Справа № 2-1838/ 2010р.
9 вересня 2010р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі - головуючого - судді Ліхтанської Н.П.
при секретарі - Олійник Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди,
Як вбачається з основною та уточнюючої позовної заяви, позивач - фізична особа- суб"єкт підприємницької діяльності, вид діяльності роздрібна торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. В квітні 2009 року позивач уклала з відповідачем усний трудовий договір, згідно якого відповідач була прийнята на роботу по виконанню обов"язків продавця-консультанта і була усно попереджена про повну матеріальну відповідальність, їй було роз»яснено, що вона зобов'язана здавати виручку, забезпечувати збереження товару, нести повну матеріальну відповідальність за ввірений товар. Проте, при перевірці 1.11.2009р. була виявлена недостача товару, а саме кільця - 6 шт. , підвіс - 6шт., цеп-8шт., серги-1шт., а всього на суму 16349грн., за фактом якого був складений акт. Пояснити недостачу товару відповідач не змогла і написала розписку про повернення позивачу суми боргу, а саме 900грн.- до 8.12.2009р., 462грн.- до 8,12.2009р., 2987грн. - до 24.12.2009р.,12000грн. - до 1.04.2010р., але боргу не повернула і у зв'язку з цим позивач змушена була звернутися до суду і в першому позові просила стягнути з відповідача частину боргу в сумі 1362грн., а в уточнюючий заяві просить стягнути з відповідача повністю матеріальні збитки в сумі 16349грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги в повному об'ємі, пояснивши, що в квітні 2009р. відповідач працевлаштувалася в ювелірний відділ на стажування і їй було роз»яснено про її обов»язки та про повну матеріальну відповідальність. 1 листопада 2009р. при перевірці в торгівельній точці була виявлена недостача товару -ювелірних виробів в кількості 15шт. на загальну суму 33615грн. Відповідач працювала з напарницею і тому борг був поділений на двох і відповідач написала розписку про визнання свого боргу в сумі 15394грн., але фактично сума боргу складає 16349грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, заперечень проти позову не представила, причину неявки не повідомила, і суд вважає за можливе розглянути справу згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України на підставі наявних документів(заочне рішення).
Заслухавши учасника процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Позивач- фізична особа- суб"єкт підприємницької діяльності- Попова І.І., вид діяльності роздрібна торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. В квітні 2009 року позивач уклала з відповідачем усний трудовий договір, згідно якого відповідач була прийнята на роботу по виконанню обов"язків продавця-консультанта і була усно попереджена про повну матеріальну відповідальність, їй було роз»яснено, що вона зобов'язана здавати виручку, забезпечувати збереження товару, нести повну матеріальну відповідальність за ввірений товар.
При перевірці 1.11.2009р. була виявлена недостача товару, а саме кільця - 6 шт. , підвіс - 6шт., цеп-8шт., серги-1шт., а всього на суму 15394грн., за фактом якого був складений акт. Пояснити недостачу товару відповідач не змогла і написала розписку про повернення позивачу суми боргу, а саме 900грн.-до 8.12.2009р., 462грн. -до 8,12.2009р., 2987грн. -до 24.12.2009р.,12000грн.-до 1.04.2010р., що підтверджується складеним актом від 1.11.2009р., поясненнями та розпискою відповідача з визнанням суми боргу в розмірі 15394грн.
Згідно ст. 131 ч.2 КЗпП України працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.
Відповідно до п.п.5), 6) ч.1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадку, коли шкоду завдано недостачею, а також коли між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність
Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади, або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що відповідач уклада усну трудову угоду, і своїми діями заподіяла шкоду позивачу, яку визнала в своїй розписці, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 15394грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому затрати, понесені позивачем на оплату держмита в сумі 153,94 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 120,0 грн. підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 131, 134, 135-1 КЗпП України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 15394 грн., судові витрати в сумі 273,94грн., а всього 15667,94 грн.
В решті частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути перегянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Бердянського
міськ районного суду Н.П. Ліхтанська