Справа № 541/1576/24
№ провадження 1-кп/541/197/2024
07 травня 2024 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Миргороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170550000223 від 26.02.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, пенсіонера, одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
25 лютого 2024 року о 08 годині 00 хвилин, інспектор СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області лейтенант поліції ОСОБА_6 та поліцейський СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області сержант поліції ОСОБА_7 заступили на добове чергування відповідно до затвердженого графіку начальника СРПП Миргородського РВП в Полтавській області по території м. Миргород та Миргородського району Полтавської області на службовому автомобілі «МІТСУБІСІ», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно посадових обов'язків поліцейського сектору реагування патрульної поліції Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, він повинен сумлінно виконувати покладені на нього обов'язки, своєчасно, якісно та в повному обсязі забезпечувати виконання, серед іншого, наступних завдань: вживати заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (п. 2.3.); здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, превентивну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, співпрацю поліції та громади (п. 2.5.); у випадках, визначених законом складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання (п. 2.7.); регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 2.11.).
Так, близько 01 години 30 хвилин, 26.02.2024, поліцейськими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які знаходилися в режимі патрулювання в м. Миргород по вул. Гоголя було виявлено транспортний засіб - автомобіль марки «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_2 , який порушував встановлену, у зв'язку із дією воєнного стану на території України, комендантську годину під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після цього, інспектор СРПП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 та поліцейський СРПП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 , підійшли та представившись водію, повідомили про порушення встановленої на території Полтавської області комендантської години, щоденна тривалість якої з 00 год 00 хв до 05 год 00 хв та висловили останньому вимогу пред'явити для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документу на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на що ОСОБА_8 , їх продемонстрував поліцейським.
Разом з тим, під час спілкування, поліцейськими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_4 , які виражалися в запаху алкоголю з його ротової порожнини, хиткої ходи та нечіткості вимови. Далі, ОСОБА_4 , був попереджений про відповідальність за порушення вимог статті 130 КУпАП та йому запропоновано пройти, відповідно до встановленого порядку, огляд на стан алкогольного сп'яніння у відповідній медичній установі, на що останній відмовив.
В подальшому, працівники поліції повідомили ОСОБА_4 , що він вчинив адміністративне правопорушення та щодо нього буде складено відповідний протокол. У цей момент, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на пропозицію неправомірної вигоди службовій особі у виді надання грошових коштів працівникам СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Так, 26.02.2023 близько 02 години 15 хвилин ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку та надання неправомірної вигоди службовій особі, тобто працівнику поліції, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловлював поліцейським СРПП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , пропозицію надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів загальною сумою 10 000 гривень за не складання протоколу про адміністративне правопорушення за фактом передбаченого ст. 130 КУпАП України, з використанням наданого поліцейському службового становища, на що останні відповіли категоричною відмовою та попередили ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність.
В подальшому, інспектор СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що дії ОСОБА_4 , очевидно свідчать про висловлення пропозиції неправомірної вигоди службовій особі, тобто наміру та готовність надати таку неправомірну вигоду, як службовій особі, керуючись у своїх діях чинним законодавством, зокрема: Законами України «Про Національну поліцію» та «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вказаного діяння, зателефонував на лінію «102» для фіксації події та обставин кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 .
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України, а саме здійснення пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Разом з обвинувальним актом прокурор надіслав до суду угоду про визнання винуватості укладену 25 квітня 2024 року між прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника, адвоката ОСОБА_5 , згідно умов якої підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, виявив щире каяття, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості підозрюваному ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 17000 гривень.
Наслідки укладання та затвердження означеної угоди згідно ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені та зрозумілі сторонам.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний; характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, з ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: здійсненні пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади - за ч. 1 ст. 369 КК України, визнав повністю.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого обвинуваченим правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого не встановлено. Суд переконаний, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України, суд враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів будь-яких осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з того, що її умови відповідають КПК України та кримінальному закону, тому вважає, що є підстави для її затвердження.
Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , склад кримінального правопорушення - здійснення пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади - вказує на кваліфікацію діянь за ч. 1 ст. 369 КК України, обвинувачений визнав свою вину повністю.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим за ч. 1 ст. 369 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе з призначенням йому покарання, узгодженого угодою про визнання винуватості, за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Цивільний позов заявлено не було.
Процесуальні витрати на залучення експертів, відсутні.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку визначному ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 314, 368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену в м. Миргород 25 квітня 2024 року, між прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Речові докази:
- чотири DVD-R диски з відеозаписами з нагрудних камер інспекторів СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12024170550000223 від 26.02.2024.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Оскарження вироку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1