вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1180/24
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Київської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій вона просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, в тому числі:
- Міністерству юстиції України;
- центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям;
- територіальним органам Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
- виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам,
проводити реєстраційні дії щодо Садівницького товариства “Рябина” (ЄДРПОУ: 23568832), на підставі рішень загальних зборів членів садівницького товариства “Рябина”, які були прийняті на загальних зборах членів 28 квітня 2024 року.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Заявником не дотримано вказаних вимог. Заяву про забезпечення позову підписано представником ОСОБА_1 адвокатом Колокольніковим Вадимом Анатолійовичем, на підтвердження повноважень якого до заяви долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1604551 від 03.05.2024 р. В ордері зазначено, що його видано адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Згідно із частиною першою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Частиною другою статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Отже ордер, який видано відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення).
Відповідно до пункту 9 Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Пунктом 12 Положення передбачено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Судом встановлено, що доданий до заяви про забезпечення позову ордер серії АІ № 1604551 від 03.05.2024 р. не містить обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням, а саме підпису адвоката, який надає правову допомогу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ордер серії АІ № 1604551 від 03.05.2024 р. не підтверджує повноважень адвоката Колокольнікова Вадима Анатолійовича на підписання від імені ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову.
Частиною п'ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 р. становить 3028,00 грн.
Отже за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
Проте заявником не додано до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку “одержувач” зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.
Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв'язку із зазначенням необхідних реквізитів.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.
Пунктом 41 Інструкції встановлено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Отже розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.
На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) в розділі “судовий збір” зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до господарського суду Київської області та приклад заповнення графи “Призначення платежу” в платіжному документі.
Як доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до заяви додано квитанцію № 2964-9895-5309-6114 від 03.05.2024 р., в графі призначення платежу якої зазначено: « 101 3450704946;Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Господарський суд Київської області».
Отже зазначена квитанція за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання ОСОБА_1 до господарського суду саме позову, а не за подання заяви про забезпечення позову.
Таким чином, квитанція № 2964-9895-5309-6114 від 03.05.2024 р. не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.
Отже, заяву про забезпечення позову подано з порушенням вимог ч. 1 ст. 139, ч. 5 ст. 139, ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 139, 140, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви повернути заявнику.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева