Справа № 560/3784/24
іменем України
07 травня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.06.2023 17581/03-16.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 16.06.2023 2200-0214-8/51715.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 26 січня 1982 року по 13 червня 1995 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 14 червня 1995 року по 11 липня 1995 року.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за дітьми 09 березня 1984 року та 23 вересня 1986 року.
6. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період отримання допомоги по безробіттю з 17 лютого 2000 року по 26 жовтня 2000 року, з 28 грудня 2000 по 13 квітня 2000 року.
7. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 08.09.2023 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-IV.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідачів є протиправними та порушують її право на пенсійне забезпечення, оскільки записи трудових книжок позивача містять всю необхідну інформацію про періоди роботи. Крім того, записи зроблені у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 19.03.2024 суд залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 01.04.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що за результатами розгляду наданих заявником документів встановлено, що страховий стаж позивача становить 14 років 5 місяців 10 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача згідно із записами трудової книжки від 27.07.1981 НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці відсутня назва організації, що внесла зміни прізвища, імені та по батькові позивача. Для врахування вищезазначених періодів роботи до страхового стажу позивач повинен надати уточнюючі довідки про спірні періоди роботи відповідно до Порядку № 637. Проте вказані довідки від позивача не надходили. Вказує, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди догляду за дітьми 09.03.1984 та 23.09.1986 року народження згідно свідоцтв про народження від 15.03.1984 серії НОМЕР_2 , від 29.09.1986 серії НОМЕР_3 , оскільки зазначене ім'я матері не відповідає паспортним даним заявника (у свідоцтвах про народження зазначено « ОСОБА_2 », а згідно паспорту « ОСОБА_2 »). Отже, підстави для зарахування до страхового стажу періодів догляду за дітьми відсутні. До страхового стажу позивача також не зараховано періоди отримання допомоги по безробіттю з 17.02.2000 по 26.10.2000, з 28.12.2000 по 13.04.2001 відповідно до довідки від 24.05.2023 № 015.10.1/197, оскільки зазначено лише один наказ про початок і кінець виплати допомоги за два періоди. Отже, підстави для зарахування спірного періоду перебування позивача на обліку в центрі зайнятості відсутні. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області правомірно винесено рішення від 01.09.2023 № 221350004859 про відмову у призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 становить 14 років 05 місяців 10 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком (за необхідних 29 років). Інших документів на підтвердження спірних періодів роботи, що передбачено Порядком 637 позивачкою надано не було. Звертає увагу, що позивач не скористалась правом, передбаченим абз. 1 п. 1.9 Порядку та не подала додаткових документів щодо підтвердження стажу роботи в строк, передбачений Законом. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, належним чином повідомлене про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористалося, будь яких документів до суду не подало.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
30.05.2023 ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.06.2023 №221350004859 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи.
За результатами розгляду заяви до страхового стажу не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 з таких підстав:
- з 26.01.1982 по 13.06.1995 (дописано номер наказу та дату при звільненні та завірено печаткою підприємства, яке не відповідає назві підприємству, в якому працювала заявниця);
- з 14.06.1995 по 11.07.1995 (дописано номери та дати наказів при зарахуванні та звільненні), згідно довідок №П-637 від 25.05.2023 (відсутній наказ про звільнення та довідка про реорганізацію підприємства) та №П-638 від 25.05.2023 (відсутній наказ про зарахування).
25.08.2023 позивач повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 01.09.2023 №221350004859 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи.
За результатами розгляду заяви до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано:
- періоди роботи згідно трудової книжки від 27.07.1981 серії НОМЕР_4 , оскільки записи внесені в порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутня назва організації, яка внесла зміни прізвища, імені та по батькові);
- період догляду за дітьми 09.03.1984 та 23.09.1986 року народження згідно свідоцтв про народження від 15.03.1984 серії НОМЕР_2 , від 29.09.1986 серії НОМЕР_3 , оскільки зазначене ім'я не відповідає паспортним даним заявника;
- періоди отримання допомоги по безробіттю з 17.02.2000 по 26.10.2000, з 28.12.2000 по 13.04.2001 відповідно до довідки від 24.05.2023 №015.10.1/197, оскільки зазначено лише один наказ про початок і кінець виплати допомоги за два періоди.
Вважаючи дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що право на призначення пенсії за віком у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 мають особи після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу 29 років.
Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
У цій справі спірним є питання наявності у позивача стажу 29 років, необхідного для призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-IV.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.06.2023 №221350004859 позивачу не зараховано до стажу періоди роботи:
- з 26.01.1982 по 13.06.1995 (дописано номер наказу та дату при звільненні та завірено печаткою підприємства, яке не відповідає назві підприємству, в якому працювала заявниця);
- з 14.06.1995 по 11.07.1995 (дописано номери та дати наказів при зарахуванні та звільненні), згідно довідок №П-637 від 25.05.2023 (відсутній наказ про звільнення та довідка про реорганізацію підприємства) та №П-638 від 25.05.2023 (відсутній наказ про зарахування).
