Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1851/23
Провадження № 2/542/127/24
02 травня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся з позовом до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором №251884498 і просить стягнути із відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в розмірі 75388,50 грн., з яких: 22000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 53388,50 грн. - заборгованість за відсотками, а також судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 23 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №251884498.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01, а 31.12.2020 року Додаткова угода, відповідно до умов яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників.
20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними в Реєстрі боржників, зокрема, до боржника ОСОБА_1 у розмірі 75388,50 грн., з яких: 22000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 53388,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Посилаючись на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попередніх кредиторів. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 75388,50 грн.
Ухвалою суду від 02.11.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.38).
Ухвалою суду від 08.01.2024 року частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.113-115).
Ухвалою суду від 02.05.2024 року поновлено відповідачу процесуальний строк для подання доказів, приєднано до матеріалів справи докази (а.с.147-148).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 45, 110, 127, 135, 140). У відповіді на відзив просив судові засідання проводити без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.65-79)
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 44, 109, 119, 126, 138, 139), представник відповідача надав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності відповідача, в задоволенні позову просив відмовити (а.с.145).
В наданому відзиві на позовну заяву (а.с. 46-51), відповідач посилається на те, що позивач не довів факт надання йому грошової позики, а саме перерахування йому кредиту в розмірі 22000 грн, оскільки відсутні належні докази. Крім того позивачем нарахована заборгованість за кредитом за період з 06.03.2023 року по 31.08.2023 року, в той час як дисконтний період за договором закінчився 23.02.2022 року, при цьому наданий розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку) та не може бути належним та допустимим доказом.
У задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити в повному обсязі.
Представником позивача надана відповідь на відзив (а.с.65-79), в якій зазначено, що пояснення представника відповідача надані у відзиві на позовну заяву, вважають безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідачем укладений договір щодо отримання кредитних коштів, а саме: Кредитний договір № 251884498 від 23 листопада 2021року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені безпосередньо на сайті позикодавця, та зі змістом яких відповідач був ознайомлений на момент укладення договору, відповідач розумів, що договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору позики виникають цивільні права та обов'язки. Порядок укладення (підписання) договорів передбачає направлення електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі. Підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, позичальник засвідчив, що його Акцепт є повним та безумовним тобто він погоджується з усіма без виключення умовами Оферти. Сформовані таким чином електронні підписи накладаються на договір. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір позики є укладеним. На підписаний договір накладається кваліфікована електронна печатка Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу. Договір позики зберігається в електронному вигляді в Особистому кабінеті позичальника, а також направляється позичальнику на електронну пошту.
Також вказує, що укладаючи договір, позичальник засвідчив, що погоджується, що Електронний підпис з Одноразовим ідентифікатором є аналогом його власноручного підпису, а також усвідомлює правові наслідки такої згоди. Сторони узгодили розмір кредитів та позик, грошову одиницю, в якій надано кредити та позики, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договорів в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Зауважує, що для укладення вищевказаного договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариства позичальником власноруч. Порядок отримання кредитних коштів є наступним: вибирається сума коштів, яку позичальник бажає взяти у кредит та строк на який береться такий кредит; оформлюється заявка; обирається персональний логін і пароль для входу в Особистий Кабінет, при підписанні документів на телефонний номер клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт зобов'язаний ввести на веб-сторінці, Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи клієнта, при цьому, сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором; проводиться погодження та перевірка банківської карти; у разі прийняття рішення про отримання кредиту клієнт ознайомлюється з індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту в Особистому Кабінеті, у разі згоди із запропонованими умовами кредитування, Клієнт підписує індивідуальну частину договору за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора; отримуються кошти на розрахункову карту позичальника. Тобто, укладання угоди без заповнення Заявки Клієнтом є неможливим.
Вважає, що позивачем доведено факт укладання вищевказаного договору відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги позивача є законними та обгрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.
