Справа № 529/364/24
Провадження № 1-кп/529/116/24
07 травня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
секретаря c/з - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника неповнолітнього - ОСОБА_4
законного представника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024170440000393 по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя: АДРЕСА_1 , учня Державного навчального закладу «Полтавське вище міжрегіональне професійне училище», раніше не судимого;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289 та ч. 2 ст. 289 КК України, -
встановив:
Відповідно до обвинувального акта, обвинувачений ОСОБА_6 приблизно о півночі 24.02.2024 прибув до господарства ОСОБА_7 , що за адресою АДРЕСА_2 . На подвір'ї даного господарства обвинувачений ОСОБА_6 побачив легковий автомобіль марки ВАЗ модель 21104, сірого кольору, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 . Даним автомобілем, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого Зіньківським ВРЕР, користується потерпілий ОСОБА_7 .
Підійшовши до вказаного автомобіля обвинувачений ОСОБА_6 відкрив водійські двері та побачив, що в замку запалювання знаходяться ключі. В цей момент у ОСОБА_6 виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом.
У вказаний час та місці, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, відкривши водійські двері, виштовхав з двору автомобіль марки ВАЗ модель 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому пошкодивши його лівий бік, а саме переднє та задні крили, водійські двері. Після цього, сівши на водійське сидіння, за допомогою ключів, умисно запустив двигун вказаного автомобіля та почав рухатися назад, однак не впорався із керуванням та задньою частиною автомобіля з'їхав у кювет.
Після цього, не маючи змоги рухатися на вказаному автомобілі, обвинувачений ОСОБА_6 залишив його салон, тобто розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 спричинив матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_7 .
Таким чином своїми умисними діями, які виразилися в незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України.
Окрім цього, заволодівши приблизно опівночі 24.02.2024 з господарства по АДРЕСА_2 легковим автомобілем марки ВАЗ модель 21104, сірого кольору, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , належним потерпілому ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_6 продовжив свою злочинну діяльність.
Так, в ОСОБА_6 виник злочинний умисел на заволодіння іншим транспортним засобом, яким користується потерпілий ОСОБА_7 - автомобілем марки ВАЗ модель 212140, синього кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 .
Приблизно опівночі 24.02.2024, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи біля господарства потерпілого ОСОБА_7 , що за адресою АДРЕСА_2 , побачив автомобіль марки ВАЗ модель 212140, синього кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 . Даним автомобілем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Зіньківським ВРЕР, користується ОСОБА_7 .
З метою реалізації свого злочинного умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_6 підійшов до вказаного автомобіля, відкрив водійські двері та побачив, що в замку запалювання знаходяться ключі.
У вказаний час та місці, ОСОБА_6 , який раніше вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, відкривши водійські двері, сів на водійське сидіння, за допомогою ключів, умисно, повторно, запустив двигун автомобіля марки ВАЗ модель 212140, синього кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 та почав рух на ньому в сторону с. Великі Будища Полтавського району Полтавської області. Однак не впоравшись із керуванням даного автомобіля, ОСОБА_6 зупинився на дорозі в АДРЕСА_2 .
Після цього, не маючи змоги рухатися на вказаному автомобілі, обвинувачений ОСОБА_6 залишив його салон, тобто розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями неповнолітній ОСОБА_6 спричинив матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_7 .
Таким чином своїми умисними діями, які виразилися в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.
В ході досудового розслідування 22.04.2024 між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_4 та законного представника ОСОБА_5 , на підставі письмової згоди потерпілого ОСОБА_7 , укладена угода про визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289 та ч. 2 ст. 289 КК України, в якій зазначені формулювання обвинувачення, його правова кваліфікація, вказано, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, беззастережно визнав свою винуватість у незаконному заволодінні транспортним засобом та у повторному заволодінні транспортного засобу.
Також в угоді зазначене узгоджене прокурором і підозрюваним ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, із звільненням від відбування покарання згідно ст. 75, 104 КК України та із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України. Також сторони угоди погодилися з наслідками укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідками її невиконання.
Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_5 просили затвердити угоду, обвинувачений вказав, що наслідки її укладення та невиконання йому зрозумілі.
Потерпілий ОСОБА_7 не заперечив проти затвердження судом угоди.
Заслухавши сторони угоди, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства, суд дійшов до наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо нетяжких, тяжких злочинів. При цьому укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, угода про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором укладена щодо вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого завдана шкода потерпілому ОСОБА_7 , який надав свою письмову згоду прокурору на укладення ними такої угоди.
При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст. 470 КПК України.
Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди між сторонами відбулося добровільно і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди між прокурором і обвинуваченою про визнання винуватості та призначення узгодженого покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.
Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до норм ст. 100 КПК України.
В порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави судові витрати, понесені на проведення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 374, 376, 468, 472, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22.04.2024 між прокурором Диканської окружної прокуратури Полтавської області і обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024170440000393 від 17.04.2024 за ч.1 ст. 289 та ч. 2 ст. 289 КК України.
Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289 та ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
-за ч. 1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки;
-за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі строком 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки в період іспитового строку:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави вартість проведених судових експертиз в загальному розмірі 9 466 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн.
Речові докази:
- автомобіль марки ВАЗ модель 2110 сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_7 - залишити йому як власнику;
- автомобіль марки ВАЗ модель 212140 синього кольору з реєстраційним номером НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_7 - залишити йому як власнику;
- сліди папілярних узорів рук, які відкопійовані на три липкі стрічки та нанесені на один аркуш паперу, вилучені з автомобіля ВАЗ модель 21104 сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , які поміщено до кімнати зберігання речових доказів СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити;
- змив з сидіння водія автомобіля марки ВАЗ модель 21104 сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 та контроль до нього, запаковано до паперового конверту НПУ з маркування № 2, які поміщено до кімнати зберігання речових доказів СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити;
- змив з керма автомобіля марки ВАЗ модель 21104 сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 та контроль до нього, запаковано до паперового конверту НПУ з маркуванням № 3 та поміщено до кімнати зберігання речових доказів СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити;
- змив з ручки карти дверей водія автомобіля марки ВАЗ модель 21104 сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 та контроль до нього, запаковано до паперового конверту НПУ з маркуванням № 4 та поміщено до кімнати зберігання речових доказів СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити;
- сліди папілярних узорів рук, які відкопійовано на дві липкі стрічки та перенесено на один аркуш паперу, вилучені з автомобіля ВАЗ модель 212140 синього кольору з реєстраційним номером НОМЕР_4 , які поміщено до кімнати зберігання речових доказів СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити;
- змив з керма автомобіля марки ВАЗ модель 212140 синього кольору з реєстраційним номером НОМЕР_4 та контроль до нього запаковано до паперового конверту НПУ з маркуванням № 6 та поміщено до кімнати зберігання речових доказів СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч.2 ст. 289 КК України.
Згідно ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому ОСОБА_6 та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію після подачі до суду відповідної заяви.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного протягом 30 днів з дня проголошення вироку шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд засудженим, його захисником з підстав, передбачених п.1 ч.4 ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених п.2 ч.4 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1