Дата документу 06.05.2024Справа № 643/21791/21
Провадження № 2/554/1586/2024
Іменем України
06 травня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого судді - Гольник Л.В.,
секретаря судового засідання - Єсліковської О.А.,
за участю представник позивача - ОСОБА_1 ,
позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Полтава в режимі відеконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням (квартирою),
08.12.2021 року позивач ОСОБА_2 звернулась з позовом до Московського районного суду м. Харкова до відповідача ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням (квартирою), посилаючись на те, що вона є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Право власності на вказану частку позивач набула відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом. Зокрема, вона набула право на спадщину після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складалася із права власності на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та становить 1/9 частки квартири. Також позивач набула право на спадщину 1/2 частки майна спадкодавця, а саме матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке складалося із права власності на 4/9 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 та становить 2/9 частки квартири.
Іншим співвласником спірної квартири є відповідач - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , який доводиться їй рідним братом та зареєстрований і проживає у вказаній вище квартирі.
Відповідачу належить на праві спільної часткової власності 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Режим користування спільною квартирою між сторонами після оформлення спільного часткового права власності не було встановлено.
Спірна квартира розташована на першому поверсі дев'ятиповерхового будинку. Згідно технічного паспорту спірна квартира складається з двох відокремлених житлових кімнат та підсобних приміщень згідно плану квартири, що вказаний у технічному паспорті. Загальна площа квартири становить - 45,7 кв.м. Житлова площа - 27,5 кв.м. Кімнати: 1-а кімната (за планом 3) - 17,4 кв.м; 2-а кімната (за планом 4) - 10,1 кв.м.
В зазначений квартирі кімната площею 17,4 кв.м (за планом 3) межує з балконом, а кімната площею 10,1 кв.м (за планом 4) не обладнана балконом.
Також, вказана квартира має допоміжні приміщення: кухню площею 6,1 кв.м., ванну кімнату площею 2,1 кв.м., вбиральню площею 1,2 кв.м., вбудовану шафу (за планом 2) площею - 0,8 кв.м., вбудовану шафу (за планом 6) площею - 0,3 кв.м., коридор площею 6,9 кв.м. Особовий рахунок на квартиру оформлений на ім'я ОСОБА_5 .
Незважаючи на родинні зв'язки, між сторонами виник спір щодо порядку користування спільним майном. 10.11.2021 р. позивач звернулася до відповідача з проханням надати комплект запасних ключів та доступ до спірної кімнати.
Однак відповідач не бажає отримувати її звернення, яке 03.12.2021 року за закінченням терміну зберігання було повернуто позивачеві, оскільки як свідчить запис на поштовому конверті, отримувач не відповів на кур'єрське звернення. Внаслідок порушення відповідачем її права на володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає її частці у праві спільної частково власності позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова Афанасьєвим В.О. від 13.12.2021 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 08.03.2022 № 2/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.
Згідно автоматизованого розподілу справа розподілена на суддю Октбрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В.
Ухвалою суду від 15.09.2023 року справа прийнята до провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21.11.2023 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду.
26.01.2024 року відповідач направив відзив та заперечення проти позову, в яких позовні вимоги ОСОБА_2 вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач вказує, що між сторонами існує конфлікт, проте не зазначає тривалості конфлікту. Позивач не надала докази на підтвердження зміни замків відповідачем та доказів того, що відповідач чинить перешкоди до спірної квартири. Позивач не зазначає будь - яких фактичних даних, які мають істотне значення для справи та позивачем взагалі не доведено наявність спору.
У судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що не заперечує щодо виділення відповідача вбудованої шафи площею 0,8 кв. м, а позивачу - вбудовану шафу площею 0,3 кв.м. Такий розподіл буде більше відповідати часткам у майні сторін. Наголошував, що про наявність спору між сторонами свідчить те, що відповідач навіть з часу перебування позову на розгляді у суді жодним чином не пропонував урегулювати дане питання. Процесуальна поведінка відповідача вказує на небажанні врегулювати спір. Всі дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи, а позивач позбавлена можливості користуватися своєю власністю.
Позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
У судовому засіданні відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВА 915607, виданого 04.11.2016 року державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Сукачовим М.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2-512 спадщина ОСОБА_2 майна спадкодавця, її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається із права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , становить 1/9 частки квартири (а.с.11, 12-13).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОІ533849, виданого 03.07.2020 року державним нотаріусом П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімницькою В.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-334, ОСОБА_2 є спадкоємцем 1/2 частки майна спадкодавця матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке складається із права власності на 4/9 частку квартири АДРЕСА_1 , становить 2/9 частки квартири (а.с.16, 17).
Іншим співвласником спірної квартири є відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який доводиться позивачу рідним братом та який зареєстрований і проживає у вказаній вище квартирі (а.с.23).
Відповідачу належить на праві спільної часткової власності 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.25).
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 11.10.2016 року квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 45,7 кв.м, розташована на 1 поверсі дев'ятиповерхового будинку та складається з 2-х кімнат житловою площею 27,5 кв.м., у тому числі 1-а кімната - 17,4 кв., 2-а кімната - 10,1 кв.м, кухня площею 6,1 кв.м, вбиральня площею 1,2 кв.м, ванна кімната площею 2,1 кв.м, коридор 6,9 кв.м, вбудовані шафи 1,1 кв.м; квартира обладнана балконом 2,8 кв.м (а.с.26-28).
Отже, на час виникнення спору ОСОБА_2 належить 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказані обставина не заперечується відповідачем у справі.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Зазначена норма регулює саме порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності.
У постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 року у справі № 6-1500цс15 зазначено, що стаття 358 ЦК України свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників щодо спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном. Суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 363/928/16 (провадження № 61-24395св18), від 26.05.2021 року у справі № 750/11539/18 (провадження № 61-15087св20), від 12.08.2021 року у справі № 644/5579/19 (провадження № 61-5255св20), від 08.09.2021 року у справі № 761/44705/19 (провадження № 61-10474св21), від 15.09.2021 року у справі № 719/637/20 (провадження № 61-11437св21).
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається між співвласниками не існує домовленості щодо користування квартирою та відповідач чинить перешкоди у користуванні ОСОБА_2 частиною квартири, що їй належить.
Суд бере до уваги те, що житлова кімната площею 17,4 кв.м. має вихід на балкон площею 2,8 кв.м та поряд знаходиться вбудована шафа площею 0,8 кв.м, які слід виділити у користування відповідачу, оскільки виділення йому вказаної кімнати є співмірним тій частини квартири, що йому належить.
Водночас житлова кімната площею 10,1 кв.м. є відокремленою кімнатою, яка становить майже 1/3 частини житлової площі квартири, а тому виділення цієї кімнати та вбудованої шафи площею 0,3 кв.м у користування позивачу є доцільним.
Суд вважає, що коридор площею 6,9 кв.м., кухню площею 6,1 кв.м, ванну 2,1 кв.м, вбиральню 1,2 кв.м слід залишити в загальному користуванні сторін.
Отже суд приходить до висновку про задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням (квартирою) задовольнити.
Встановити такий порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 45,7 кв.м, житловою площею 27,5 кв.м:
- у користування ОСОБА_2 виділити житлову кімнату житловою площею 10,1 кв.м та вбудовану шафу площею 0,3 кв.м;
- у користування ОСОБА_3 виділити житлову кімнати площею 17,4 кв.м, обладнану балконом площею 2,8 кв.м. та вбудовану шафу 0,8 кв.м;
- коридор площею 6,9 кв.м., кухню площею 6,1 кв.м, ванну 2,1 кв.м, вбиральню 1,2 кв.м залишити в загальному користуванні.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмір 908 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 08 травня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя Л.В.Гольник