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 01.09.2023 №221350004859 позивачу не зараховано до стажу періоди роботи:
- періоди роботи згідно трудової книжки від 27.07.1981 серії НОМЕР_4 , оскільки записи внесені в порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутня назва організації, яка внесла зміни прізвища, імені та по батькові);
- період догляду за дітьми 09.03.1984 та 23.09.1986 року народження згідно свідоцтв про народження від 15.03.1984 серії НОМЕР_2 , від 29.09.1986 серії НОМЕР_3 , оскільки зазначене ім'я не відповідає паспортним даним заявника;
- періоди отримання допомоги по безробіттю з 17.02.2000 по 26.10.2000, з 28.12.2000 по 13.04.2000 відповідно до довідки від 24.05.2023 №015.10.1/197, оскільки зазначено лише один наказ про початок і кінець виплати допомоги за два періоди.
Щодо наявності підстав для незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 26.01.1982 по 13.06.1995, з 14.06.1995 по 11.07.1995, періодів роботи згідно трудової книжки від 27.07.1981 серії НОМЕР_4 , періодів отримання допомоги по безробіттю з 17.02.2000 по 26.10.2000, з 28.12.2000 по 13.04.2001, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Зі змісту наведених норм слідує, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 №162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі Інструкція №162).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з абзацами 2, 3 пункту 2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Абзацом 1 пункту 2.10 Інструкції №162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні вимоги закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58).
Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.
Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стажу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Відповідачі не врахували, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.
Суд також звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , виданої 27 липня 1981 року, усі записи про роботу (як про прийняття на роботу, так і про звільнення) у трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та з відповідністю дат, завірені підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства.
З огляду на викладене, суд вважає, що записами трудової книжки позивача підтверджений вказаний у ній страховий стаж. Натомість, відповідачі у ході судового розгляду належними доказами не спростували наведеного, не довели, що у спірні періоди позивач не працювала, або працювала в іншому місці.
Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за дітьми 09.03.1984 та 23.09.1986 року народження через невідповідність імені позивача в свідоцтвах про народження від 15.03.1984 серії НОМЕР_2 , від 29.09.1986 серії НОМЕР_3 , паспортним даним, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку.
Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , 1984 року народження, та ОСОБА_4 , 1986 року народження.
Слід зазначити, що стаття 56 Закону №1788-XII передбачає можливість зарахування до страхового стажу часу догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку, а відповідно до пункту 11 Порядку №637 підставою для врахування цього стажу є свідоцтва про народження дітей.
Суд звертає увагу, що свідоцтва про народження дітей виконані російською мовою, де ім'я позивача зазначено як " ОСОБА_2 ", що є тотожним до імені " ОСОБА_2 ". Отже, такий аргумент відповідача не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за дітьми 09.03.1984 та 23.09.1986 року народження.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.06.2023 №221350004859 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 01.09.2023 №221350004859 слід визнати протиправними та скасувати.
Як наслідок, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи:
- з 26.01.1982 року по 13.06.1995 року;
- з 14.06.1995 року по 11.07.1995 року;
- період догляду за дітьми 09.03.1984 року та ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- періоди отримання допомоги по безробіттю з 17.02.2000 року по 26.10.2000 року, з 28.12.2000 року по 13.04.2001 року.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 08.09.2023 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-IV, суд зазначає наступне.
Так, згідно копії розрахунку стажу позивача станом на 06.06.2023 страховий стаж становить 6 років 3 місяці 15 днів.
Згідно копії копії розрахунку стажу позивача станом на 01.09.2023 стаж становить 16 років 2 місяці 27 днів.
Натомість, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 01.09.2023 №221350004859 зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 14 років 5 місяців 10 днів.
Суд зауважує, що у своїй відмові Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не зазначило, які конкретно періоди не були зараховані до страхового стажу згідно трудової книжки позивача від 27.07.1981 НОМЕР_1 , оскільки з копії розрахунку стажу вбачається, що певні періоди роботи з указаної трудової книжки були враховані відповідачем.
Таким чином, з матеріалів справи неможливо точно встановити - чи достатньо у позивача страхового стажу для призначення пенсії за віком за умови зарахування до нього спірних періодів роботи.
Суд зазначає, що не може підміняти компетентний орган та не може перебирати на себе функції призначення пенсії. Суд вправі лише перевіряти дії відповідача щодо правильності зарахування (не зарахування) того чи іншого періоду до стажу для призначення пенсії. За відсутності коректного розрахунку стажу, у суду немає підстав самостійно його розраховувати.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2023 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
При зверненні до суду позивач не сплачувала судовий збір, тому розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.06.2023 №221350004859.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 01.09.2023 №221350004859.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи:
- з 26.01.1982 року по 13.06.1995 року;
- з 14.06.1995 року по 11.07.1995 року;
- період догляду за дітьми 09.03.1984 року та 23.09.1986 року народження;
- періоди отримання допомоги по безробіттю з 17.02.2000 року по 26.10.2000 року, з 28.12.2000 року по 13.04.2001 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2023 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23,м. Черкаси,Черкаська обл., Черкаський р-н,18002 , код ЄДРПОУ - 21366538) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 42098368)
Головуючий суддя В.К. Блонський