61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
06.05.2024 Справа №905/22/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», м.Київ
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, м.Слов'янськ
про стягнення 114512,26 грн
Суддя Паляниця Ю.О.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Укр Газ Ресурс», м.Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, м.Слов'янськ про стягнення основної заборгованості в розмірі 114512,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №13 від 28.01.2022 про закупівлю електричної енергії.
При цьому, заявлена до стягнення сума заборгованості утворилась, в тому числі, у зв'язку з постачанням електричної енергії на тимчасово окуповану територію після 24.02.2022.
На підставі ухвали суду від 09.01.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/22/24, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Станом на 06.05.2024 господарський суд до розгляду справи по суті не перейшов.
Як стало відомо суду з відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, в провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду перебувала справа №908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1593623,84 грн, правовідносини у якій є подібними правовідносинам у справі №905/22/24.
Ухвалою суду касаційної інстанції від 27.03.2024 справу №908/1162/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
При цьому, у вказаній ухвалі зазначалось, зокрема, наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території.
Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.
Окремі об'єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими Російською Федерацією з 19 лютого 2014 року. Перелік таких об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) - починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини 1 статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
За статтею 2 цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до статті 3 для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1- 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
За частиною четвертою статті 4 в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.
Дійсно, частиною другою статті 131 «Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території» Закону передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Саме на цих положеннях ґрунтувалися висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23.
Втім, за частиною першою цієї ж статті положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Аналогічні положення містить і частина перша статті 13 Закону «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території».
Воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. Указом Президента України №64/2022 та неодноразово продовжувався.
06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» датою окупації Мелітопольської міської територіальної громади визначено 25.02.2022.
Отже, територія Мелітопольської міської територіальної громади визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення статей 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Враховуючи мотиви, наведені у цій ухвалі, а також те, що у касаційній скарзі заявник посилається, зокрема, на положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» за умови відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24.02.2022, колегія суддів вважає за необхідне передати цю справу на розгляд об'єднаної палати.
Згідно з ухвалою від 19.04.2024 справу №908/1162/23 було прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
В силу норм ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 вказаного кодексу суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з огляду на приписи п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги передання на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23 у подібних правовідносинах, зважаючи на те, що результатом розгляду вказаної справи може бути відступлення від висновків, які наведені у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №905/22/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №908/1162/23.
На підставі викладеного, керуючись п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Зупинити провадження у справі №905/22/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення 114512,26 грн до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №908/1162/23.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку ст.ст.255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.О.Паляниця