Дата документу 08.05.2024Справа № 554/4780/24
Провадження № 1-кс/554/5236/2024
08 травня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12024175440000175 від 05 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про накладення арешту на автомобіль Volkswagen Golf транзитний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , 2013 року випуску у кузові сірого кольору, який на підставі ДКП належний ОСОБА_4 . Місцем зберігання транспортного засобу просить визначити територію ВП № 2 ПРУП.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що СД ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024175440000175 від 05 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Із змісту клопотання слідує, що 04 травня 2024 року до ВП № 2 Полтавського РУП надійшла доповідна записка від судового експерта ОСОБА_5 про те, що 04 травня 2024 року під час експертного дослідження номерних позначень автомобіля марки Volkswagen Golf транзитний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , 2013 року випуску було встановлено, що номерне позначення двигуна піддавалося зміні не в умовах заводу-виробника шляхом видалення поверхні з первинним номерним позначенням.
04 травня 2024 року в ході проведення огляду було вилучено: транспортний засіб марки Volkswagen Golf транзитний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , 2013 року випуску у кузові сірого кольору, який на підставі ДКП належний ОСОБА_4 , який поміщено для зберігання до території ВП № 2 ПРУП.
Зважаючи на те, що вищезазначений автомобіль являється речовим доказом в кримінальному провадженні в розуміння статті 98 КПК України, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій, для встановлення всіх обставин вчиненого злочину, виникла необхідність у накладенні на нього арешту, з метою забезпечення речового доказу.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з?явився, надіслав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій клопотання підтримав в повному обсязі.
Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 1, 2, 5 і 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що постановою дізнавача від 05 травня 2024 року автомобіль Volkswagen Golf транзитний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , 2013 року випуску у кузові сірого кольору визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні.
Як слідує із змісту клопотання, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Прокурором доведено, що названий транспортний засіб майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Зазначене майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На підставі викладеного, зважаючи на принципи розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна.
Разом з тим, визначення місця зберігання речових доказів на стадії досудового розслідування, про що в клопотанні просить прокурор, за змістом норм КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 належить до виключної компетенції органів досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль Volkswagen Golf транзитний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , 2013 року випуску у кузові сірого кольору, який на підставі ДКП належний ОСОБА_4 , до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6