Справа № 541/1151/24
Провадження № 2-н/541/131/2024
08 травня 2024 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Вірченко О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
встановив:
Представник ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду із заявою про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
В договорі купівлі-продажу від 30 серпня 2006 року зазначено, що ОСОБА_1 купила будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою виникла заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 8 321,30 грн.
Ч. 1 ст. 162 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи вищевикладене, оскільки місце проживання боржника було зареєстроване за адресою: с. Попівка Полтавського району Полтавської області (колишній Карлівський) район Полтавської області, суддя приходить до висновку, що заява ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газне підсудна Миргородському міськрайонному суду Полтавської області, а підсудна Карлівському районному суду Полтавської області, так як с. Попівка до проведення адміністративно-територіальної реформи перебувало у складі Карлівського району Полтавської області. Тому вважаю за необхідне, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, відмовити ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст.ст. 161, 164, 165, 167 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Копію цієї ухвали для відома направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О. М. Вірченко