Справа № 527/1278/24
провадження № 1-кс/527/334/24
07 травня 2024 року м. Глобине
Слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання дізнавача сектору дізнання Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12024175510000145, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 03 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
06 травня 2024 року до суду надійшло вищевказане клопотання.
У своєму клопотанні дізнавач зазначила, що 02.05.2024 о 21:56 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено двох невідомих осіб, які за допомогою гумового човна встановлюють сітки.
03.05.2024 працівниками ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, було проведено огляд місця події - відкритої місцевості узбережжя Кременчуцького водосховища р. Сула, Сулинського заказника, поблизу с. Бугаївка, Кременчуцького району, Полтавської області. На даній місцевості інспектором з РПП СПД на воді КРУП, було виявлено невідомих осіб, які на гумовому човні на водоймі Сулинського заказника встановлювали сітки. В подальшому дані мисинові сітки було вийнято з води працівниками РПП СПД для встановлення кількості та параметрів. Дані риболовні сітки були зв'язані між собою та містили свіжовиловлену рибу, за допомогою човна були переміщені на узбережжя для проведення подальшого огляду. В ході огляду, встановлено: дві мисинові сітки жовтого кольору, висотою 2 м, довжиною близько 70 м, вічко 42*42 мм та три мисинові сітки висотою 2 м, довжиною близько 70 м, вічко 65*65 зі свіжовилевленою рибою, а саме: карась 78 одиниць, плоскирка - 48 одиниць, синець - 2 одиниці, лящ - 1 одиниця, плітка (тарань) - 3 одиниці, короп - 3 одиниці.
За вказаним фактом 03.05.2024 відомості внесено до ЄРДР за № 12024175510000145 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Вилучене у ході проведення огляду майно визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Свіжовиловлену рибу у зв'язку із швидкістю псування передано головному державному інспектору з охорони навколишнього природнього середовища Центрального округу ОСОБА_5 , згідно зберігальної розписки.
Вилучена риба: карась - 78 одиниць, плоскірка - 48 одиниць, синець - 2 одиниці, лящ - 1 одиниця, плітка (тарань) - 3 одиниці, короп - 3 одиниці, є майном набутим внаслідок вчинення кримінального правопорушення, п'ять мисинових сіток використано, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, тобто являються речовими доказами, а не застосування арешту щодо свіжевиловленої риби: карась - 78 одиниць, плоскірка - 48 одиниць, синець - 2 одиниці, лящ - 1 одиниця, плітка (тарань) - 3 одиниці, короп - 3 одиниці, що є майном набутим внаслідок вчинення кримінального правопорушення та знарядь вчинення кримінального правопорушення - п'яти мисинових сіток може призвести до їх приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, передачі та йоговикористання, зокрема і в подальшій злочинній діяльності.
Посилаючись на викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі та використання, зокрема і в подальшій злочинній діяльності або настанню інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації просив накласти арешт на незаконне знаряддя лову - п'ять мисинових сіток,а саме: дві мисинові сітки жовтого кольору, висотою 2 м, довжиною близько 70 м, вічко 42*42 мм; три мисинові сітки висотою 2 м, довжиною близько 70 м, вічко 65*65, шляхом позбавлення власника та інших будь - яких осіб можливості користуватися та розпоряджатися будь-яким способом зазначеним майном, окрім можливості вчинення відповідними особами необхідних дій із вказаними предметами як речовими доказами (огляд, слідчий експеримент, призначення експертиз, експертні дослідження тощо). Накласти арешт та дозволити Державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу ОСОБА_6 реалізацію риби: карась - 78 одиниць, плоскирка - 48 одиниць, синець - 2 одиниці, лящ - 1 одиниця, плітка (тарань) - 3 одиниці, короп - 3 одиниці.
У судове засідання дізнавач не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, клопотання підтримував, просив задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею встановлено, що вилучене майно в ході огляду 03.05.2024, набули статусу тимчасово вилученого майна та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК, має значення речових доказів у кримінальному провадженні та підлягатиме дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження.
Клопотання дізнавача подане до суду у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України. Дізнавачем доведено наявність обставин, викладених в ч. 11 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст.ст. 171-173 КПК України.
Передача майна указаної категорії для реалізації за рішенням слідчого судді передбачена також п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України".
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, оскільки дане майно відповідає критеріям, зазначеним п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, накладення арешту є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження, та згідно ст. 100 КПК України необхідно дозволити реалізацію риби.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 167, 167,170-173, 175, 372, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 03.05.2024 під час огляду місця події - відкритої місцевості узбережжя р. Сула Сулинського заказника, поблизу с. Бугаївка Кременчуцького району Полтавської області, а саме на п'ять мисинових сіток, дві мисинові сітки жовтого кольору, висотою 2 м, довжиною близько 70 м, вічко 42*42 мм; три мисинові сітки висотою 2 м, довжиною близько 70 м, вічко 65*65, шляхом позбавлення власника та інших будь - яких осіб можливості користуватися та розпоряджатися будь-яким способом зазначеним майном, окрім можливості вчинення відповідними особами необхідних дій із вказаними предметами як речовими доказами (огляд, слідчий експеримент, призначення експертиз, експертні дослідження тощо). Накласти арешт та дозволити Державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу ОСОБА_6 реалізацію риби: карась - 78 одиниць, плоскирка - 48 одиниць, синець - 2 одиниці, лящ - 1 одиниця, плітка (тарань) - 3 одиниці, короп - 3 одиниці.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1