (23)» після її проголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом семи діб з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 09.05.2024.
Суддя ОСОБА_1