Зауважує, що для укладення вищевказаного договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариств позичальником власноруч.
Так на кредитному договорі № 251884498 від 23 листопада 2021 року міститься відображення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого Позичальник: ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 Тел.: НОМЕР_2 , укладено Договір: 251884498 від 23.11.2021, який підписано одноразовим ідентифікатором: MNV46C9F, відправлено 1423.11.2021 22:16:20, введено 23.11.2021 22:17:07.
У відповідності до умов договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно позичальником при укладанні договору. На підтвердження суми заборгованості по вищевказаних договорах позивачем до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості.
Просили позов задовольнити.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, 23 листопада 2021 року ОСОБА_1 на офіційному сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» оформив в електронному вигляді заявку на отримання кредиту (анкету встановленої форми).
Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» опубліковані на сайті www.moneyveo.ua, перебувають в загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, товариством генерується і відправляється на номер телефону, вказаний Позичальником у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується Позичальником для підписання електронного договору.
В такий спосіб, 23 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 251884498, за умовами якого позичальник отримує 22000 грн у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, вказаний розмір ліміту є максимальним. Укладення електронного договору, відбулося шляхом введення ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора № MNV46С9F, отриманого від товариства, на мобільний телефон НОМЕР_2 .
Тобто, вказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовими ідентифікаторами.
Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.11.2021 року № 251884498 та ОСОБА_1 був підписаний шляхом накладення електронного цифрового підпису позичальника.
Так, у п. 6 договору кредитної лінії № 251884498 від 23 листопада 2021 року (а.с. 6-на звороті - 10) вказано, зокрема позичальник ПІБ: ОСОБА_1 ; Податковий номер 3743107071; Електронний підпис MNV46C9F, відправлено 23.11.2021 22:16:20, введено 23.11.2021 22:17:07.
Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначених договорах матеріали справи не містять.
Таким чином, вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Доказів про те, що персональні дані відповідача (його ідентифікаційний номер, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення кредитних договорів від його імені, ОСОБА_1 до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність (дійсність) укладених договорів.
Доводи відповідача про те, що позивачем не доведено переказу йому первісним кредитором грошових коштів за кредитним договором є безпідставним та спростовується матеріалами справи.
Так, виходячи з даних, що містяться у виписці по рахунку відповідача, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с. 121) на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 , який вказаний ним в кредитному договорі, були перераховані грошові кошти: 23.11.2021 року - 5500 грн, 24.11.2021 року - 4950 грн та 24.11.2021 року - 11550 грн, що відповідає даті укладення кредитного договору та сумі наданого кредиту, а також підтверджується наданими копіями платіжних доручень про перерахування вказаних грошових коштів відповідачу на його рахунок кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання укладеного кредитного договору у відповідні дати (а.с. 99-101).
Таким чином, в даному випадку матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти за договором кредитної лінії № 251884498 від 23 листопада з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в сумі кредиту 22000 грн.
Щодо набуття ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги за кредитним договором.
Згідно з ч.1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
З огляду на характер спірних правовідносин, зміст та підстави заявлених позовних вимог, позивач мав довести, а суд перевірити на підставі наданих сторонами доказів факт переходу до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитним договором № 251884498 від 23 листопада 2021 року, а також наявність та розмір заборгованості відповідача за Договором.
Так, звертаючись до суду з даним позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ», вказувало, що заборгованість за кредитним договором № 251884498 від 23 листопада 2021 року становить 75388 грн 50 коп, з яких 22000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 53388,50 грн - сума заборгованості за відсотками, яку позивач просив стягнути як правонаступник кредитора у спірних правовідносинах.
На підтвердження позовних вимог позивачем було долучено копію Кредитного договору № 251884498, копію Паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 251884498 від 23.11.2021, копію Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, копію Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, Витяг з Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, розрахунок суми заборгованості за період з 06.03.2023 по 31.08.2023.
Таким чином, надані позивачем докази підтверджують укладення кредитного договору № 251884498 від 23 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.
Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (статті 77 - 80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).
Як вбачається із матералів справи, 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу 28/1118-01, проте, в матеріалах справи відсутній примірник вказаного договору.
31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» була укладена Додаткова Угода № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно умов якої, сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (а.с.11-13).
Пунктом 4.1 Додаткової Угоди № 26 сторони визначили порядок відступлення права вимоги, зокрема, наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру права вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.
Звертаючись до суду з даним позовом позивачем не було надано суду Реєстр прав вимоги, який є невід'ємною частиною договору факторингу від 28.11.2018, хоча в позовній заяві позивач посилається на цей витяг з реєстру боржників № 170 від 25.01.2022, за яким до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 251884498.
Таким чином, за відсутності належних доказів переходу від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ "Таліон Плюс"права вимоги, неможливо встановити чи у ТОВ "Таліон плюс" виникло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 251884498 та чи на момент укладення договору факторингу від 20.10.2022 року ТОВ "Таліон Плюс" могло передавати таке право грошової вимоги до відповідача ТОВ «ФК «ЄАПБ».
20 жовтня 2022 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено договір факторингу № 20102022, відповідно умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимог, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийнятита передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1). (а.с.14-15).
Договір містить перелік додатків: Додаток № 1 форма реєстру прав вимоги; Додаток № 2 форма повідомлення боржника; Додаток № 3 форма акту повернення права вимоги; Додаток № 4 форма надання інформації згідно Реєстру боржників в електронному виді; Додаток № 5 форма Акту приймання передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному виді, проте на підтвердження переходу права грошової вимоги із вказаних у додатку документів суду було долучено лише Витяг з Реєстру права вимоги № 2 до договору факторингу № 20102022, датований 20.10.2022, інших додатків, вказаних у договорі факторингу, матеріали справи не містять.
Суд зауважує, що сам по собі Витяг з Реєстру прав вимоги № 2 договору факторингу 20102022 від 20.10.2022 не засвідчує перехід права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 251884498 від 23.11.2021 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Крім того, згідно умов договору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, по формі встановленій у додатку до цього договору ( п. 4.1.).
Отже, із умов договору вбачається, що сторони погодили умови переходу права вимоги від Клієнта до Фактора, проте, позивачем не надано доказів щодо набуття права грошової вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 за договором № 251884498 від 23.11.2021 року перед ТОВ «Таліон Плюс» у зв'язку з укладенням договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Також, суд зазначає, що на момент укладення договору факторингу № 28/1118-01 (28 листопада 2018 року) кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (укладеного 23.11.2021) ще не існувало, відтак на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року ще не виникло зобов'язання щодо неналежного виконаня умов кредитного договору, яке ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» могло би передати ТОВ «Таліон Плюс».
Більше того, Згідно витягу з Реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, датованого 06.03.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №251884498 становить 75388,50 грн (а.с. 16), разом з тим, згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.17) вбачається, що заборгованість у заявленій товариством сумі 75388,50 грн розрахована за період з 06.03.2023 по 31.08.2023 року, що може свідчити про те, що станом на час підписання реєстру прав вимоги № 2 за ОСОБА_1 не може рахуватися заборгованість у вказаній сумі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов'язком, переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі за кредитним договором від 23 листопада 2021 року №251884498, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . А саме: відсутні докази, які підтверджують відступлення права вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ТОВ «Таліон Плюс», набуття такого права грошової вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_2 ТОВ «Таліон Плюс», й відповідно, наявність права грошової вимоги у позивача до відповідача та у визначеному в позовній заяві розміру заборгованості за договором №251884498 від 23.11.2021 договором, тому відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за вказаним кредитним договором.
На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, 30, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ;
Представник відповідача: адвокат Головко Іван Іванович, адреса робочого місця адвоката: вул.Центральна, 20, селище Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області, 39300.
Повний текст рішення складений 07 травня 2024 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва