Справа 524/756/24
Провадження 2/524/1113/24
08 травня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю предмета спору з посиланням на те, що відповідач по справі не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.02.2024 по даний час.
Станом на 08.05.2024 ОСОБА_3 жодних перешкод ОСОБА_1 для проживання у спірній квартирі не створює взагалі, у позивача наявний повний доступ до майна, в тому числі він має в наявності ключі від зазначеної квартири.
Позивач проти задоволення клопотання заперечував.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 3 травня 2018 року у справі № 404/251/17(касаційне провадження № 61-13405св18)
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір.
Отже, в даній справі предметом спору встановлення порядку користування квартирою, яка була набута сторонами під час шлюбу.
На переконання суду подані представником відповідача докази на підтвердження факту не проживання відповідача станом на день розгляду справи, не свідчать про те, що спір між сторонами щодо спільного користування майном відсутній.
У зв'язку із цим, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження по справі.
Керуючись ст.255, 256 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала в порядку ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