Дата документу 23.04.2024Справа № 643/20726/21
Провадження № 6/554/68/2024
23 квітня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Янушкевіч К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтавіподання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -
25 листопада 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійовичзвернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 у спільній сумісній власності.
Приватним виконавцем подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. знаходиться виконавчий лист № 2-747/11, виданий 31.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова, про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .. ОСОБА_1 грошових коштів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Боржником за виконавчим документом є ОСОБА_1 .
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 08.12.2017 року по справі № 2-
747/11 замінено стягувача з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Фінансова компанія «Форінт».
16.11.2020 р. приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №63628701 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. Доказом направлення на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження є поштова квитанція.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Тобто зі змісту вказаної норми Закону випливає, що боржник вважається повідомленим не з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а з моменту направлення йому постанови на адресу, що вказана у виконавчому документі.
16.11.2020 року накладено арешт на все майно боржника у межах суми боргу з
урахуванням основної винагороди приватного виконавця. 16.11.2020 року та 09.06.2021 року накладено арешт на кошти боржника. Кошти на виконання судового рішення з рахунків боржника не списувалися. 27.07.2021 року від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про скасування арешту, накладеного на розрахунковий рахунок, що використовується для отримання заробітної плати. Того ж дня з вказаного рахунку арешт було знято. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником ТОВ «ЕЛАТ» з розміром внеску до статутного фонду 3468,75 грн. та засновником ТОВ «Будівельник» з розміром внеску до статутного фонду 5605,00 грн.
В подальшому, ОСОБА_7 звернувся до господарського суду Харківської області з
позовною заявою (справа № 922/1474/21) до ОСОБА_1 , ТОВ "Фінансова компанія "Форінт", ТОВ "Будівельник", ТОВ "ЕЛАТ" та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в якій просив суд: 1) визнати за ОСОБА_7 право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Будівельник" у розмірі 5605,00 грн., що складає 47,5 % відсотка статутного капіталу товариства; 2) зняти арешт накладений постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 24.11.2020 на частку у статутному капіталі ТОВ "Будівельник" у розмірі 5605,00 грн., що складає 47,5 % відсотка статутного капіталу товариства; 3) зняти арешт накладений постановою державного виконавця Баранової Я.О. від 25.02.2021 на частку у статутному капіталі ТОВ "Будівельник" у розмірі 5605,00 грн., що складає 47,5 % відсотка статутного капіталу товариства;
4) визнати за ОСОБА_7 право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "ЕЛАТ" у
розмірі 3468,75 грн., що складає 18,75 % відсотка статутного капіталу товариства;
5) зняти арешт накладений постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 24.11.2020
на частку у статутному капіталі ТОВ "ЕЛАТ" у розмірі 3468,75 грн., що складає 18,75 % відсотка статутного капіталу товариства. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2021 року по справі №922/1474/21 вжито наступних заходів до забезпечення позову. До вирішення по суті справи № 922/1474/21 зупинити реалізацію частки у статутному капіталі ТОВ "Будівельник" (адреса: 61144, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 17, к. 343; код ЄДРПОУ: 31061880) у розмірі 5605 грн., що складає 47,5 % відсотка статутного капіталу товариства у рамках виконавчих проваджень № 63628701 та № 63728482. До вирішення по суті справи № 922/1474/21 зупинити реалізацію частки у статутному капіталі ТОВ "ЕЛАТ" (адреса: Харківська обл., Печенізький р-н., с. Мартове, автодорога Печеніги Мартове 10 км; код ЄДРПОУ: 32446326) у розмірі 3468,75 грн., що складає 18,75 % відсотка статутного капіталу товариства в рамках виконавчого провадження № 63628701. До вирішення по суті справи №922/1474/21 заборонити приватним та державним виконавцям проводити будь-які виконавчі дії, пов?язані з реалізацією частки у статутному капіталі ТОВ "ЕЛАТ" у розмірі 3468,75 грн., що складає 18,75 % відсотка статутного капіталу товариства, та частки у статутному капіталі ТОВ "Будівельник" у розмірі 5605,00 грн., що складає 47,5 % відсотка статутного капіталу товариства в рамках виконавчих проваджень № 63628701 та № 63728482. Рішенням господарського суду Харківської області від 16.08.2021 року по справі №922/1474/21 в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов, що був поданий ТОВ «ФК «Форінт», задоволено. Визнано недійсним договір № 1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі (корпоративних прав) від 08.11.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , предметом якого є частка у статутному капіталі ТОВ "Будівельник" (код ЄДРПОУ 31061880) у розмірі 47,5% статутного капіталу товариства вартістю згідно з статутом товариства 5605,00 грн.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі (корпоративних прав) від 08.11.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , предметом якого є частка у статутному капіталі ТОВ "ЕЛАТ" (код ЄДРПОУ 32446326) в розмірі 18,75% статутного капіталу товариства вартістю згідно з статутом товариства 3468,75 грн. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2021 по справі №922/1474/21.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2021 року по справі №922/1474/21 не набрало сили. Наразі в провадженні Східного апеляційного господарського суду на розгляді перебуває не розглянута справа № 922/1474/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2021 року по справі №922/1474/21.
