Справа № 529/172/24
Провадження № 2/529/165/24
30 квітня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 20.02.2022, між ТОВ “Бізнес Позика” та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання кредиту № 362172-КС-004, укладеного в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України “Про електронну комерцію” і Правил про надання споживчих кредитів ТОВ “Бізнес Позика” через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Згідно договору позичальник отримав кредит у розмірі 35 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку строком на 24 тижні до 07.08.2022, на умовах сплати процентів за користування кредитом, які є фіксованими у розмірі 0,86670555% за кожен день та комісії за надання кредиту. Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 09 січня 2024 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 91 516 грн 15 коп, з яких: 35 000 грн 00 коп - заборгованість за кредитом, 51 266,15 грн - заборгованість за процентами та 5 250,00 грн - заборгованість за комісією. Посилаючись на те, що відповідачем були проігноровані вимоги щодо погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у загальному розмірі 91 516,15 грн та сплачений судовий збір по справі у розмірі 2 422,00 грн.
Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 05.03.2024 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_1 надав суду відзив в якому частково визнав позовні вимоги позивача. При цьому, в обгрунтування свого відзиву вказав, що він намагався врегулювати питання погашення заборгованості по тілу кредиту в сумі 35 000 грн з позивачем особисто, але з нарахованими відсотками він не погоджується. Позивач в свою чергу не погодився на викладену ним виниклу ситуацію щодо сплати суми кредиту. Так, відповідач вказав, що однією з поважних причин, що завадила йому належним чином виконувати свої зобов'язання по кредиту був неналежний стан його здоров'я протягом останніх років. Також, відповідач вказав, що позивач подав позовну заяву яка оформлена з грубим порушенням вимог ЦПК України, в частині невірної вказівки на сторін провадження, не належного засвідчення доданих доказів. Крім цього, відповідач не погоджується із сплаченим судовим збором позивачем, який на його думку сплачено у меншому розмірі. Тому, відповідач ОСОБА_1 погоджується на стягнення з нього на користь позивача тіла кредиту в сумі 35 000 грн. та судового збору, а в частині стягнення з нього всіх інших витрат просить відмовити у зв'язку з тим, що ним не надано документальних доказів.
Представником позивача ТОВ “Бізнес Позика” надано суду відповідь на відзив, в обгрунтування якого вказав, що відповідач фактично визнає факт укладення кредитного договору між ним та ТОВ “Бізнес Позика”, факт видачі (перерахування) йому кредитних коштів за кредитним договором у розмірі 35 000,00 грн., факт наявності у нього заборгованості за кредитним договором перед позивачем, та факт наявності у нього заборгованості зокрема за процентами, які він сам пропонував погасити позивачу. Вищезазначена мінлива правова позиція відповідача є порушенням принципу добросовісної поведінки. До позовної заяви ТОВ “Бізнес Позика” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості був доданий детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором. Вищезазначений розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Відповідач у відзиві на позовну заяву не пояснює чому на його думку розрахунок, який до позовної заяви був доданий позивачем, є начебто необґрунтованим, та таким, що начебто не узгоджується з матеріалами справи. Відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором.Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 0,86670555, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Згідно з п. 3.2 Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору сторони на момент укладення Договору встановили графік платежів, який передбачає сплату відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією.
Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання кредиту: 5 250,00 грн. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, який передбачає сплату відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією.
Кредитним договором встановлена комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування. Встановлення обов'язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився зокрема сплатити комісію за надання кредиту. Позивач ТОВ “Бізнес Позика” свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 35 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 . Представник позивача також вказав, що відповідач ОСОБА_1 чудово знав про порядок укладення кредитного договору та про всі інші типові умови кредитування у ТОВ “Бізнес Позика”, зокрема щодо порядку нарахування процентів за Кредитним договором та щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки він вже давно користується послугами ТОВ “Бізнес Позика” з надання кредитів.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 20.02.2022 між ТОВ “Бізнес Позика” та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 362172-КС-004, укладеного в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України “Про електронну комерцію”. /а.с. 15-18/.
За умовами вказаного договору відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 35 000 грн, строком на 24 тижні. Також, відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язаний сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 0,86670555 в день (фіксована ставка), а також комісію за надання кредиту у розмірі 5250 грн.
ТОВ “Бізнес позика” 20.02.2022 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 362172-КС-004 про надання кредиту /а.с. 19-22/.
В подальшому, 20.02.2022 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 362172-КС-004 про надання кредиту на умовах визначених офертою.
ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 35 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника двома платежами, що підтверджується наявними у матеріалами справи довідками /а.с. 30/.
Із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості видно, що станом на 09.01.2024 загальний розмір заборгованості відповідача становить 91 516,15 грн, з яких: 35 000 грн. - сума заборгованості по кредиту, 51 266,15 грн. - сума заборгованості по процентах та 5 250,00 грн - сума заборгованості за комісією (а.с. 8-12).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України “Про електронну комерцію” визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Норми ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис” передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 основної суми боргу за вказаним договором, які сам відповідач у своєму відзиві визнав.
Так, позивачем, окрім основної суми боргу, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка, за твердженням позивача, є сумою заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 51 266,15 грн.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналізуючи вказані норми закону, суд зазначає, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно встановлених судом обставин справи, за умовами укладеного між ТОВ “Бізнес Позика” та відповідачем ОСОБА_1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 362172-КС-004 від 20.02.2022, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 35 000 грн., за користування кредитом, а Позичальник сплачує Кредитодавцю 0,86670555 %, кредит надається строком на 24 тижні, до 07.08.2022.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 362172-КС-004 видно, що відповідачу ОСОБА_1 нараховані відсотки в межах строку договору, які становлять саме 51 266,15 грн. /а.с. 8-12/.
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу ТОВ “Бізнес Позика” не повернуті, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, те, що позивачем підтверджено факт користування відповідачем кредитними коштами, а також порядок і розмір нарахування відсотків, в свою чергу відповідачем у спростування нарахованих відсотків ніяких розрахунків не надано, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 35 000 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 51 266,00 грн.
Щодо нарахування комісії, то суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року N 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Аналізуючи умови кредитного договору №362172-КС-004 від 20.02.2022 року та Правила надання споживчих кредитів ТОВ “Бізнес Позика” суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі N 496/3134/19.
Тому, враховуючи вищевикладене, умови кредитного договору щодо обов'язку відповідача сплатити комісію саме за надання кредиту в сумі 5250 грн., а не його обслуговування є правомірними. А тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії у вказаному розмірі також підлягають задоволенню.
Крім цього, на думку суду, безпідставними є посилання відповідача щодо не вірності сплати позивачем судового збору при поданні позову до суду.
Так, відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” сума судового збору за подання до суду позову майнового характеру юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із застосуванням коефіцієнту 0,8 за подання позову в електронній формі.
Представник позивача ТОВ “Бізнес Позика” звернувся до суду саме через систему “Електронний суд” і тому в даному випадку при сплаті судового збору застосовано саме вказаний коефіцієнт, що й становить 2 422,40 грн.
Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в системі “Електронний суд”, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ “Бізнес Позика” підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” заборгованість за договором про надання кредиту № 362172-КС-004 від 20 лютого 2022 року у загальному розмірі 91 516 (дев'яносто одна тисяча п'ятсот шістнадцять) грн 15 коп, з яких: 35 000 грн - заборгованість за кредитом, 51 266,15 грн - заборгованість за процентами та 5250,00 грн - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дів) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика”, юридична адреса: м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Головуючий О.С. Кириченко