Справа № 527/9/24
провадження 2/527/214/24
08 травня 2024 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Левицької Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/9/24 за позовом ОСОБА_1 , поданим представником - адвокатом Глушко Зоєю Вікторівною, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
03 січня 2024 року представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 03 січня 2024 року справа була передана судді Мицик С.А.
Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Глобинського районного суду Полтавської області від 28.02.2024 за №107 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 527/9/24, у зв'язку з припиненням ОСОБА_3 повноважень судді Глобинського районного суду Полтавської області.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 справа передана судді Левицькій Т.В. для розгляду.
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що позивач та відповідач перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від вказаних відносин вони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільно як сім'я сторони не проживають понад вісім років, дитина проживає разом з матір'ю, відповідач добровільно не забезпечує дитину належними та достатніми умовами для виховання та утримання. Відповідач має можливість сплачувати аліменти, оскільки несе службу в Збройних силах України, інших осіб на утриманні не має.
Посилаючись на викладене, представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
15 березня 2024 року представник відповідача направила до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовна вимога не може бути задоволена з огляду на те, що після розірвання шлюбу з відповідачем відповідач продовжував надавати матеріальну допомогу грошовими переказами на картку в розмірі 2000,00 грн кожного місяця. 29.12.2017 року відповідач одружився з ОСОБА_5 та від вказаного шлюбу у них народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, на утриманні відповідача перебуває дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною та син ОСОБА_6 , який потребує лікування, додаткових витрат на ліки, оскільки хворіє на ниркову недостатність. Крім того, відповідач утримує непрацездатну матір ОСОБА_7 , яка є пенсіонеркою за вислугою років, має невеликий розмір пенсії та хворіє на цукровий діабет 2 форми. Також відповідач є військовослужбовцем, тому у нього виникає постійна необхідність у витратах на своє забезпечення, купівлю спеціального одягу та інших речей, які необхідні йому для свого захисту під час служби.
Посилаючись на викладене, представник відповідача просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00 грн, що є більшим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
19.03.2024 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що у відзиві зазначено, що відповідач здійснює перекази коштів в сумі 2000 грн кожного місяця, проте доказів на підтвердження вказаних обставин не надано. Відповідачем не надано довідку про доходи, з якої можливо було б встановити його дохід та перевірити чи поставить його в скрутне матеріальне становище стягнення аліментів у розмірі частки заробітку (доходу). У відзиві відповідач посилається на те, що він має сина, який потребує постійного лікування, проте надана довідка на підтвердження вказаних обставин не засвідчена печаткою закладу охорони здоров'я, яким вона видана. Не надано відповідачем також доказів утримання матері - пенсіонерки.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, представник подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, вказала, що позов підтримує.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, представник подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у їх відсутність.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є батькам ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, виданого Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області 19 квітня 2011 року серія НОМЕР_1 (а.с.5 на звороті).
Представник позивача у позовній заяві зазначила, що дитина проживає разом з матір'ю.
Представник відповідача вказаної обставини у відзиві на позовну заяву не заперечувала.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що обставина того, що ОСОБА_8 перебуває на утриманні матері не підлягає доказуванню.
Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідач утримує дитину шляхом перерахування коштів матері на банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження утримання своєї доньки, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з нього аліментів на її утримання.
Визначаючи спосіб стягнення аліментів, суд зазначає наступне.
Представник позивача просив визначити аліменти у частці від доходу батька, представник відповідача - у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аналізуючи вказані норми матеріального закону, суд зауважує, що вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, а також за заявою одержувача аліментів.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач з якою проживає дитина обрала спосіб стягнення аліментів у частці від доходу, суд дійшов висновку, що аліменти з відповідача на користь позивача підлягають стягненню саме у частці від доходу відповідача.
Визначаючи розмір аліментів суд зазначає наступне.
Як зазначено в ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як вбачається з Довідки № 617/49 від 09.02.2024 року, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 17.09.2019 по теперішній час (а.с.24).
Враховуючи те, що ОСОБА_9 є військовослужбовцем, останній отримує грошове забезпечення.
При визначенні розміру аліментів, представник відповідача, зокрема просив врахувати, що на утриманні відповідача перебуває непрацездатна матір, яка є пенсіонеркою за вислугою років, має невеликий розмір пенсії та хворіє на цукровий діабет 2 форми.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 , яка є матір'ю ОСОБА_2 , є пенсіонером (а.с.65,67).
Суд зауважує на тому, що як зазначив відповідач, його матір отримує пенсію, крім того, суду не надано доказів того, що остання хворіє та не надано доказів стосовно того, що відповідач її утримує, тому при визначенні розмірі аліментів суд вказану обставину не враховує.
Крім того, суд не враховує при визначенні розміру аліментів твердження відповідача, що у нього виникає постійна необхідність у витратах на своє забезпечення, купівлю спеціального одягу та інших речей, які необхідні йому для свого захисту під час служби, оскільки військовослужбовці перебувають на повному державному забезпеченні.
Разом з тим, судом встановлено, що 29 грудня 1979 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_10 (а.с.60).
ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.62).
ОСОБА_11 з 08 лютого 2024 року по 07 серпня 2024 року перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, як матір, дитина якої потребує постійного догляду (а.с.63).
При визначенні розміру аліментів на утримання ОСОБА_4 , суд враховує, що на утриманні відповідача перебуває дитина ОСОБА_12 , а також дружина ОСОБА_11 , тому суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку ОСОБА_4 розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача становить 1/6 частка з усіх видів заробітку (доходу), тому позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір 1211,20 грн.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Керуючись ст. ст. 180,182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 76-81, 141, 211, 223, 258, 265, 273, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , поданим представником - адвокатом Глушко Зоєю Вікторівною - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп: НОМЕР_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_4 );
відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_3 ).
Суддя Т. В. Левицька