В зв?язку з викладеним, оскільки судове рішення у справі №922/1474/21 не набрало законної сили і вищезазначені заходи забезпечення позову не скасовані, звернути стягнення на рухоме майно - корпоративні права, належні боржнику, на даний час не вбачається можливим. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за
боржником в 2007 році було зареєстровано право власності на 1 об?єкт нерухомого майна - літній будиночок АДРЕСА_1 .
11.06.2021 року на вказаний будинок накладено арешт. Листом від 30.06.2021 року № 164/06/21 КП «Зміївське БТІЗМА» повідомило, що комплекс будівель, включно з арештованим літнім будиночком, належить ТОВ «Коропов Хутір» (свідоцтво про право власності від 03.12.2012 року).
Однак, матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що вищевказаний об?єкт
нерухомості боржнику вже не належить, відповідно правові підставі для звернення стягнення на даний будиночок наразі відсутні. Приватним виконавцем з метою здійснення примусового виконання виконавчого документа направлені запити до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, тощо. Відповідно до наданих відповідей установ, до яких вчинялися запити та направлялися вимоги про надання інформації, встановлено, що боржник офіційно працевлаштований - працює на посаді заступника голови Харківської обласної державної адміністрації. Офіційні джерела доходу, окрім заробітної плати, відсутні.
12.04.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію,
стипендію та інші доходи боржника. Загальна сума відрахувань із заробітної плати боржника у даному виконавчому провадженні склала 26279,56 грн., що є надто мізерною сумою в порівнянні з загальною сумою боргу за судовим рішенням, що виконується у даному виконавчому провадженні Транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Інформація з відкритих джерел свідчить, що ОСОБА_1 неодноразово подавалася декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно якої, останній володіє готівковими грошовими коштами у сумі 220000 доларів США, іншим цінним рухомим майном - годинниками Schaffhausen з корпусом із білого золота та Marine Chronograph зі сталевим корпусом (декларації ОСОБА_1 знаходяться у відкритому доступі у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (офіційний сайт реєстру - https://public.nazk.gov.ua/).
Офіційне декларування гр. ОСОБА_1 готівкових грошових коштів у сумі 220000
доларів США, іншого цінного рухомого майна, а також наявність офіційного джерела доходу вказує на наявність реальної можливості ОСОБА_1 повністю чи частково виконати судове рішення.
На адресу боржника неодноразово направлялися вимоги приватного виконавця, доказом
чого є відповідні поштові квитанції. Вимогами приватний виконавець зобов'язав боржника з?явитися на прийом, надати пояснення з приводу невиконання судового рішення, надати задекларовані готівкові кошти та рухоме майно (годинники) для звернення на нього стягнення, тощо. Незважаючи встановлений факт отримання боржником вимог приватного виконавця, про що свідчать роздруківки з сайту Укрпошти, ОСОБА_1 виклики проігнорував, до приватного виконавця жодного разу не з?явився, готівку та рухоме майно для звернення стягнення не надав і про причини неявки не повідомив. Місце проживання боржника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Листом від 11.12.2020 року Головний центр обробки спеціальної інформації Державної
прикордонної служби України повідомив, що боржник неодноразово перетинав державний кордон України.
