Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 травня 2024 року Справа № 520/3950/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2011,20212,2013,2014,2015,2016,2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010№889 та індексації грошового забезпечення в тому числі виплаченої на виконання рішення ХОАС від 14.01.2020р у справі 520/14164/19.
-Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2011. 2012. 2013. 2014. 2015. 2016. 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та «індексації грошового забезпечення» в тому числі виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №520/14164/19.
-Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» в тому числі виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №520/14164/19.
-Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» в тому числі виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №520/14164/19.
-Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. І ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XIІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» в тому числі виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №520/14164/19.
-Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. І ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» в тому числі виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №520/14164/19.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.
Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Позивач у період з 2000 року по 21.07.2017 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Однак при проходженні військової служби, військовою частиною НОМЕР_2 позивачу не була здійснена належним чином виплата грошової допомоги па оздоровлення за період з 2011 по 2017 роки.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо нарахування розміру грошової допомоги на оздоровлення.
Так, відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).
Відповідно до р. XXХ Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністерства Оборони України від 11.06.2008 № 260 (чинної на той час), особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідач зазначає, що спірна грошова допомога позивачу протягом 2011-2017 років грошова допомога для оздоровлення, виплачувалась відповідно вищевказаним нормативним актам.
Однак, внаслідок збройної агресії російської федерації, перебування м. Балаклія Ізюмського р-ну Харківської області і, зокрема, території військової частини НОМЕР_2 в окупації, було втрачено або знищено значну частину документації військової частини, у тому числі і документи фінансово-економічної служби. Вказане підтверджується актом № 1189 від 25.08.2022 « Про виділення для знищення нетаємних документів та документів з грифом обмеження доступу «Для службового користування»» військової частини НОМЕР_2 , знищені в пункті постійної дислокації АДРЕСА_2 , та підлягають списанню, як такі, що були під впливом пожежі, спричиненої нанесенням авіа та артилерійських ударів збройними силами російської федерації».
Тому відповідач не має документального підтвердження виплати Позивачеві грошової допомоги для оздоровлення протягом 2011-2017 років, однак, в матеріалах діловодства юридичної служби військової частини НОМЕР_2 вдалося знайти належним чином завірену довідку № 969/ф від 31.10.2019 про отриману ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду з 01.08.2015 по 31.07.2017 років. Вказана копія довідки містилась в матеріалах судової справи № 520/13330/19 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 .
Суд вважає доводи відповідача, щодо знищення доказів виплати позивачу спірної доплати обґрунтованою. Факт перебування Балаклії в окупації та є загальновідомим фактом. Позивачем не спростовано доводи відповідача.
Таким чином суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо виплати допомоги на соціально-побутові потреби суд зазначає наступне.
Відповідно до інформації, зазначеної у довідці № 969/ф від 31.10.2019, у період з серпня 2015 по липень 2017 роки Позивач отримував щомісячну грошову винагороду у розмірі 60%, на загальну суму 92 957,4 грн.
Виплата такої щомісячної грошової винагороди у зазначеному розмірі (60%) саме і передбачена Постановою КМУ від 22 вересня 2010 р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій».
А, оскільки розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги, то можна зробить висновок про те, що грошова допомога для оздоровлення Позивачеві виплачувалась з урахуванням щомісячної грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 22 вересня 2010 р. № 889.
Посилання Позивача на Постанову КМУ від 22 вересня 2010 р. № 889 стосовно виплати допомоги на оздоровлення за 2011, 2012 роки є взагалі недоречним, оскільки, лише зі змінами від 13.03.2013 до вказаної Постанови, було передбачено виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):
з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;
Документ сформований в системі
з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Посилання Позивача на виплату допомоги на оздоровлення за 2011-2017 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, яка Позивачу була нарахована та виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №520/14164/19, є також безпідставним, оскільки, відповідного до вказаного рішення суду, Позивачеві була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.08.2017 років. З чого випливає висновок щодо належного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за інші періоди служби Позивачеві і, відповідно, включення вказаних сум до усіх видів грошового забезпечення.
Заявлені у позовній заяві вимоги Позивача щодо визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення», в тому числі, виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №520/14164/19 та зобов'язання військову частину НОМЕР_2 здійснити їх перерахунок та доплату, а також визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. І ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XIІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням «індексації грошового забезпечення», в тому числі, виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №520/14 164 19 та зобов'язання військову частину НОМЕР_2 здійснити їх перерахунок та доплату, взагалі, не підтверджені жодним доказом та обґрунтуванням вказаних позовних вимог.
Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, з аналізу вказаних положень Закону випливає висновок, що індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення і, відповідно, не враховується при нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Таким чином суд і в цій частині відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Щодо нарахування компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 01.07.2022, яким внесено зміни до діючого законодавства про працю.
Зокрема, частини 1-2 ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у такій редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
З огляду на зміст зазначених норм, видно, що строки, встановлені ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, стосуються виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Відповідно до п. 1 глави ХІХ КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, ч.1 ст. 233 КЗпП України в чинній редакції підлягає застосуванню з 01.07.2023.
З урахуванням зазначеного, з 01.07.2023 Позивач втратив очікувану можливість звернутися до суду за отриманням невиплаченого заробітку без обмеження строку.
Таким чином, для звернення до суду з даним позовом в частині стягнення грошового забезпечення підлягає застосуванню тримісячний строк, який обчислюється з 01.07.2023.
Позивач звернувся до суду лише 13 лютого 2024 року.
Таким чином суд і в цій частині відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Частинами 4 та 5 ст. 161 КАС України передбачено, що Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви Позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Однак, в наданих Позивачем до суду позовній заяві та додатках до неї, відсутні докази , що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе залишити позовні вимоги без задоволення.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сагайдак В.В.