Справа № 2а-3077/10
Постанова
Іменем України
14 жовтня 2010 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.
при секретарі Гоноболіній О.І.
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бердянську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС м. Вознесенська при УДАІ УМВС Україні в Миколаївській області, прапорщика міліції Типаєва Олександра Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Встановив:
21.09.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС м. Вознесенська при УДАІ УМВС Україні в Миколаївській області, прапорщика міліції Типаєва Олександра Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В позові позивач посилався на те, що 13.09.2010 року, подорожуючи із м.Бердянська до м.Гайсин Вінницької області та керуючи автомобілем ВАЗ 21063, д/н НОМЕР_1, в м.Вознесенську Миколаївської області на перехресті вулиць Жовтневої Революції та П.Осипенко, був зупинений інспектором ДПС, який склав протокол про адміністративне правопорушення за те, що він нібито проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора. Він зразу ж висловив свою незгоду з протоколом, про що зазначив в своїх поясненнях, що здійснював проїзд перехрестя на мигаючий зелений сигнал. Його незгода з діями інспектора викликала у останнього бурхливу реакцію, він почав погрожувати затриманням на три години для з'ясування обставин, хоча ніяких доказів скоєння правопорушення не надав: ані свідків, ані відео матеріалів. Інспектор погодився повернути документи лише тоді, коли змусив написати в протоколі про те, що він скоїв правопорушення не навмисно. Оскільки разом з позивачем були дружина та малолітні діти, а дорога була далека, він під тиском інспектора змушений був це зробити. За відсутності в діях складу правопорушення просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену на підставі протоколу.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просив його задовольнити, пояснив по його суті.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надав, тому суд, керуючись ч.4 ст.128 КАС України, розглядає адміністративну справу на підставі наявних у ній даних.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини.
13.09.2010 року постановою інспектора ДПС м. Вознесенська при УДАІ УМВС Україні в Миколаївській області, прапорщика міліції Типаєва Олександра Володимировича серія ВЕ №227690 позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 430 грн. за те, що 13.09.2010 року близько 15 години 10 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 21063, р/н НОМЕР_1, в м.Вознесенську Миколаївської області на перехресті вулиць Жовтневої Революції та П.Осипенко, здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив пп.г) п.8.7.3 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і докази, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб'єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ч.1 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 1.09.2005 року, компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 288 КУпАП зі змінами та доповненнями від 24.09.2008 року, які набрали чинності з 17.11.2008 року, постанову іншого органу (посадової особи) - про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( КАСУ) з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративній справі про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.289 КУПаП скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову , може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Судом встановлено, що позивач 13.09.2010 року отримав копію постанови і звернувся з позовом до суду 21.09.2010 року, а саме у строк, встановлений ст.289 КУпАП.
Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві, обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
Відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження правомірності винесеної ним постанови ВЕ №227690 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст. 122 ч.2 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 430 грн.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд вважає, що відповідач не надав суду належних доказів порушення пп.г)п. 8.7.3 ПДР України позивачем, а саме відеозапису відповідно до положень ст.251 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, позивач пояснював, що проїхав перехрестя на мигаючий зелений сигнал світлофора, який дозволяє рух.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем по справі відповідно до вимог ст. 71 КАС України не доведено в судовому засіданні, що ним правомірно було винесено оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 430 грн., а тому позов підлягає задоволенню, як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 69, 70, 71, 72, 99,104, 105, 158, 159-164, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст. 122, 251, 252,289 КУпАП суд, -
Постановив:
Адміністративній позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серія ВЕ №227690 від 13 вересня 2010 року, винесену інспектором ДПС м. Вознесенська при УДАІ УМВС Україні в Миколаївській області, прапорщиком міліції Типаєвим Олександром Володимировичем по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн., справу провадженням закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя З.П.Пустовіт.