Наведені обставини свідчать, про наявність у боржника майнових активів, які боржник
спрямовує на подорожі, натомість будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду, не вчиняє. Приватним виконавцем здійснено виїзди за адресою зареєстрованого місця проживання
боржника: АДРЕСА_2 . Доступ до житла не надано, боржника та
рухомого майна, належного боржнику, не виявлено. В добровільному порядку боржник кошти на виконання судового рішення ні стягувачу, ні на відповідний рахунок приватного виконавця не перераховував. Отже, факт інформованості боржника про відкриття вищевказаного виконавчого
провадження та про здійснення приватним виконавцем інших заходів примусового виконання судового рішення підтверджується в повному обсязі документами, наявними в матеріалах ВП.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 05.11.2021 року по справі №643/18930/21 було задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. та тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України фізичну особу
ОСОБА_1 на строк до виконання зобов?язань за судовим рішенням, що виконується у виконавчому провадженні № 63628701. В тексті ухвали від 05.11.2021 року по справі № 643/18930/21 зазначено наступне: «За таких обставин, суд, дослідивши надані докази на обґрунтування подання та надавши їм оцінку, вважає подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки боржник обізнаний про існування виконавчого провадження, однак ухиляється від виконання своїх зобов?язань». Як свідчить інформація, надана у відповіді КП «Харківське міське бюро технічної
інвентаризації», боржнику ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.01.1999 року належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_3 . Таким чином, частки боржника та інших осіб у вказаній квартирі не визначені.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 03 грудня 2021 року прийнято до розгляду подання.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московського районного суду м.Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Бугрія В.М.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 27.04.2023 року прийнято до розгляду подання.
Приватний виконавець в судове засідання не з'явився, просив подання розглядати без його участі та задовольнити.
Боржник в судове засідання не з'явився. Належним чином повідомлений про судове засідання.
Відповідно до положень ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
За змістом ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.
Здійснивши оцінку всіх встановлених у справі обставин та доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця.
Аналіз наведених положень чинного законодавства України в сукупності зі змістом ст.ст. 366, 371 ЦК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні питання стосовно визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, слід встановити, що у боржника відсутнє інше майно, на яке можу бути звернуто стягнення, що і призводить до необхідності примусового визначення судом відповідної частки боржника, і лише у такому випадку втрачання у мирне володіння майном, що передбачено ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є виправданим та допустимим.
Якщо виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2813/18).
Відсутність згоди третьої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не може бути вирішений у даній справі. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження.
Відтак, питання про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, має розглядатися за правилами позовного провадження.
Варто також роз'яснити, що обов'язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судового рішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на компетентні органи, уповноважені Державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від Держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу. Безумовним є те, що рішення суду є обов'язковим та має бути у будь-якому випадку виконане добровільно боржником або ж у примусовому порядку, однак виконання рішення суду має відбуватись у порядку та у спосіб, передбачений законом. Неналежне виконання боржником свого обов'язку по виконанню рішення суду та ухилення від такого виконання, не передбачає законодавчого дозволу на здійснення примусового виконання рішення суду у спосіб, що не відповідає встановленим національним законодавством процедурам.
Як на підставу своїх вимог про накладення арешту приватний виконавець посилається на положення ст. 431 ЦПК України.
При цьому, за змістом ч. 6 ст. 431 ЦПК України, за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 150 цього Кодексу.
Однак, приватний виконавець не є особою на користь якої ухвалено рішення, тож відповідних повноважень в межах положень ч. 6 ст. 431 ЦПК України не має. Натомість виконавець накладає арешт самостійно, в межах здійснення виконавчих дій по примусову виконанню рішення суду у спосіб та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Безпідставними є посилання приватного виконавця у цьому питанні і на положення ст. 267 ЦПК України, оскільки даною статтею унормовано вжиття заходів для забезпечення виконання рішення суду одночасно з ухваленням такого рішення, про що зазначається у змісті рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 267, 353-355, 431, 443, 446 ЦПК України, ст.ст. 366, 371 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
Подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.М.Бугрій