Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 травня 2024 р. Справа № 520/22950/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 24.04.2024 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 р. по справі № 520/22950/23.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 р. по справі № 520/22950/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 26.05.2023 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 26.05.2023 щомісячну доплату до пенсії, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Згідно з розрахунків з матеріалів пенсійної справи станом на 01.12.2023 вбачається, що пенсія позивача в підсумку (з надбавками) становить - 17 711,77. Щомісячна доплата до 2 000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) становить 1 787,86 грн. Отже, з наведеного можна встановити, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 р. по справі № 520/22950/23 не виконано належним чином, оскільки відповідач - Головне управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області, всупереч судового рішення, продовжує протиправно не виплачувати щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Оскільки в період з 26.04.2024 по 03.05.2024 суддя перебував у щорічній відпустці, розгляд справи здійснюється в перші робочі дні.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як встановлено судом з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі № 520/22950/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 26.05.2023 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 26.05.2023 щомісячну доплату до пенсії, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі №520/22950/23 набрало законної сили 26.10.2023.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
У справі «Сорінг проти Об'єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Згідно із положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
При ухваленні судового рішення питання про встановлення судового контролю не вирішувалося.
Суд зазначає, що абзацом 1 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 установлено з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у сумі - 2 000,00 грн особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Абзацом 2 постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 установлено з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у сумі - 2 000,00 грн особам, яким призначено пенсію після 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", але з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати.
За спеціальним правилом абз. 3 постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 установлена з 01.07.2021 щомісячна доплата до пенсії у сумі - 2. 000,00 грн не виплачується у разі перегляду (перерахунку) пенсій після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000,00 гривень.
При цьому, у силу спеціального правила абз. 3 постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000,00 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Тобто, щомісячна доплата відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 може бути встановлено в розмірі до 2 000,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 р. по справі № 520/22950/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 26.05.2023 щомісячну доплату до пенсії, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно протоколу перерахунку пенсії позивача, наданого позивачем до заяви, вбачається, що пенсія позивача в підсумку (з надбавками) станом на 01.12.2023 становить - 17 711,77, щомісячна доплата до 2 000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) установлена позивачу в розмірі 1 787,86 грн.
Отже, позивач здійснив перерахунок пенсії позивачу у відповідності до рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 р. по справі № 520/22950/23 та з урахуванням положень постанови КМУ від 14.07.2021 № 713.
Також, суд зазначає, що при ухваленні рішення в даній справі судом не вирішувалося питання щодо розміру щомісячної доплати, оскільки в межах спірних правовідносин суд здійснював перевірку дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень стосовно заперечення самого права позивача на отримання щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021.
Тобто, на виконання рішення суду у справі № 520/22950/23 щомісячна доплата до пенсії в порядку постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 повинна бути розрахована саме пенсійним органом відповідно до положень постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 та з урахуванням підтвердженого в рішенні суду у справі № 520/22950/23 права позивача на отримання щомісячної доплати до пенсії в порядку постанови КМУ від 14.07.2021 № 713.
Окрім того, з листа ГУ ПФУ в Харківській області від 29.06.2023 № 17451-18666/Г-02/8-2000/23, наданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що відповідач повідомляв позивача про встановлення йому з 01.07.2021 щомісячної доплати саме в розмірі 1 787,86 грн. (а.с. 14).
Обґрунтованих підстав, з яких би суд міг встановити факт неналежного виконання ГУ ПФУ в Харківській області рішення суду, позивачем у заяві не зазначено.
Також, суд зауважує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Судовим розглядом встановлено, що 23.11.2023 Харківським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчі листи по справі № 520/22950/23.
Так, позивач, вважаючи, що рішення суду виконане неналежним чином, не позбавлений права звернутися з виконавчим листом до органів виконавчої служби з метою виконання рішення суду в даній справі в примусовому порядку.
Разом з тим, доказів звернення до органів виконавчої служби з метою виконання рішення суду у даній справі позивач до заяви не надав, що дає підстави суду для висновку про те, що у даному випадку рішення суду в даній справі не пред'явлено до виконання в межах виконавчого провадження.
Так, позивачем жодних обґрунтованих доводів щодо неналежного виконання відповідачем рішення суду або щодо необхідності встановлення судового контролю за рішенням суду в даній справі в заяві не зазначено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України у справі №520/22950/23, у зв'язку з чим заява позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН