Справа № 2 - 3110
2010 р.
18 серпня 2010 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :
головуючого - судді - Скользневої Н.Г.,
при секретарі - Голубятниковій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа: Південно-Українська товарна біржа «Славутич», -
У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа: Південно-Українська товарна біржа «Славутич»:.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26 березня 1998 року він придбав АДРЕСА_1 в місті Запоріжжі на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ОСОБА_4, діючою на підставі довіреності в інтересах: ОСОБА_2, діючої також в інтресах свого неповнолітнього сина; ОСОБА_3, посвідченого Південно-Українською Товарною Біржою “Славутич”, реєстровий № 165.
Умови договору купівлі-продажу від 26 березня 1998 року, посвідченого Південно-Українською Товарною Біржою “Славутич”, реєстровий № 165 були виконані сторонами в повному обсязі, тобто відповідачі передали, а позивач в свою чергу прийняв у власність АДРЕСА_1 в місті Запоріжжя та передав відповідачам грошові кошти в сумі 9 962 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) гривень в рахунок вартості квартири, які вони отримали.
В подальшому, згідно вимог діючого на той час законодавства України він зареєстрував право власності на зазначену квартиру в Орендному підприємстві “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, про що свідчить технічний паспорт на АДРЕСА_1 в місті Запоріжжі та реєстраційне посвідчення від 1 квітня 1998 року.
На підставі викладеного, просить суд визнати договір купівлі-продажу квартири № 36 в будинку № 154 “а” по проспекту Леніна в місті Запоріжжі від 26 березня 1998 року, укладений між ним та ОСОБА_4, діючою на підставі довіреності в інтересах: ОСОБА_2, діючої також в інтресах свого неповнолітнього сина; ОСОБА_3 посвідченого Південно-Українською Товарною Біржою “Славутич”, реєстровий № 165 дійсним.
Позивач у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 кожен в окремості, у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомили. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від них до суду не надходило.
Представник Південно-Українська товарна біржа «Славутич» у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від нього до суду не надходило.
Прийнявши до уваги заяву позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги заяву позивача, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що 26 березня 1998 року ОСОБА_1 придбав АДРЕСА_1 в місті Запоріжжі на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ОСОБА_4, діючою на підставі довіреності в інтересах: ОСОБА_2, діючої також в інтересах свого неповнолітнього сина; ОСОБА_3, посвідченого Південно-Українською Товарною Біржою “Славутич”, реєстровий № 165. (а.с. 9)
Умови договору купівлі-продажу від 26 березня 1998 року, посвідченого Південно-Українською Товарною Біржою “Славутич”, реєстровий № 165 були виконані сторонами в повному обсязі, тобто відповідачі передали, а позивач в свою чергу прийняв у власність АДРЕСА_1 в місті Запоріжжя та передав відповідачам грошові кошти в сумі 9 962 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) гривень в рахунок вартості квартири, які вони отримали.
В подальшому, згідно вимог діючого на той час законодавства України ОСОБА_1 зареєстрував право власності на зазначену квартиру в Орендному підприємстві “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, про що свідчить технічний паспорт на АДРЕСА_1 в місті Запоріжжі та реєстраційне посвідчення від 1 квітня 1998 року. (а.с.8,12-13)
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.
Згідно ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 26 березня 1998 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, діючою на підставі довіреності в інтересах: ОСОБА_2, діючої також в інтресах свого неповнолітнього сина; ОСОБА_3, посвідченого Південно-Українською Товарною Біржою “Славутич”, реєстровий № 165 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 47, 227 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу № 165 від 26 березня 1998 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, діючою на підставі довіреності в інтересах: ОСОБА_2, діючої також в інтресах свого неповнолітнього сина; ОСОБА_3, посвідченого Південно-Українською Товарною Біржою “Славутич” дійсним.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги, тобто в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: Н.Г. Скользнєва